Головуючий у суді першої інстанції Радзівіл А.Г.
Єдиний унікальний номер справи № 361/2328/17
Апеляційне провадження №22ц/824/5613/2020
13 серпня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Савченка С.І., Яворського М.А.
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, заявою ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2020 року у справі за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Фортіс Фінанс», ПАТ «Банк Траст», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочарова Світлана Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У квітні 2017 року позивач звернувся із зазначеним позовом.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року позов залишено без розгляду. Постановою Апеляційного суду Київської області від 04 липня 2018 року ухвалу суду скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
В подальшому справа призначалась до розгляду неодноразово.
Ухвалою Броварського міськрайонного районного суду Київської області від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи).
Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу посилаючись на порушення норм процесуального права, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначив, що суд не взяв до уваги наявну у справі заяву представника Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про розгляд справи без участі позивача ( т.2 а.с. 186).
ОСОБА_1 , особа права якої порушено, і яка не приймала участі у розгляді справи, подав заяву про приєднання до апеляційної скарги заступника керівника Броварської місцевої прокуратури. В заяві просив скасувати ухвалу, провадження закрити, вважаючи що дана справи має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 02 липня 2020 року, 13 серпня 2010 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, та шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Київського апеляційного суду. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Заяв про причини неявки в судове засідання від відповідачів до апеляційного суду не надходило.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особи, які приймають участь у справі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, про причини неявки сторони суд не повідомили, тому колегія суддів вважає , що підстави вважати причини неявки відповідача поважними відсутні.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду помилково виходив із того, що позивачі прокурор належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, без поважних причин повторно не з'явилися в судове засідання, і ніяких заяв від позивача про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Як видно із матеріалів, справа перебуває у провадженні із 2017 року. Призначалась до розгляду неодноразово, протягом тривалого часу. Так, справа була призначена до розгляду на 08 жовтня 2018 року ( т.2 а.с. 131), на 13 грудня 2018 року ( т.2 а.с. 153 ), на 14 лютого 2019 року ( т.2 а.с. 162), на 05 квітня 2019 року ( т.2 а.с. 173), на 19 червня 2019 року ( т.2 а.с. 189), на 27 вересня 2019 року ( т.2 а.с. 203), на 04 грудня 2019 року ( т.2 а.с. 227), на 27 січня 2020 року ( т.3 а.с. 15). При цьому, представник прокуратури приймав участь практично у всіх судових засіданнях. Що стосується представника позивача Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, в матеріалах справи ( т.2 а.с. 1, а.с. 186) містяться заяви щодо розгляду справи у його відсутності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом статті 257 ЦПК України повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.
Якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, то в такому випадку суд не вправі залишити його позов без розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Застосування правових наслідків, передбачених ст.ст. 223, 257 ЦПК України, залежить від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності.
Як видно з матеріалів справи, 14 лютого 2019 року було закрито підготовче засідання і справу було призначено до розгляду по суті на 05 квітня 2019 року ( т.2 а.с. 162). Як видно із матеріалів справи, представник позивача 13 червня 2019 року, електронною поштою, надіслав клопотання щодо розгляду справи у його відсутності, просив позов задовольнити ( т.2 а.с. 186), а відтак висновок суду про повторну неявку позивача без поважних причин є помилковим, крім того суд не взяв до уваги наявність заяви позивача про розгляд справи у його відсутності, яка свідчить про те, що заявник демонструє готовність брати участь на всіх етапах розгляду. В ухвалі суду не зазначено жодних доводів, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України зазначене є підставою для скасування ухвали суду та передачі даного питання для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи заяви ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у справі і направлення справи до господарського суду, є безпідставними.
Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредиторів, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог. Якщо позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, і не пов'язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа №289/2227/17).
Як видно із тексту позовних вимог, прокурор звернувся із позовом про визнання недійсним договору іпотеки, при цьому жодних позовних вимог майнового характеру, тобто таких вимог, які підлягають вартісній оцінці до відповідача не заявлялося, а відтак заява ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає, підстави для закриття справи на даній стадії відсутні.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України зазначене є підставою для скасування ухвали суду та передачі даного питання для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 серпня 2020 року.
Головуючий
Судді