19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 420/484/20
адміністративне провадження № К/9901/20731/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Жука А.В.
перевірив касаційну скаргу Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № №420/484/20за адміністративним позовом Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Громадянин Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у формі повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту №5/1-13 від 15 січня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №09 від 15 січня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
19 лютого 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, у задоволенні позовних вимог Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 серпня 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Предметом розгляду даної справи є визнання незаконним та скасування рішень відповідача про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є громадянином Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за національністю - Агні; віросповідання - християнин-католик; сімейний стан - неодружений. 23 грудня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій зазначив, що його двічі намагалися викрасти невідомі особи, які мають переконання, що люди з рудим кольором волосся та шкіри мають надзвичайні здібності або їх частини тіла дарують багатство, здоров'я та удачу.
За результатами розгляду заяви-анкети спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області складено висновок про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 15 січня 2020 року наказом Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області №09, відповідно до пунктів 4, 6 статті 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» №3671-VI від 08 липня 2011 року та пунктів 4.3, 4.4. Правил наказу МВС №649 від 07 вересня 2011 року, враховуючи письмовий висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина Республіки Кот- Д'Івуар ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не навів жодних обставин та не надав жодного доказу щодо наявності підстав для оформлення документів щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проте як звернення позивача має на меті бажання легалізувати власне перебування на території України.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № №420/484/20за адміністративним позовом Громадянина Республіки Кот-Д'Івуар ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді М.І. Смокович
А.В. Жук