19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 465/5637/18
провадження № К/9901/10786/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Соколова В. М., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу № 465/5637/18
за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду прийняту 2 квітня 2019 року у складі колегії суддів: головуючого - Шинкар Т.І., суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.,
І. Суть спору
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі також - Сихівський ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, відповідач) в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії та скасувати повідомлення від 03 вересня 2018 року старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Грень У.П. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
1.2. зобов'язати Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрити виконавче провадження по постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі №876/4677/18, яка була направлена для виконання Львівським апеляційним адміністративним судом;
1.3. зобов'язати Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посилання відповідача в оскаржуваному повідомленні від 03 вересня 2018 року про повернення виконавчого листа, з підстав того, що у ньому зазначено два стягувача та відсутні дані про боржника є безпідставним, оскільки суперечить приписам частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 382 КАС України.
3. Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
3.1. В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначав, що оскільки у виконавчому документі відсутні дані про боржника, а також зазначено два стягувача, у нього були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, а тому дії державного виконавця вчинено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 1 лютого 2019 року позов задовольнив частково.
4.1. Визнав протиправними дії старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Грень Уляни Петрівни щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
4.2. Скасував повідомлення від 03 вересня 2018 року старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Грень Уляни Петрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
4.3. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрити виконавче провадження по постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі №876/4677/18, яка була направлена для виконання Львівським апеляційним адміністративним судом відмовити.
5. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника, відомостей щодо місця проживання/перебування боржника не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.
5.1. Суд дійшов висновку, що державним виконавцем Сихівського ВДВС не були використані в повній мірі права, надані Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до незаконності винесеного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, по суті відмови у відкритті виконавчого провадження.
5.2. Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження, суд зазначив, що ці повноваження органу державної виконавчої служби є дискреційними, суд не може перебирати на себе відповідні функції суб'єкта владних повноважень, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
6. Восьмий апеляційний адміністративний суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився, скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2019 року та прийняв нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
6.1. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, ці недоліки можуть бути виправлені стягувачем, який може звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами законодавства, і це не позбавляє його права пред'явити виконавчий документ на виконання.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
7.1. У скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу в якому посилаючись на необгрунтованість та безпідставність останньої просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 06 червня 2018 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу та встановлення нового строку для надання звіту про виконання судового рішення у справі №876/4677/18.
10. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2018 року
10.1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково, ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 06 червня 2018 року - скасував, та ухвалив нову постанову, якою:
10.2. Наклав на керівника Львівської виправної колонії №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області ОСОБА_2 штраф за не виконання звіту про виконання судового рішення, а саме - постанови Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі №813/3185/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії і встановлення судового контролю у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що в грошовому еквіваленті становить 35 240,00 гривень (тридцять п'ять тисяч двісті сорок гривень), з яких 17 620,00 гривень (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень стягнуто в користь ОСОБА_1 та 17 620,00 гривень (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень до Державного бюджету України.
10.3. Зобов'язав Державну установу «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції подати звіт про виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі №813/3185/16 в місячний строк з дня отримання цієї постанови суду апеляційної інстанції.
10.4. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
11. Як свідчать матеріали справи, з метою виконання рішення суду апеляційної інстанції від 21 серпня 2018 року у справі №813/3185/16 Львівським апеляційним адміністративним судом на адресу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області було надіслано копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року за заявою позивача про накладення штрафу та встановлення нового строку для надання звіту про виконання судового рішення у справі №876/4677/18.
11.1. Судами встановлено, що у постанові не зазначено місця проживання чи перебування боржника ОСОБА_2 , дати його народження, а також не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - боржника.
12. 03 вересня 2018 року, відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам статі 4 Закону України «Про виконавче провадження».
12.1. Як вбачається із змісту наведеного повідомлення, підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є те, що у виконавчому документі відсутні дані про боржника, а також зазначено два стягувача.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Як передбачено частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року за №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), з наступними змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
18. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
19. Як передбачено частиною шостою статті 382 КАС України, ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби.
20. Вимоги до виконавчого документа встановлено статтею 4 Закону № 1404-VIII згідно з якою у виконавчому документі зазначаються зокрема:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
21. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
22. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 1404-VIII у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
23. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
24. Разом із тим, відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
25. Тобто, відомості про місце проживання/перебування боржника, ідентифікаційний номер боржника можуть здобуватися вже в процесі виконавчого провадження.
VI. Позиція Верховного Суду
26. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
27. Змістом спірних правовідносин є оцінка правомірності повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
28. Як вже було зазначено відомості про місце проживання/перебування боржника, ідентифікаційний номер боржника можуть здобуватися вже в процесі виконавчого провадження.
29. Водночас, Верховний суд зазначає, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника покликаний сприяти здійсненню виконавчого провадження та не впливає на суть і чинність виконавчого документа як такого. Наявність даних щодо ідентифікаційного номера у виконавчому документі є формальною характеристикою такого документа, а не визначальною.
30. Таким чином, відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника, відомостей щодо місця проживання/перебування боржника не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.
31. Отже, Верховний суд вважає правильним висновки суду першої інстанції, що державним виконавцем Сихівського ВДВС не були використані в повній мірі права, надані йому Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до незаконності винесеного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, по суті відмови у відкритті виконавчого провадження.
32. Тому, позовна вимога про визнання протиправними дій та скасування повідомлення від 03 вересня 2018 року старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Грень У.П. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання підлягає до задоволення.
33. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
34. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону й фактично встановленим обставинам справи, отже суд апеляційної інстанції скасував її помилково.
Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду прийняту 2 квітня 2019 року у цій справі скасувати.
3. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2019 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Соколов
Н. В. Шевцова