Справа №1-233/09
13 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Горб І.М. ,
при секретарі - Шевчук О.В., Проценко І.В.
з участю прокурора - Маслія І.В.
адвоката - ОСОБА_1 потерпілого - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
22 квітня 2002 року близько 03 год. 10 хв., знаходячись на АДРЕСА_2 в м. Києві, ОСОБА_3 вступив з ОСОБА_4, якого засуджено вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2004 року за ч.4 ст. 187 КК України до дев'яти років позбавлення волі, в злочинну змову, направлену на напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, діючи згідно розподілених злочинних ролей, ОСОБА_3 підійшов до раніше незнайомого громадянина ОСОБА_2 і запропонував останньому придбати у нього годинник, таким чином відволікаючи увагу потерпілого від дій ОСОБА_4 В цей же час, ОСОБА_4, користуючись тим, що увага потерпілого зосереджена на розмові з ОСОБА_5, став позаду потерпілого так, щоб його не було помітно. В процесі розмови між ОСОБА_3 та потерпілим, останній відмовився придбати годинник, після чого ОСОБА_4, користуючись тим, що потерпілий його не помічає, наніс останньому удар невстановленим предметом по голові, тобто застосував насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого в момент нападу, в результаті якого потерпілий ОСОБА_2 впав на землю і втратив свідомість. Користуючись цим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали збирати речі потерпілого. В цей час потерпілий прийшов до тями і ОСОБА_6, помітивши це, натиснув коліном на груди потерпілого, однією рукою тримаючи за сорочку, іншою приставив до горла потерпілого ніж, таким чином погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого в момент нападу. В цей же час, ОСОБА_5, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, наніс останньому удар ногою в голову, від якого потерпілий знову втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 забрали речі потерпілого, а саме:
• - мобільний телефон «Моторола Акомплай А6188» зі шкіряним чохлом та надписом «Моторола», вартістю 5400 грн.;
• - барсетку шкіряну, чорного кольору, з надписом на зовнішній стороні «БЕРГ колекшен», вартістю 500 грн;
• - годинник «Сеіко», вартістю 120 грн.;
-кредитну картку «Віза класік» на ім'я ОСОБА_2 з 550 гривнями на рахунку;
-зажим для краватки з ланцюжком, золотий, ручної роботи, вартістю 500 грн.;
-гру «Дартс», вартістю 150 грн.;
-шарж (малюнок), вартістю 50 грн.;
-туалетну воду, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє;
-шапочку клоуна з накладним червоним носом, вартістю 10 грн.;
-компакт-диски з відеофільмами - 2 штуки, загальною вартістю 20 грн.;
-краватку, сірого кольору, вартістю 90 грн.;
-шарикову ручку, білого кольору, з надписом «Дмитрий», вартістю 5 грн.;
-зв'язку ключів, в кількості 9 штук, брелок з надписом «Турція», вартістю 15 грн.;
-студентську дисконтну картку «ІСІК», вартістю 25 грн.;
- гроші в сумі 800 гривень, купюрами номіналом по 20 грн. кожна,
а всього на загальну суму 8235 гривень, чим спричинили останньому матеріальну шкоду у великих розмірах, і з місця вчинення злочину зникли.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що в ніч з
21 на 22 квітня близько 2-3 год. ночі він на своєму автомобілі приїхав з м. Сімферополь до м. Києва. В той час, коли він під'їжджав до м. Києва йому зателефонував його знайомий ОСОБА_7, який просив позичити йому грошей на квартиру. Він приїхав в Київ та чекав його в кафе на Борщагівці. В кафе він зустрів ОСОБА_4, який вже там знаходився, а до ОСОБА_7 він виходив на вулицю та ще чекав його там хвилин п'ять. Потім після зустрічі з ОСОБА_7 йому необхідно було купити продукти і він вирішив поїхати до магазину «Фуршет». ОСОБА_4 сказав йому, що також хоче поїхати з ним у «Фуршет». Разом з ОСОБА_4 вони поїхали в магазин «Фуршет», купили продукти і роз'їхались по домам. В магазині він розраховувався своєю кредитною карткою Промінвестбанку, однак, картка декілька разів не пройшла і тоді він розрахувався готівкою. Вказав, що разом з ОСОБА_4 вони були приблизно з півгодини, починаючи від кафе до того, як поїхали з «Фуршету». В магазині він та ОСОБА_4 купляли собі продукти кожен окремо і розраховувалися теж кожен окремо, однак, чим розраховувався ОСОБА_4 за свої продукти він не бачив. Йому зробили возврат, бо картка декілька раз не пройшла і тоді він розрахувався грошима, а ОСОБА_4 стояв за ним і чим він розраховувався, він не бачив. В магазині була така ситуація, що касир пробила помилкову суму і був возврат, вона дала йому, точно не пам'ятає, два або більше чеків, на яких він розписався. В чеках тексту не було, були лише цифри, і що там було написано, він не читав, а просто підписав. Вказав, що з ОСОБА_4 він був знайомий близько року, з ОСОБА_4 вони близько знайомі не були, вони жили поряд, разом ходили в спортзал. Вказав, що на досудовому слідстві він підписував свідчення, а не давав їх, оскільки працівники міліції змусили його їх підписати, били його по голові ногами, через що він місяць пролежав в лікарні, не допустили адвоката, допустивши вже пізніше. Особисто ним на досудовому слідстві були дані лише останні свідчення. Вказав, що з потерпілим він знайомий не був, побачив його вперше в райвідділі, на десятий день після його затримання, коли потерпілого привели на впізнання. Вважає, що потерпілий його обмовляє, оскільки хоче мати від нього якусь вигоду і під час його перебування в СІЗО від потерпілого були пропозиції його адвокату та рідним заробити йому грошей, яким при зустрічі він сказав, скільки грошей йому необхідно було дати, щоб він сказав, що помилився.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що в 2002 році на свій день народження він розвіз своїх друзів по домівках і поїхав додому. Десь о 03 годині він заїхав у двір, поставив машину в гараж. Коли закривав гараж, до нього підійшов підсудний, тоді він його не знав, та запропонував придбати годинник, але він відмовився. Він почав наполегливо пропонувати, однак, він знову відмовився. Коли він закрив один із замків гаражу, отримав удар у вісок та втратив свідомість. Коли він прийшов в себе, на ньому сидів ОСОБА_4, який вже засуджений, тримав ножа біля горла і казав, щоб він не кричав, а ОСОБА_3 стояв за спиною у ОСОБА_4. Потім він обійшов ОСОБА_4, підійшов і вдарив його в обличчя ногою. В нього забрали барсетку, 800 грн., зажим золотий для краватки, телефон «Моторола», краватку, ключі від квартири і подарунки, тобто речі, що викладені в обвинуваченні. Все це відбувалось в дворі будинку, де він живе, гараж також знаходиться в дворі будинку по АДРЕСА_2. Після другого удару, він не пам'ятає, як він йшов додому. Вказав, що гараж і місце біля нього освітлені, так як є ліхтарі на гаражу, в дворі ліхтарі, на будинку також. Підсудного ОСОБА_3 в той день він бачив та його роздивився, він був на відстані в метрі від нього, і так як саме він пропонував годинника, та коли він вдруге повернув голову, щоб сказати, що годинник йому не потрібен, то отримав удар у вісок якимсь важким предметом, можливо другим замком, і так як він зробив якісь рух головою, то удар вийшов скользящий. В подальшому в січні 2003 року він побачив осіб, які на нього напали. Це було на Великій кільцевій дорозі, виїзд на пр. Перемоги, він рухався на автомобілі в крайній правій смузі, а вони рухались йому назустріч до припаркованого автомобіля. Він пригальмував і побачив, як вони сідали в автомобіль Вольксваген пасат, впізнав ОСОБА_3, який підійшов до автомобіля зі сторони водія, а потім ОСОБА_4, який підійшов до автомобіля зі сторони пасажира. Після нападу це він побачив їх вперше. Після цього він поїхав до райуправління, де йому запропонували дати пояснення, а також він написав заяву. В подальшому його викликали на впізнання цих осіб. Коли відбувалось впізнання він впізнав підсудного та ОСОБА_4 як осіб, які вчинили на нього напад. Вказав, що йому нічого не відшкодовано та підтримав свій цивільний позов на суму 8235 грн.
- показаннями свідка ОСОБА_9, який, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 21 на 22 квітня 2002 року у його пасинка, ОСОБА_2 , був день народження - 20-річчя. Він поїхав на своєму автомобілі «Мітсубіші Паджеро» та мав повернутися вранці. Він чекав його десь до 2-3 години ночі, однак, пасинок сказав, що він з друзями буде ще далі відмічати день народження і приїде зранку, тоді він пішов спати. В 3 год. 30 хв. пролунав дзвінок у двері. Вони з дружиною прокинулися, відчинили двері, він стоїть весь у бруді, в крові, голова була розбита, і просто падає йому на руки. Після цього вони одразу поклали його на підлогу, викликали міліцію та швидку. Швидка приїхала раніше і його повезли в лікарню ШМД, дружина поїхала з ним, а він залишився та дочекався оперативну групу. Після чого вони вийшли у двір, на вулиці було темно, ліхтарі не світили. Опергрупа була не дуже професійна, по калюжі крові вони просто пройшлися ногами, на що він зробив їм зауваження і одразу попросив шукати знаряддя нападу. У них в дворі металевий гараж і так як на воротах гаражу був відсутній замок, припустивши він сказав працівникам міліції, що цим замком били по голові мого пасинка, або трубами, двома уламки труби, які були між гаражами, але вони всі його припущення відкинули, і потім він пішов до райвідділу на Прорізній, Шевченківського району, де написав заяву, так як його пасинок втрачаючи свідомість, сказав, що угнали машину. Коли він заходив до квартири і падав йому на руки, він сказав, що «машина пішла». Він зрозумів це так, що стався напад, його побили, відібрали машину, подарунки, гроші, інше. Документів при ньому не було, нічого не було, костюм був порваний. На ньому було декілька золотих речей, в тому числі зажим на краватку, він був відсутній. Він написав заяву, ключів другого комплекту у них не було, після обіду вскрили гараж і виявилось, що авто стоїть в гаражі. Коли автомобіль знайшовся, у 2002 році, він написав 21 квітня заяву про те, що автомобіль знайдено, і щоб його зняли з розшуку. Весь час на зв'язку була дружина, пасинок був непритомний, то приходив до тями, то втрачав свідомість. Пасинка опитували тільки на другий день, опитував співробітник кримінального розшуку в присутності його та дружини. Дружина казала, що він трохи марив, коли вона біля нього сиділа, і він розповів про таке, що на нього напали двоє або навіть троє людей, один відволікав його увагу, а той, що був позаду його бив, вдарив чимось важким. Він почув позаду кроки, повернувся, з його розповіді виходило, що хлопець який був нижче за нього, світлий, так описав він його, з ним розмовляв, а той що був позаду його бив. Потім він знепритомнів, також казав, що потім він кричав і з його слів, що один його бив, а інший стояв поруч. Били його, щоб він перестав кричати, штрикали його ножем, чи чимось твердим сталевим, так він пояснював. Він наскільки зміг описав тих людей, які на нього напали, описав в чому вони були одягнуті, кольори одягу, зріст, приблизний вік і таке інше. На прохання співробітників міліції він надавав їм своє авто, їздив в якості водія, їздив по тим адресам, які вони називали і по ходу справи спілкувався з тими можливими свідками, які могли бачити чи чути щось по справі, в тому числі, так як це був центр міста і багато людей без певного місця проживання, з одним з них, який жив просто неба навпроти їх парадного, і він казав, що його розбудив рев авто, авто було білого кольору, але марку він назвати не міг, тому що в автомобілях не розбирався, це все було десь о 3-4 годині ночі. Вони з дружиною вимушені були найняти фахівців, тому що вони дуже побоювались за стан здоров'я сина, по-перше, у нього був струс мозку середньої важкості, а по-друге, десь за півроку чи за рік до цієї події йому в клініці «Ексимер» робили операцію на очах, і коли вони були у нього в лікарні, то він лівим оком не бачив взагалі, у нього в оці була якась пляма чи іржа, але потім її діставали, а правим оком він бачив лише контури. Так як здоров'я його пасинка, коли він був у лікарні, почало погіршуватися, вони запросили фахівця з «Ексимеру», який подивився і сказав, що у нього проблеми з сітчаткою, так як вона відслоїлась від нанесеного удару, тобто знову треба робити операцію, але це через певний період. Вони боялися за те, що він взагалі втратить зір, бо був момент коли він взагалі не бачив. У нього були проблеми із зором з дитинства, в нього була близорукість, також він трохи кольори плутав і в 19 років йому зробили операцію, тому він його питав, чи він впевнений, що описав саме тих людей, які на нього напали. З його слів був зроблений фоторобот, після чого був розісланий, він також взяв один собі і коли їздив зі співробітниками міліції по тих місцях, де знімали гроші з його картки нападники, отоварюючись продуктами харчування, він додатково пропонував гроші тим, хто міг дати додаткові пояснення, залишав їм номер свого телефону. Дзвонило багато людей, але мета у них була тільки одна - отримати гроші. Потім, коли він з молодшим сином поїхали до Донецька, це вже було 9 травня, ОСОБА_2 вже вийшов з лікарні, ввечері йому зателефонувала дружина і сказала, що затримали тих осіб, які на нього напали, але через годину ОСОБА_2 сам зателефонував і сказав, що це помилка, що ці люди схожі, але це не вони, і їх відпустили. Потім було затишшя, аж до лютого 2003 року. Одного дня, десь на початку лютого, пасинок прийшов додому і сказав, що бачив людей, один з яких схожий на того, що відволікав його увагу, коли на нього напали. Він у нього спитав, що він збирається робити, бо він людина доросла, на що він відповів, що піде до райвідділу і повідомить про цей випадок. Коли пасинок повернувся з райвідділу, він повернувся здивований і сказав, що справа закрита і тому потрібно знову написати заяву про напад на нього. Він думав, що справа весь цей час іде, тому що він приймав певну участь, тобто коли його просили технічно допомогти, на авто під'їхати на одну чи іншу адресу, так як у них були проблеми з авто, бензином і таке інше. Після того пройшло 2 чи 3 дні, чи тиждень, точно не пам'ятає, їм подзвонили з райвідділу і сказали, щоб вони прийшли на впізнання можливо тих речей, які було в нього відібрано тієї ночі, коли стався напад. Співробітники міліції сказали йому, що затримано тих осіб, які напали на його пасинка, що вони проводили весь цей час певну оперативну роботу, по певних напрямках з цим не пов'язаних і, на основі показів ОСОБА_2, по останній адресі, де він їх бачив, затримали цих осіб. Після цього у нього були очні ставки, впізнання речей. З речей, наскільки він пам'ятає, був знайдений тільки брелок, який вони придбали, коли відпочивали в Туреччині у 2000 році в серпні місяці. Він був ручної роботи, робився на замовлення, але коштовності ніякої собою не представляв, коштував десь 10-15 доларів США. Йому відомо, що справу було розділено, бо другий підозрюваний на прізвище ОСОБА_3, який присутній в залі суду, був відпущений на підписку про невиїзд, а той, який бив ОСОБА_2, з його слів, був засуджений. Десь через півроку після подій вони були вимушені звернутися до «Ексимеру», він оплатив операцію по поверненню зору своєму пасинку, бо він бачив дуже погано, йому чистили, він не пам'ятає точно, праве чи ліве око, у нього там була іржа та ще якесь сміття, чистили двічі чи тричі і пристрілювали сітчатку. Після цього він почав бачити нормально. Вказав, що поруч з ними знаходиться Південно-західна залізниця і там стоять доволі потужні ліхтарі, але вони мають якийсь термоелемент чи стартер, і коли лампа нагрівається, вона гасне, тому, коли він лягав спати, це було десь о пів на третю, у дворі світло було, а коли викликав швидку і вийшов на двір, то тоді світла вже не було. Світла вже не було, коли приїхала швидка допомога, а приїхала вона дуже швидко, так як станція швидкої поруч, десь хвилин за 5-7, поки вони його поклали, тобто минуло десь мінімум 10 хвилин, максимум 15-20 хвилин, коли він вийшов на вулицю. Також вказав, що зі слів пасинка, о 3.08 год. він заїхав у двір, а потім сталося те, що сталося, і десь у 25 чи 28 хвилин, він пам'ятає, що було майже пів на четверту, так як у них годинники в кожній кімнаті, пасинок зайшов, у нього підкочувалися очі, він не тримався на ногах, не знає як він взагалі дійшов, він просто на нього осів, бо був у напівсвідомому стані. При опитуванні в лікарні пасинок описував одного нападника, він казав, що почув позаду якийсь шум чи кроки і повернувся, це його і врятувало, бо та людина яка його била, вона била в тім'я, тобто в задню частину голови, і якби він не повернувся, удар прийшовся б у м'які тканини голови і який був би результат він не знає, а так йому удар прийшовся в черепну кістку, потім він казав, що його лежачого били і у нього була ще зламана з правої сторони щелепа, а також була тріщина. Другого нападника не описував, він тільки казав що чув різні голоси. Коли він впав після того, як його вдарили, пройшов певний час і він трохи втратив свідомість, а потім чув різні голоси. Він казав, що було два чи три голоси, два було точно. З ОСОБА_2 вони багато спілкувались на цю тему, в нього були варіації, щодо нападу одного чи двох нападаючих, але потім він настоював на тому, що нападників було двоє. Впізнання з пасинком проводилось, з його слів він впізнав особу, яка з ним розмовляла, і це ОСОБА_3, який зараз в залі суду, що нібито він розмовляв з ним, пропонував йому годинника. Проводилося впізнання і другої особи, але про це він нічого не може сказати, але пасинок впізнав в речах другої особи свій брелок, який був вилучений. Потім було упізнання речей з його участю і він його теж упізнав, але в того брелка не було зовнішнього кільця, воно було зламане, було тільки «тигрове око». Вказав, що пасинок доволі часто, коли був малий і в підлітковому віці, плутав людей, які йшли на відстані 7-10 метрів, але на відстані 2х-3х метрів, він впізнав би людину.
• - показаннями свідка ОСОБА_10, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, про те, що він працює на посаді контролера магазину «Фуршет». В ніч з 21 на 22 квітня 2002 року близько 4 год. до магазину зайшло двоє молодих хлопців, які купили продовольчі товари і на касі розрахувалися кредитною карткою та готівкою. Пам'ятає час відвідування вказаними хлопцями магазину, тому, що на протязі ночі до магазину приходить мало покупців, та крім того, уночі, як правило люди купують небагато товару, а ці хлопці скупились більше ніж на 200 грн. Його робота полягає в тому, що він стоїть за касою і контролює дії касира. Тому, коли хлопці з двома візками підійшли до каси, він стояв поруч. Коли касир, а це була молода дівчина, яка працювала перший день, пробила весь товар через касу і сказала суму, яку необхідно було сплатити в касу, круглолиций хлопець дістав портмоне і передав касиру кредитну картку. Касир почала проводити проплату кредитною карткою, але в неї нічого не вийшло. Після цього, вони покликали більш досвідченого касира, ОСОБА_11, який запитав скільки грошей є на кредитній картці. Круглолиций хлопець сказав, що там грошей досить для оплати товару. Після цього, ОСОБА_11 ще раз провів операцію з карткою, після чого автомат повідомив, що на картці не досить коштів. Ігор сказав хлопцям, що їм необхідно відмінити частину товару, на що вони погодились. Після декількох відмін, картка пройшла і гроші з неї були зняті. Що відбулось з частиною відміненого товару не пам'ятає, але, як йому здається, вони за нього розрахувалися готівкою (т.1 а.с. 47).
• - показаннями свідка ОСОБА_12, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, про те, що він працює в магазині «Фуршет» на посаді старшого контролера. В ніч з 21 на 22 квітня 2002 року він працював разом з контролером ОСОБА_10 Близько 4 год. до магазину зайшло двоє молодих хлопців, які купили продовольчі товари і на касі розрахувалися кредитною карткою та готівкою. Пам'ятає час відвідування вказаними хлопцями магазину, тому, що в них виникли проблеми з кредитною карткою, а таке трапляється не часто. Крім цього, коли у хлопців виникли проблеми з кредитною карткою, то підійшов касир ОСОБА_11, який допоміг зняти гроші з картки, при цьому грошей на картці не вистачало і частину товару відмінили (т.1 а.с. 48).
- даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №377/Э від 15.05.2003 року, згідно якого: «При изучении представленной меддокументации у гр. ОСОБА_2 , 1982 г.р., обнаружены следующие телесные повреждения: перелом скуловой кости справа с кровоизлиянием в правую верхне-челюстную пазуху; ЗЧМТ, в виде сотрясения головного мозга; 2 ушибленные раны, размерами 4x0, 4 см и 4x0, 4x0, 6 см, расположенные в левой теменной области, гематома век правого глаза, гематома правой щеки, субконъюктивальное кровоизлияние правого глаза. Описанные повреждения по давности образования могут соответствовать сроку, указанному в постановлении (22.04.02 г.) Комплекс телесных повреждений, в виде перелома скуловой кости справа с кровоизлиянием в правую верхне-челюстную пазуху, гематомы век правого глаза, правой щеки, субконъюктивальное кровоизлияние правого глаза - относится к телесным повреждениям средней тяжести, как не опасные для жизни, но повлекшие за собой длительное расстройство здоровья, т.к. для сращения перелома необходим срок свыше 21 дня. ЗЧМТ, в виде сотрясения головного мозга, ушибленные раны левой теменной области относятся к легким телесным повреждениям, повлекшим за собой кратковременное расстройство здоровья на срок более 6, но менее 21 дня. Описанные телесные повреждения находятся в анатомических областях доступных для самопричинения. Образование вышеуказанных телесных повреждений при однократном падении потерпевшего из положения «стоя» на плоскость - исключается. Учитывая локализацию и взаиморасположение выявленных телесных повреждений - можно сделать вывод, что гр. Голицину Д.С. было причинено не менее двух травматических воздействий. Исходя из записей врача приемного отделения БСМП гр.. ОСОБА_2 после нанесения ему телесных повреждений мог выполнять активне действия... Между телесными повреждениями, выявленными у гр. ОСОБА_2 и травмой от 22.04.02 г., имеется причинная связь.» (т. 1 а.с. 78-83).
- даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 10.02.2003 року, згідно якого в кабінеті №313 ТУМ-2 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Прорізна, 12 в м. Києві, у оперуповноваженого ОУР ТУМ-2 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 було вилучено, зокрема, брелок, який складається з трьох з'єднань, верхнє з яких круглої форми та на якому мається напис «TURKIYE», які ним було виявлено у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при їх затриманні 10.02.2003 року (т. 1 а.с. 22-24).
• - даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею до нього з участю потерпілого ОСОБА_2 від 14.03.2003 року, в ході якого ОСОБА_2 детально розказав та на місці показав, як та при яких обставинах відносно нього було скоєно розбійний напад ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 38-45).
• - даними, що містяться у виписці АКБ «Укрсоцбанк» з авторизаційної історії кредитної картки «Віза-класік» НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, згідно якої 22.04.2002 року проводились розрахунки кредитною карткою ОСОБА_2 в магазині «Фуршет» (т.1 а.с. 60-61).
• - даними, що містяться у листі Промінвестбанку та виписці щодо руху коштів по кредитній картці CLASSIC (гривна) НОМЕР_2, згідно яких дана пластикова кредитна картка 07 березня 2002 року була видана ОСОБА_3 і 22 квітня 2002 року вищезазначеною кредитною карткою платіжні операції не проводились (т.1 а.с. 62-63).
• - даними, що містяться у виписці з карткового рахунку ОСОБА_5 в Промінвестбанку, згідно якої останнє списання грошових коштів з картки мало місце 18.04.2002 року (50 грн.), залишок коштів на 30.04.2002 року на картці склав 64, 43 грн., і 22.04.2002 року розрахунки карткою не проводились (т. 2 а.с. 234-г).
• - даними, що містяться в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 11.02.2003 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3., як особу, яка 22.04.2002 року приблизно о 04 год. купувала продукти в магазині «Фуршет» (т. 1 а.с. 64).
• - даними, що містяться у висновку експерта №25 від 13.03.2003 року, згідно якого: «Подпись в графе «DMYTRO GOLITSYN» кассового чека магазина Фуршет Нивки 4 №553040 от 22 апреля 2002 г. исполнена ОСОБА_15. » (т. 1 а.с. 95-100).
- даними, що містяться в протоколі огляду місця пригоди з фототаблицею до нього від 22.04.2002 року, згідно якого при огляді внутрішнього двору будинку АДРЕСА_2 біля гаражу №5, на цьому гаражі та між гаражами №4 та №5 було виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров (т. 1 а.с. 126-131).
• - даними, що містяться в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 11.02.2003 року, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка 22.04.2002 року близько 04 год. здійснював покупку продуктів в магазині «Фуршет» (т. 1 а.с. 181).
• - даними, що містяться в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 11.02.2003 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_3., як особу, яка 22.04.2002 року близько 03 год. 10 хв. по АДРЕСА_2 відкрито заволоділа його майном (т. 1 а.с. 182).
- даними, що містяться в протоколі пред'явлення предметів для впізнання від 12.02.2003 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 в присутності понятих серед пред'явлених йому для впізнання предметів впізнав брелок з надписом «Турція» (т.1 а.с. 187-188).
• - даними, що містяться в протоколі очної ставки від 18.02.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_2 вказав, як та при яких обставинах відносно нього було скоєно розбійний напад саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 208-217).
• - речовими доказами по справі: брелком для ключів з надписом «Турція» (т. 1 а.с. 25), касовим чеком магазину Фуршет Нивки 4 №553040 від 22 квітня 2002 року (т. 1 а.с. 121-122).
• - вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2004 року, який набрав чинності та яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до дев'яти років позбавлення волі. Зазначеним вироком суду визнано доведеним вину ОСОБА_4 в тому, що він 22.04.2002 року близько 03 год. 10 хв., знаходячись на АДРЕСА_2 в м. Києві, вступив в злочинну змову з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, направлену на напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 та із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, забрали речі потерпілого на суму 8235 гривень (т.2 а.с. 124-132).
Крім того, як встановлено в судовому засіданні 10.02.2003 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України ( т.1 а.с. 1).
08.09.2003 року ОСОБА_5 було оголошено у розшук, а 03.11.2003 року матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_5 були виділені в окреме провадження (т. 2 а.с. 71-72, 98).
Крім того, на підтвердження алібі підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_7
Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 22.04.2002 року він зустрічався з ОСОБА_3. В той день він працював і дзвонив ОСОБА_3, так як в нього були деякі проблеми з квартирою. Йому необхідно було виїхати з квартири, яку він знімав і він знайшов іншу квартиру, але там необхідно було одразу внести передплату за 4 місяці і йому не вистачало грошей, йому необхідна була тисяча гривень, тому він подзвонив ОСОБА_3 та попросив допомогти йому, на що він погодився. Вони домовились, що він зателефонує пізніше і зустрітися увечері. Десь приблизно о 1 год. 30 хв. він подзвонив ОСОБА_3, щоб уточнити, де він знаходиться, на що він сказав, що знаходиться на Борщагівці в кафе «Аста», що в районі ринку «Колібріс», та щоб він під'їжджав і завіз його додому, а він дасть йому гроші. Близько 2 год. ночі він завіз клієнтів на Теремки і, звільнившись після цього, поїхав до ОСОБА_3. Приїхав до нього на початку третьої години, передзвонив йому, він вийшов з кафе один, дав йому гроші та сказав, що нікуди не поїде, оскільки ще залишається в кафе. Вони поговорили ще хвилин п'ять і він поїхав додому, оскільки йому вранці необхідно було знову на роботу. В подальшому, відповідаючи на запитання захисника, вказав, що біля кафе він знаходився з 3.15 до 3.25 год., тобто приблизно 10 хвилин. Вказав, що це було в ніч з 21 на 22 квітня 2002 року і цей день він запам'ятав, так як йому необхідні були гроші на квартиру. Також вказав, що вночі місто завжди пусте і в той вечір дорога була пустою.
Проте до показань свідка ОСОБА_7 суд ставиться критично і не може прийняти їх до уваги, оскільки його покази спростовуються зібраними по справі доказами в їх сукупності, та крім того, є сумнівними, оскільки підсудний на досудовому слідстві при його допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого (т.1 а.с. 191, а.с. 198-200, а.с. 221-222, а.с. 223-224, т.2 а.с. 231-234), а також на очній ставці з потерпілим ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 208-218), допитуючись неодноразово в присутності захисника, обставин, які він вказав в судовому засіданні, жодного разу не повідомляв, не вказував на наявність даного свідка та наведені ним обставини щодо позичання в нього грошей та часу, в якій це відбувалось, а в судовому засіданні обґрунтував це небажанням вплутувати в справу свідка, що є нелогічним, оскільки наявність в підсудного алібі стороною захисту було б використано та наведено в першу чергу, а також покази свідка є протиречивими, оскільки, в одному випадку свідок зазначає, що зустрівся з ОСОБА_3 на початку третьої години біля кафе «Аста», в подальшому вказує, що це мало місце о 3-15 год.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому 234-г), спростовується і висновком експерта №25 від 13.03.2003 року, згідно якого: «Подпись в графе «DMYTRO GOLITSYN» кассового чека магазина Фуршет Нивки 4 №553040 от 22 апреля 2002 г. исполнена ОСОБА_15. » (т. 1 а.с. 95-100).
Крім того, покази підсудного ОСОБА_3 щодо обставин розрахунку в магазині «Фуршет», є непослідовними та протиречивими.
Так, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 зазначав про те, що в магазині він та ОСОБА_4 купляли собі продукти кожен окремо і розраховувалися теж кожен окремо, однак, чим розраховувався ОСОБА_4 за свої продукти він не бачив, що він розраховувався своєю кредитною карткою Промінвестбанку, але, коли картка декілька разів не пройшла, він розрахувався готівкою, та що коли касир пробила помилкову суму і був возврат, вона дала йому, два або більше чеків, на яких він розписався.
В той же час, на досудовому слідстві при його допиті в якості обвинуваченого в присутності захисника (т.2 а.с. 231-234) ОСОБА_5 вказував, що в магазині вони розплачувалися кожен окремо. Він розплачувався своєї карткою, касир неправильну суму пробила, потім ще раз, а потім сказала що на картці немає грошей і він розрахувався готівкою, а ОСОБА_4 дістав свою картку і розраховувався. Коли виходили касир сказала, що необхідно розписатися на чеках за проведений розрахунок і він на декількох чеках поставив свій підпис.
За таких обставин, суд ставиться критично та не може прийняти до уваги покази підсудного ОСОБА_5 щодо обставин розрахунку в магазині «Фуршет» за придбані товари та підписання ним чеку.
Посилання підсудного на застосування до нього фізичного тиску свого підтвердження в судовому засіданні не знайшло, оскільки як в судовому засіданні, так і під час досудового слідства, підсудний ОСОБА_3 при його допитах в якості підозрюваного та обвинуваченого (т.1 а.с. 191, а.с. 198-200, а.с. 221-222, а.с. 223-224, т.2 а.с. 231-234), а також на очній ставці з потерпілим ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 208-218), винним себе у вчиненні злочину не визнавав, а ті показання, які, як він посилається він не давав, а лише підписав (т. 1 а.с. 198-200) не містять показань, які б вказували на визнання ним своєї вини та надання пояснень щодо вчинення саме ним злочину відносно потерпілого ОСОБА_2, що не може свідчити про те, що мав місце такий тиск (фізичний чи психологічний), який би вплинув на його відношення до інкримінованого злочину та на його показання.
За викладеним позицію підсудного ОСОБА_3, суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за свої дії.
Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про його особу, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, роль та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину, конкретні обставини справи.
ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на момент вчинення злочину працював, позитивно характеризується за місцем проживання, має ряд захворювань та незадовільний стан здоров'я, а вчинений ним злочин належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання підсудного обставин, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з урахуванням вартості повернутого йому майна (брелка, вартістю 15 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_3 з 12 березня 2007 року, зарахувавши у строк відбування покарання час утримання під вартою з 10.02.2003 року по 10.04.2003 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві і Київській області.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8 220 (вісім тисяч двісті двадцять) грн. матеріальної шкоди.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти діб з часу його проголошення через районний суд, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.