Справа № 2-6627/09
17 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Васильєвої Т. М. при секретарі Теличко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету Державної податкової служби України про зобов 'язання виконати умови договору, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Національного університету Державної податкової служби України в якому просить відповідача зобов'язати виконати умови договору.
Вимоги обґрунтовує тим, що 26 серпня 2008 року між: ним та відповідачем був укладений Договір № 1183з про навчання, згідно з яким відповідач зобов'язався здійснити навчання (надати освітню послугу) за кошти Позивача, а саме: за заочною формою навчання, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, спеціальність - правознавство, в м. Ірпінь впродовж: трьох років. Відповідно до його заяви оплата за навчання за рішенням Ректора була зменшена на 50 відсотків і встановлена в пункті 4.2 Договору у розмірі 10 725 (десять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. за весь період навчання. Але, оскільки 19.02.09р. за №460/01-12 Позивач отримав повідомлення від відповідача та Додаткову угоду №1 про зміни умов Договору, а саме підвищення вартості навчання. Вважає дії Відповідача незаконними та просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати Відповідача виконати умови Договору № 1183з від 26.08.08р., та відшкодувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, так як вважає, що вимоги Позивача є безпідставними та такими, що суперечить чинному законодавству України, оскільки Договір виконується належним чином, а підвищення вартості освітніх послуг є необхідним для забезпечення діяльності Університету та на виконання вимог КРУ України.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача судом встановлено наступне.
26 серпня 2008 року сторони уклали Договір № 1183з про навчання, згідно з яким Відповідач зобов'язався здійснити навчання (надати освітню послугу) за кошти позивача, а саме: за формою навчання - заочною, освітньо-кваліфікаційним рівнем - магістр, спеціальність - правознавство, в м. Ірпінь впродовж: трьох років нарівні державних стандартів вищої освіти.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з Наказом Ректора №1493 від 29.08.08р. «Про зарахування на заочну форму навчання до Національного університету ДПС України за рахунок коштів юридичних, фізичних осіб у 2008 році» позивач був зарахований на заочну форму навчання до Національного університету ДПС України.
Згідно із заявою позивача відповідачем була надана знижка на навчання у розмірі 50 відсотків і пунктом 4.2 Договору встановлена загальна вартість навчання у розмірі 10 725 (десять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. на весь період навчання.
Пункт 4.1 Договору передбачає, що розмір плати встановлений за весь строк надання освітньої послуги і не може змінюватись.
На виконання умов Договору позивач сплатив 29.08.08 року 1787 гривень за перший семестр (квитанція № 12 АААА №157933 від 29.08.08р.).
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов 'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не бажає виконувати належним чином умови Договору, чим підтверджується отримане позивачем повідомлення № 460/01-12 від 19.02.09р. та Додаткова угода №1 до Договору №1138з від 26.08.08р. щодо зміни умов Договору та підвищення вартості за надання освітніх послуг на 50 відсотків. І що загальна вартість навчання буде становити 21 450 (двадцять одну тисячу чотириста п 'ятдесят) гривень.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною 6 статті 64 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.02р. № 2984-ІІІ та абзацу 2, 5 частини 5 статті 61 Закону України «Про освіту» розмір плати за весь строк навчання встановлюється у договорі, що укладається між: вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься і не може змінюватися протягом усього строку навчання. Плата за навчання може вноситись за весь строк навчання повністю одноразово або частинами - щомісяця, по семестрах, щороку.
Посилання відповідача на те, що підвищення вартості за навчання є необхідним для забезпечення діяльності Університету, а також: на виконання вимог Контрольно-ревізійного управління, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачу при укладенні Договору про навчання з позивачем ніякі обставини не перешкоджали встановити належну ціну за надання освітніх послуг, яка б була прийнятна для відповідача.
Крім того, вартість навчання встановлена у відповідності з Кошторисом Університету, затвердженого Державною податковою службою України та визначена згідно з розділом 3 «Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами», затвердженого наказами Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 27.10.1997р. № 383/239/131.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав відповідач зобов'язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права позивача.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Позивач не може бути примушений до дій, вчинення яких не є обов'язком для нього.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України є примусове виконання обов'язку в натурі.
За таких обставин, все вище наведене дає підстави стверджувати, що Договір №1138з від 26.08.08 року про навчання укладений у відповідності з чинним законодавством України, він діє, підстав для підвищення відповідачем плати за навчання немає, а взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач при подачі позову був звільнений від сплати державного мита, у зв'язку з чим державне мито в сумі 8, 50 грн. має бути стягнуто з відповідача на користь держави.
Згідно із частиною 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 64 Закону України «Про вищу освіту», частиною 5 статті 61 Закону України «Про освіту», статтями 13, 14, 16, 203, 215, 526, 901 Цивільного кодексу України, статтями 3, 57, 58, 60, 62, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Національного університету Державної податкової служби України про зобов'язання виконати умови договору задовольнити.
Зобов 'язати Національний університет Державної податкової служби України виконати умови Договору №1183з від 26 серпня 2008 року про навчання.
Стягнути з Національного університету Державної податкової служби України на користь держави державне мито в сумі 8 грн.50 коп. та на витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1 в сумі 30, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.