19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 160/10334/19
адміністративне провадження № К/9901/15856/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №160/10334/19 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №160/10334/19.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для подання доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження та документу про сплату судового збору.
Копію вказаної ухвали направлено на адресу позивача та вручена адресату 08 серпня 2020 року, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим кодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 0102930347571.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 липня 2020 року, ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору та причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржником повторно зазначаються причини, які вже були визнані судом неповажними.
Так, щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 повторно зазначає, що зворотні поштові повідомлення, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення знаходяться в матеріалах справи. Щодо обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначив, що має скрутне матеріальне становище, що унеможливлює сплату ним збору у розмірі визначеним законодавством. На підтвердження майнового стану заявник надав довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 03 серпня 2020 року №4516 про отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи. Доказів щодо відсутності у нього інших джерел доходу ОСОБА_1 не надав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Щодо посилань скаржника про наявність в матеріалах адміністративної справи зворотних поштових повідомлень, що підтверджують дату отримання ним оскаржуваного судового рішення, колегія суддів зазначає, що матеріали справи №160/10334/19 відсутні у Верховному Суді і на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд позбавлений можливості встановити наявність зазначених доказів.
Необхідно зазначити, що скаржник відповідно до частини першої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України має право ознайомлюватись з матеріалами справи та робити з них витяги, копії.
Враховуючи те, що жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, ОСОБА_1 не надано, підстави для задоволення його клопотання про поновлення пропущеного строку відсутні.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №160/10334/19 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №160/10334/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №160/10334/19 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко