20.08.2020 року Справа № 910/16240/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі №910/16240/19 (суддя Корсун В.Л., повне рішення складено 16.04.2020)
за позовом: Національної поліції України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ", м. Запоріжжя
про стягнення 53760,96 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У листопаді 2019 року Національна поліція України звернулася до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" штрафних санкцій (пені) у сумі 53760,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем строків поставки товару відповідно до умов договору №249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали передані за підсудністю до Господарського суду Запорізької області як такі, що підлягають розгляду господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач просив зменшити розмір пені на 90% до 5376,09 грн, оскільки в повному обсязі виконав свої зобов'язання з поставки товару, неможливість своєчасної поставки обумовлена виконанням значного обсягу замовлень для державних потреб, прострочення поставки було незначним, збитки Позивачу не заподіяні. Також зазначив, що відмовився від поставки за договором, бо додатковою угодою №314НП від 26.12.2018 він був розірваний; позивачем неправильно нараховано штрафну санкцію за день, коли договір був розірваний - 26.12.2018.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі №910/16240/19 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" на користь Національної поліції України - 44 800, 80 грн штрафної санкції (пені) та 1600, 83 грн - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано правомірність заявлених позовних вимог за період з 21.12.2018 по 25.12.2018 в сумі 44800,80 грн та безпідставністю нарахування пені за 26.12.2018 (день, коли договір був розірваний). У задоволенні клопотання про зменшення розміру пені відмовлено з огляду на відсутність ознак винятковості та поважності у простроченні доставки вантажу.
Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на безпідставне відхилення судом клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, просив рішення змінити, позовні вимоги задовольнити частково та з урахуванням клопотання про зменшення штрафних санкцій, а саме пені на 90%, стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню у сумі 5376,09 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом не з'ясовані обставини, що мають значення для задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій;
- наявні всі підстави для задоволення клопотання, як-то: повне виконання основного зобов'язання, прострочення з об'єктивних причин - через виконання значного обсягу замовлень для державних потреб, запізнення поставки лише на 5 календарних днів, відсутність заподіяних збитків Позивачу, добросовісна поведінка Відповідача (повне виконання зобов'язання та готовність перенести строки поставки товару), збитковий фінансовий стан Відповідача (сума штрафних санкцій є більшою, ніж рівень прибутку).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 21.05.2020 апеляційна скарга для розгляду передана колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 залишено без руху, надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги - сплати судового збору у сумі 2881,50 грн, докази чого надати суду, а також докази надіслання копії апеляційної скарги Позивачу у справі.
Апелянтом були усунені недоліки апеляційної скарги та 02.07.2020 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу для вирішення питання відкриття апеляційного провадження передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 справа прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів для вирішення питання відкриття апеляційного провадження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі №910/16240/19. Розгляд справи визначено провести в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.
07.08.2020 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого Позивач проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що сплата штрафних санкцій не звільняє Відповідача від належного виконання ним своїх зобов'язань за договором; у Відповідача відсутні поважні причини неналежного виконання зобов'язання, будь-які докази, що підтверджують поважність пропуску строку поставки товару, надані не були; Відповідач не звертався до Позивача із пропозицією продовження строку поставки товару; вважає прострочення поставки товару значним, бо Позивач протягом місяця не мав можливості забезпечити поліцейських одностроєм згідно норм належності, на що розраховував при укладенні договору; розмір штрафних санкцій є незначним порівняно із сумою, на яку товар вчасно не був поставлений та порівняно із доходом Відповідача, який він отримав від виконання державного замовлення; значне зменшення розміру штрафних санкцій нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов'язання; рішення взяти участь у багатьох процедурах закупівлі прийнято Відповідачем на власний ризик, тому надмірна завантаженість останнього пов'язана лише з невірним комерційним розрахунком та не може бути поважною причиною.
20.08.2020 у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для автоматизованого перерозподілу судової справи 02.07.2020 та перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 20.08.2020.
Дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційним судом при перегляді справи встановлено та визнається сторонами, що 26.09.2018 між Національною поліцією України (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" (Постачальник) укладено договір № 249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822) - надалі Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався у 2018 році поставити Покупцю куртки зимові типу А (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822), далі - Товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.
Пунктом 1.2 договору визначено, що загальна кількість Товару, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та ціна одиниці товару визначається у Специфікації Товару (Додаток 1 до Договору) та ростовці Товару (Додаток № 2 до Договору).
Згідно з п. 3.1. договору ціна цього договору становить 13 440 240,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 240 040,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в термін до 20 грудня 2018 року включно за адресою Покупця у м. Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115).
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.
Пунктом 12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами.
Додатком № 1 до договору "Специфікація Товару" сторони погодили поставку товару у кількості 6000 одиниць на загальну суму 13 440 240,00 грн з ПДВ.
26.12.2018 Відповідачем на виконання умов Договору поставлено позивачу товар, обумовлений Специфікацією Товару (яка є додатком №1 до договору) на загальну суму 2 912 052,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи (належним чином засвідченою копією) накладною від 26.12.18 за № РН-048, яка підписана уповноваженими представниками з обох сторін.
Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Угодою від 26.12.2018 № 314НП про розірвання Договору сторони дійшли згоди про наступне:
- вважати договір розірваним з моменту набрання чинності цієї Угоди (п. 1 Угоди);
- ціна не поставленого товару за договором становить 6 048 108,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 008018,00 грн. (п.2 Угоди);
- дана угода набирає чинності з 18 год. 00 хв. 26.12.2018 (п. 3 Угоди).
З підстав порушення відповідачем строку поставки (передачі) товару за Договором позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 53 760,96 грн штрафних санкцій (пені) на підставі п. 9.2. договору (за період з 21.12.2018 по 26.12.2018), що стало підставою для звернення з даним позовом.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково за період з 21.12.2018 по 25.12.2018 в сумі 44800,80 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені за 26.12.2018 відмовлено, бо 26.12.2018 договір був розірваний. У задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що доводи апеляційної скарги стосуються лише правомірності застосування положень ст. 233 ГК України (наявності підстав для зменшення розміру пені) та Відповідач не оскаржує рішення суду в іншій частині, апеляційним судом надається оцінка правовідносинам в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
З аналізу спірних правовідносин суд доходить висновку, що між сторонами склалися відносини про постачання товару, що регулюються главою 54 Цивільного кодексу України та згідно з ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Як було встановлено судом, що не заперечується Відповідачем, останнім порушені умови Договору щодо строку поставки товару, що є підставою для застосування п. 9.2. Договору за період з 21.12.2018 по 25.12.2018, розмір пені становить 44800,80 грн.
В силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, про зменшення неустойки під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем було заявлено у відзиві на позовну заяву від 12.03.2020 (а.с.19 - 25, т.2).
Заява обґрунтована тим, що зобов'язання є повністю виконаним; причиною неналежного виконання зобов'язання є виконання значного обсягу замовлень для державних потреб; частина товару поставлена із запізненням лише на 6 днів; Позивачем не зазначено про понесені ним у зв'язку із несвоєчасною поставкою збитки, тому розмір штрафних санкцій не є співрозмірним із розміром збитків; поведінка Відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації; стягнення з Відповідача штрафних санкцій матиме негативні наслідки для його діяльності, Відповідач має ознаки збитковості (показник чистого прибутку зменшився з 57,7 тис. грн до 43,2 тис. грн) та заявлена сума штрафу є більшою, ніж сума прибутку.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Суд враховує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Тому, при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки, господарський суд об'єктивно, комплексно повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, бо Відповідачем не доведено поважних причин прострочення доставки товару (значний обсяг замовлень та виконання інших договорів відноситься до комерційної діяльності підприємства та не може бути поважною причиною для не виконання інших зобов'язань), не доведено вчинення дій, направлених на уникнення спірної ситуації (направлення на адресу Позивача пропозицій щодо продовження строку поставки товару тощо), розмір штрафних санкцій є незначним порівняно із загальною сумою затримки поставки товару (2 912 052,00 грн). Отже, винятковості випадку Відповідачем не доведено.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції, як ухвалене з додержанням норм матеріального права при відповідності висновків суду обставинам справи, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі №910/16240/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 у справі №910/16240/19 залишити без змін.
Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна