справа №754/17657/19 головуючий у суді І інстанції: Зотько Т.А.
провадження №22-ц/824/6970/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
18 серпня 2020року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Сліпченка О.І., Іванової І.В., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям,
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям. В обгрунтування позовної заяви зазначила, що 08.07.2019 року сталось залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності позивачці та в якій зареєстрований та проживає її син ОСОБА_3 .. Залиття квартири сталось з квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище, власником якої являється ОСОБА_1 .11.07.2019 року комісією ЖЕД №310 було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_1 , в якому причиною залиття зазначена аварійна ситуація внаслідок пориву шлангу на бойлері. Після залиття квартира АДРЕСА_1 стала непридатною для проживання, оскільки відбулось масове зволоження і відшарування шпалер на стінах та фарбувального шару на стелях і ламінатній підлозі. Для визначення суми збитків, завданих відповідачем ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з залиттям, позивач звернулась до судового експерта Вець В.В., за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження з визначення вартості завданих збитків висновком експерта № 2-06/11 від 06.11.2019 року була визначена сума матеріальних збитків складає 37 553 грн.. Вартість експертного дослідження, яка була сплачена позивачем становить 9000,00 грн.. Крім того, порушення допущені з боку відповідача, не тільки порушили законні права позивачки, а й завдали їй моральної шкоди, адже внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 хвилюється та нервує з приводу неможливості проживання сина у квартирі та понесення затрат на відновлення пошкодженого майна, що викликає у позивача та членів її сім'ї втрату спокою та витрачання часу на проведення експертного дослідження помешкання, що потребує від них додаткових, непередбачених раніше зусиль, а відтак позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 20000,00 грн..
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року задоволено частковопозовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття в загальному розмірі 37553,00 грн., понесені судові витрати в загальному розмірі 10768,40 грн.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, і порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони подали заяву про затвердження мирової угоди та подали письмову мирову угоду підписану сторонами, просили її затвердити на наступних умовах:
1. На основі взаємних поступок Відповідач, ОСОБА_1 зобов'язується сплатити у кошти в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень нуль копійок) позивачу ОСОБА_2 у строк протягом 10 днів з дня затвердження мирової угоди в суді та закриття провадження у справі №754/17657/19 на картковий рахунок ОСОБА_2 за номером НОМЕР_1 в банку АТ «АКЦЕНТ - БАНК» (А-Банк).
2. Позивач ОСОБА_2 відмовляється від своїх позовних вимог на компенсацію матеріального збитку, завданого внаслідок залиття в розмірі 12553 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні, нуль копійок) та понесених судових витрат в загальному розмірі 10768,40 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень, сорок копійок).
3. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 заявляють, що з моменту підписання цієї Мирової угоди не матимуть один до одного жодних претензій з приводу відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття.
4. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 гарантують, що після підписання цієї Мирової угоди вони у межах прав, наданих їм як позивачу та відповідачу, вживатимуть заходів, спрямованих на закриття провадження у справі, шляхом подання спільної заяви про закриття провадження у справі.
5. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.
6. Позивачі і Відповідач, заявляють, що наслідки закриття провадження у справі відповідно до ст. 256 ЦПК України їм зрозумілі.
7. Мирова угода складена в 3 (трьох) примірниках, по одному для кожної із сторін і один для Київського апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі.
Судапеляційної інстанції приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню, оскільки, вона укладена сторонами добровільно, за взаємною згодою, умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують майнових прав сторін чи інших осіб.
Сторонам зрозумілі положення ст.ст. 207, 208 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, що внаслідок укладання і затвердження даної Мирової угоди буде закрите провадження по справі, а отже повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими Сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За таких обставин, апеляційний суд, вважає за необхідне заяву про затвердження мирової угоди задовольнити та затвердити її, рішення суду першої інстанції визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 207, 261, 268, 373, 374 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям визнати нечиним.
Затвердити мирову угоди, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на наступних умовах:
1. На основі взаємних поступок Відповідач, ОСОБА_1 зобов'язується сплатити у кошти в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень нуль копійок) позивачу ОСОБА_2 у строк протягом 10 днів з дня затвердження мирової угоди в суді та закриття провадження у справі №754/17657/19 на картковий рахунок ОСОБА_2 за номером НОМЕР_1 в банку АТ «АКЦЕНТ - БАНК» (А-Банк).
2. Позивач ОСОБА_2 відмовляється від своїх позовних вимог на компенсацію матеріального збитку, завданого внаслідок залиття в розмірі 12553 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні, нуль копійок) та понесених судових витрат в загальному розмірі 10768,40 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень, сорок копійок).
3. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 заявляють, що з моменту підписання цієї Мирової угоди не матимуть один до одного жодних претензій з приводу відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття.
4. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 гарантують, що після підписання цієї Мирової угоди вони у межах прав, наданих їм як позивачу та відповідачу, вживатимуть заходів, спрямованих на закриття провадження у справі, шляхом подання спільної заяви про закриття провадження у справі.
5. Позивач ОСОБА_2 та Відповідач ОСОБА_1 заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.
Провадження у справі закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено "18" серпня 2020 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко І.В. Іванова О.І. Сліпченко