18 серпня 2020 року
Київ
справа №703/4523/16-а
адміністративне провадження №Зв/9901/106/20
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши заяву ОСОБА_1
про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №703/4523/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми боргу та моральної шкоди,
У 2016 році ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до статті 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1789-ХІІ) в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення заробітної плати державних службовців з 15 грудня 2015 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Черкаської області № 18/182 від 25 жовтня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження максимального розміру пенсії;
- стягнути з відповідача 90021,12 грн суми боргу, що утворився внаслідок недонарахування йому суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2017 року;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн, бо позивач має інвалідність ІІ групи та йому протипоказані фізичні та психоемоційні перенавантаження, а в зв'язку з протиправними діями відповідачів він змушений терпіти моральні страждання, приниження честі та гідності, змушений прикладати додаткові зусилля та час для усунення допущених відповідачем порушень його законних прав;
- винести окрему ухвалу на протиправні дії та бездіяльність працівників Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області стосовно відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013);
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з постановою КМУ № 1013 у відповідності з статтями 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ та статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ та на підставі довідки прокуратури Черкаської області про складові заробітної плати від 25 жовтня 2016 року № 18/182 вих.16, із збереженням відсотку нарахування пенсії в розмірі 90% заробітної плати, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмежень її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;
- постанову в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року звернено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць;
- в решті вимог позивача відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року касаційну скаргу відповідача задоволено, постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
13 серпня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року за виключними обставинами.
У вказаній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі 703/4523/16-а та залишити в силі ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року, посилаючись, як на виключні обставини, на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) та рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р(11)2020.
Щодо посилання ОСОБА_1 на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як на виключну обставину, Суд зазначає наступне.
13 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року за виключними обставинами.
В обгрунтування вказаної заяви, ОСОБА_1 посилався на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як на виключну обставину та просив скасувати постанову Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 703/4523/16-а та залишити в силі ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року.
Ухвалою Верховного суду від 15 січня 2020 року відкрито провадження за вказаною заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 703/4523/16-а.
23 липня 2020 року ухвалою Верховного суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 703/4523/16-а за позовом ОСОБА_1 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми боргу та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) пердбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
З огляду на зазначене та те, що скаржником направлено до суду повторну заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року за виключними обставинами на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), тобто з підсав, що вже були предметом судового розгляду, такі дії скаржника слід розцінювати, як зловживання процесуальними правами в розумінні положень пункту 1 частини 2 статті 45 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду, повернути скаргу, заяву, клопотання.
На підставі наведеного, суд вважає, що заява (повторна) скаржника про перегляд постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року за виключними обставинами в частині посилання, як на виключну обставину, на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у цій справі підлягає залишенню без розгляду та поверненню її заявнику.
Заява про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 703/4523/16-а в частині посилання, як на виключну обставину, на рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р(11)2020 підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини 5 статті 361 цього Кодексу може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення. Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України. Процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент.
Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року у справі №3-189/2018(1819/18) оприлюднено на офіційному веб-сайті Конституційного Суду в мережі Інтернет 18 червня 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", зокрема, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом (17 липня 2020 року). Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Проте ОСОБА_1 направив до Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №703/4523/16-а за виключними обставинами 07 серпня 2020 року, тобто з порушенням строків, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України.
Пунктом 4 частини 3 статті 364 КАС України визначено, що у разі пропуску строку на подання заяви, до такої додається клопотання про його поновлення.
При цьому, в силу імеративних вимог статті 364 КАС України, суд за своєю ініціативою не може поновити строк (в тому числі, незважаючи на його незначний пропуск) за відсутністю відповідного клопотання заявника.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі», «МШ «Голуб» проти України») оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення, у відповідній частині, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви із зазначенням причин його пропуску.
Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 248, 361, 363-366 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №703/4523/16-а в частині посилання, як на виключну обставину, на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) залишити без розгляду та повернути заявнику.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №703/4523/16-а в частині посилання, як на виключну обставину, на рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р(11)2020 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк заява про перегляд за виключними обставинами разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Желєзний