Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
18 серпня 2020 р. справа № 520/8351/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 01.07.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 06.07.2020р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 06.08.2020 р.
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з приводу невиплати індексації грошового забезпечення у період 01.01.2015р.-07.02.2020р. включно; 2) зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2015р.-07.02.2020р. включно з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за постановою КМУ від 22.09.2010р. №889.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що протягом проходження служби військова частина безпідставно не проводила нарахувань по індексації грошового забезпечення у спірний період, а при звільненні не виплатила відповідної суми під час остаточного розрахунку. Наголошував, що індексація повинна бути здійснена з урахуванням до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ; далі за текстом - Військова частина, ВЧ, Загін), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення зазначив, що індексація не нараховувалась і не виплачувалась лише у період липень 2015р. - лютий 2018р. у зв'язку із відсутністю асигнувань.
Відзив на позов надійшов до суду 31.07.2020 р.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник проходив публічну військову службу у лавах Державної прикордонної служби України, звідки 06.02.2020р. був звільнений за наказом начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України від 06.02.2020р. №43-ос на підставі п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
07.02.2020р. заявник за наказом начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України від 06.02.2020р. №45-ос був виключений із списків особового складу військової частини із обрахунком загального показника вислугу років у 17р. 11м. 05дн., календарного показника вислуги років у 12р. 09м. 18дн., пільгового показника вислуги років у 05р. 01м. 17дн.
Згідно із складеною Загоном довідкою №313 від 20.07.2020р. у період липень 2015р.-лютий 2018р. індексація грошового забезпечення заявнику не нараховувалась і не виплачувалась.
Відповідно до складеної Загоном довідки №314 від 20.07.2020р. у період січень 2015р.-червень 2015р., грудень 2018р.-лютий 2020р. індексація грошового забезпечення заявнику нарахована та виплачена.
Не погодившись із відповідністю закону владних управлінських волевиявлень Загону з приводу повноти виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, до ст.43 Конституції України включені приписи про те, що кожен має право на працю і на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, а за правилом ч.2 цієї статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, у силу прямого застереження ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суспільні відносини з приводу застосування механізму індексації регламентовані приписами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", за визначенням ст.1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; а відповідно до ст.2 якого грошове забезпечення є об'єктом індексації.
До того ж і ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" прямо передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2020р. у справі № №642/1359/17 індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів, які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям; правова природа індексації полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Продовжуючи розгляд справи суд зважає, що за визначенням ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Критерії, за якими фактичні дані підлягають кваліфікації у якості доказів за параметрами належності, допустимості, достовірності та достатності викладені законодавцем у ст.ст.73-76 КАС України відповідно.
Суд вважає, що складені Загоном довідки №313 від 20.07.2020р. та №314 від 20.07.2020р. цим критеріям відповідають.
Відомостями цих довідок підтверджено факт ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період липень 2015р.-листопад 2018р.
Тому у цій частині вимоги позову слід визнати обґрунтованими.
У решті вимог позов належить визнати необґрунтованим, позаяк критерії законності волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України.
Складеною Загоном довідкою №314 від 20.07.2020р. підтверджено факт виплати індексації за період січень 2015р.-червень 2015р. та грудень 2018р.-лютий 2020р.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження протилежного заявником до суду не подано.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом, Загоном не було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України з приводу виплати заявникові індексації грошового забезпечення у період липень 2015р.-листопад 2018р.
Причини, котрі зумовили такий стан виконання управлінської функції у контексті саме даного спору жодного юридичного значення не мають і тому не беруться до уваги суду.
Клопотання заявника про витребування доказів задоволенню не підлягає з цих самих міркувань, а також і з причини витребування доказів, котрі не входять до предмету доказування по справі.
Довід заявника стосовно того, що Загін має намір не брати до обрахунку запроваджену постановою КМУ від 22.09.2010р. №889 щомісячну додаткову грошову винагороду має характер виключно припущення, адже не підтверджений ані відповідними доказами, ані належними аргументами.
Посилання заявника на володіння якоюсь інформацією з даного приводу не може бути сприйнято судом у якості доказу у розумінні ч.1 ст.72 КАС України.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з приводу невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) за період 01.07.2015р.-30.11.2018р.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період 01.07.2015 р.-30.11.2018 р.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя Сліденко А.В.