Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"18" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/292/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Юзьвак М.Ю.
за участю прокурора: Рудченка М.М.,- посвідчення № 038664 від 11.01.2016,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області
до Фізичної особи - підприємця Мкртчян Артема Габріеловича
про стягнення 3237,06 грн, розірвання договору та повернення майна
Процесуальні дії по справі.
Керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району з позовом до Фізичної особи-підприємця Мкртчяна Артема Габріеловича про стягнення заборгованості по орендній платі за період з січня 2019 до січня 2020 у сумі 1987,37 грн, пені 1050,96 грн та штрафу 198,73 грн; розірвання договору оренди комунального майна від 04.05.2017 № 2 та про повернення їдальні шляхом підписання акту приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду від 30.03.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.04.2020.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2020 суд відклав підготовче засідання на 28.05.2020.
Ухвалою господарського суду від 28.05.2020 суд відклав підготовче засідання на 25.06.2020.
Ухвалою господарського суду від 25.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначити справу №906/292/20 до судового розгляду по суті на 28.07.2020.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2020 відкладено розгляд справи по суті на 18.08.2020.
В судовому засіданні від 18.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач неналежним чином виконує умови договору № 2 оренди нежитлового приміщення від 04.05.2017 щодо сплати орендної плати за об'єкт оренди.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.80).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив та у порядку визначеному ст. 165 ГПК України відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
03.08.2020 на адресу суду повернулась ухвала від 28.07.2020, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 78-79).
За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, суд зазначає, що копія ухвали від 28.07.2020 була направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була вказана відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи, яке подавалось ним до суду 22.05.2020 (а.с. 67).
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
В порядку ст. 165 ГПК України, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно ч.9. ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
04.05.2017, між Райківською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Мкртчян Артемом Габріеловичем (орендар/відповідач) укладено договір оренди №2 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки (а.с. 9-14).
04.05.2017 між сторонами договору №2 від 04.05.2017 підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди: приміщень площею 57,3 кв.м, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, буд.24 (а.с.15).
Враховуючи, що рішенням сесії Житомирської обласної ради від 11.01.2019 №14, внаслідок реорганізації, Мирославську, Райківську та Слободищенську сільські ради приєднали до Швайківської сільської ради, тому 21.01.2019 між Швайківською сільською радою та ФОП Мкртчян Артемом Габріеловичем укладено додаткову угоду №2 до договору оренди №2 від 04.05.2017 в частині зміни назви органу управління майном та його платіжних реквізитів (а.с.16) та підписано акт приймання - передачі приміщень (а.с.17).
За умовами п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлового приміщення, а саме їдальня (далі Майно) площею 57,3 кв.м, розміщене за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вулиця Центральна, будинок 21, вартість якого визначена згідно з звітом про незалежну оцінку №19/04 на 04.04.2017 і становить за незалежною оцінкою 14797,00 (без ПДВ) (п.1.1 договору).
Майно передається в оренду з метою проведення підприємницької діяльності, а саме розміщення кафе (п.1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
За умовами п.3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади села, та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням Райківської сільської ради, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2017р. 123,00 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.4 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 57,3 кв.м за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна, буд.25, що підтверджується актами приймання-передачі приміщень від 04.05.2017, від 21.01.2019 (а.с.15, 17).
Відповідач всупереч умовам договору, орендну плату вчасно не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2020 становить 1987,37 грн.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та/або орендодавцю у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п. 3.9. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Позивачем на підставі вищевказаних пунктів договору заявлено до стягнення з відповідача 198,73 грн штрафу та 1050,96 грн пені.
Враховуючи, що відповідач не сплачує орендну плату протягом тривалого часу, що є порушенням істотних умов договору, прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про розірвання договору оренди №2 від 04.05.2017 в судовому порядку та повернення орендованого приміщення.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки №2 від 04.05.2017, укладеного у відповідності до норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року N 2269-XII.
27.12.2019 набрав чинності та з 01.02.2020 введений в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10. 2019 року N 157-IX( далі Закон N 157-IX), відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджено, що за актами приймання-передачі приміщень від 04.05.2017, від 21.01.2019 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 57,3 кв.м за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна, буд.25.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 17 Закону N 157-IX орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, пунктами 3.2 - 3.4, 3.7 договору сторони узгодили розмір та терміни внесення орендної плати.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів за період з січня 2019 по січень 2020 утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позову до суду та на день розгляду справи не змінилась та становить 1987,37грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.20).
Відповідач доказів погашення заборгованості у вказаній сумі не надав.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів, позовні вимоги в частині стягнення 1987,37 грн заборгованості обґрунтовані, заявлені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача 198,73 грн штрафу та 1050,95 грн пені та , суд зазначає про наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 459 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та/або орендодавцю у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.8 договору).
Згідно п. 3.9. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
З розрахунку (а.с. 20) видно, що штраф позивачем розраховано, виходячи з 10% розміру суми боргу, що існувала у відповідача на момент звернення до суду.
Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд встановив, що його розмір є обґрунтованим, а вимога правомірною.
Щодо стягнення 1050,95грн. пені суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Приписами ч.6 ст. 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З розрахунку позивача (а.с. 21 - 22) вбачається, що пеня розрахована за період з 15.02.2019 по 31.01.2020, починаючи із заборгованості, яка виникла станом на 15.02.2019 та в подальшому з додаванням щомісячних нарахувань за період до грудня 2019 року.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок зроблено не вірно та з порушенням приписів законодавства і умов договору оренди.
Так, згідно п.3.7 договору орендна плата перераховується за нерухоме майно 100% орендної плати орендодавцеві, щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця.
При перевірці розрахунків позивача суд також враховує положення ч.1 ст.253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. В даному випадку обрахунок пені слід здійснювати з наступної дати після кінцевої дати для сплати орендної плати. Аналогічне положенні закріплено і в п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" розрахунок нарахувань пені з урахуванням положень договору та вимог законодавства, суд вважає, що правомірним є нарахування пені в сумі 233,10 грн, а саме:
- за оренду в січні 2019 - за період з 16.02.2019 по 16.08.2019 (закінчення 6-ти місячного строку нарахування пені відповідно до ст. 232 ГК України) на суму простроченої заборгованості 147,51 грн., яка становить 21,91 грн.;
- за лютий 2019 - за період з 16.03.2019 по 16.09.2019 на суму простроченої заборгованості 148,99 грн, яка становить 26,31 грн;
- за березень 2019 - за період з 16.04.2019 по 16.10.2019 на суму простроченої заборгованості 149,73 грн, яка становить 25,97 грн;
- за квітень 2019 - за період з 16.05.2019 по 16.11.2019 на суму простроченої заборгованості 151,08 грн, яка становить 25,81грн;
- за травень 2019 - за період з 16.06.2019 по 16.12.2019 на суму простроченої заборгованості 152,59 грн, яка становить 25,21 грн;
- за червень 2019 - за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 на суму простроченої заборгованості 153,66 грн, яка становить 24,64 грн;
- за липень 2019 - за період з 16.08.2019 по 31.01.2020 (кінцева дата, визначена позивачем) на суму простроченої заборгованості 153,66 грн, яка становить 21,89 грн;
- за серпень 2019 - за період з 16.09.2019 по 31.01.2020 на суму простроченої заборгованості 153,66 грн, яка становить 17,50 грн;
- за вересень 2019 - за період з 16.10.2019 по 31.01.2020 на суму простроченої заборгованості 153,66 грн, яка становить 13,33 грн;
- за жовтень 2019 - за період з 16.11.2019 по 31.01.2020 на суму простроченої заборгованості 154,74 грн, яка становить 9,27 грн;
- за листопад 2019 - за період з 16.12.2019 по 31.01.2020 на суму простроченої заборгованості 155,82 грн, яка становить 5,42 грн;
- за грудень 2019 - за період з 16.01.2019 по 31.01.2020 на суму простроченої заборгованості 155,98 грн, яка становить 1,84 грн.
З огляду на наведене, в частині стягнення 827,86 грн пені суд відмовляє за безпідставністю.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, суд зазначає про наступне.
Згідно ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору
За приписами ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як зазначалось вище, договір сторонами було укладено на період з 04.05.2017 по 30.04.2019.
Статтею 764 ЦК України визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічні норми викладені в ст. 284 ГК України.
Тобто норми зазначених статей передбачають можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму.
Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.
Пунктом 10.4 договору сторони також обумовили, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у відповідності до ст. 764 ЦК України протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечував проти продовження користування позивачем орендованим майном.
Не містять матеріали справи і доказів, які б вказували на те, що відповідач після 30.05.2019 вчиняв дії на повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі.
Оскільки позивач (орендодавець) своїм правом, визначеним умовами договору та приписами чинного законодавства, не скористався, а відповідач не наполягав на поверненні майна, суд дійшов висновку, що сторонами на підставі ст. 764 ЦК України пролонговано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки №2 від 04.05.2017 на період з 01.05.2019 по 25.04.2022.
Приписи частини другої статті 651 ЦК України передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Водночас право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Частиною 2 ст. 24 Закону N 157-IX визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Господарський суд вважає, що наявність заборгованості по сплаті орендних платежів у сумі 1987,37 грн та факт неналежного виконання з боку відповідача, покладених на нього зобов'язань щодо своєчасного проведення розрахунків є істотним порушенням договору, що в свою чергу є підставою для розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки №2 від 04.05.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону N 157-IX у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України також визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди, вимога прокурора про повернення орендованого приміщення орендодавцю є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В частині стягнення з відповідача 827,86 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю вимог.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мкртчян Артема Габріеловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 )
на користь Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (13331, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Швайківка, вул. Осівка,1, код ЄДРПОУ 04345658):
- 1987,37 грн - заборгованості по орендній платі;
- 223,10 грн - пені;
- 198,73 грн - штрафу.
3. Відмовити в стягненні пені в сумі 827,86 грн.
4. Розірвати договір оренди №2 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки від 04.05.2017, укладений між Швайківською сільською радою Бердичівського району Житомирської області (13331, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Швайківка, вул. Осівка,1, код ЄДРПОУ 04345658) та Фізичною особою - підприємцем Мкртчян Артемом Габріеловичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ).
5. Фізичній особі-підприємцю Мкртчян Артему Габріеловичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) повернути за актом приймання-передачі Швайківській сільській раді Бердичівського району Житомирської області (13331, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Швайківка, вул. Осівка,1, код ЄДРПОУ 04345658) окреме індивідуально визначене майно - їдальню площею 57,3 кв. м , розміщене за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Райки, вул. Центральна, 25.
6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мкртчян Артема Габріеловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 )
на користь прокуратури Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) 5768,35 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.08.20
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- прокурору -(13300, м. Бердичів, Житомирська обл., вул. Вінницька, 23)- рек.
3- позивачу - Швайківській сільській раді (13331,Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Швайківка, вул. Осівка, 1 а) - рек.
4- відповідачу - ФОП Мкртчян А. Г. ( АДРЕСА_1 )- рек. (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1)
5- прокуратура Житомирської області