03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/8227/2020
06 серпня 2020 року м. Київ
Справа № 368/291/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2020 року, постановлену у складі судді Кириченко В.І.,
у справі за поданням державного виконавця Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
встановив:
У березні 2020 року державний виконавець Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться зведене виконавче провадження №58064134, до складу якого входять виконавчі листи № 1-кп-678-7/17, видані 28 грудня 2018 року Летичівським районним судом Хмельницької області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 :
- шкоди пов'язаної з втратою годувальника в сумі 91016,64 грн. щомісячно рівними платежами по 594,88 грн. на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 500000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 32038,87 грн.
- на користь держави судових витрат на проведення судових експертиз на суму 14058,33 грн.
Усього за виконавчими документами, з урахуванням постанов про стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, заборгованість становить 2 914 825 грн. 22 коп.
Державним виконавцем з метою виявлення відкритих рахунків боржника, джерел доходів, місця роботи, перебуванні на обліку як пенсіонера направлено запити до ДФС, ПФУ України, МВС - для встановлення наявності зареєстрованих транспортних засобів. Відповідно до отриманих відповідей, встановлено, що рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване: транспортні засоби відсутні, земельні ділянки не зареєстровані, нерухоме майно не зареєстроване.
Згідно з інформацією ДФС та ПФУ встановлено, що боржник ОСОБА_1 відкритих рахунків не має, джерела доходів відсутні, не працює, як пенсіонер на обліку не перебуває. Згідно з довідкою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, боржник ОСОБА_1 як фізична особі підприємець на обліку не перебуває.
При подальшому проведенні виконавчих дій встановлено, що боржник відбуває покарання в ДУ «Кагарлицька ВК-115» с. Зікрачі, Кагарлицький район, Київська область.
На підставі заяви стягувача постановою державного виконавця від 25.04.2019 року звернено стягнення на дохід боржника.
Станом на 23.01.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за усіма наявними на виконанні у Летичівському РВ ДВС документами, постановами про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, не сплачена. Суми коштів, які надходять з бухгалтерії ДУ «Кагарлицька ВК-115» є незначними, надходження таких сум забезпечено направленням постанови державного виконавця.
Будь-які самостійні зарахування коштів через представників за дорученням боржника не здійснювалось. Також до Летичівського РВ ДВС надійшли заяви від стягувачів за виконавчими документами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 . Боржник виконавчі документи добровільно не виконує, борг не сплачує. Факт невиконання виконавчого документа підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2020 року подання задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами:
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, пов'язаної з втратою годувальника, в сумі 91016,64 грн. щомісячно рівними платежами по 594,88 грн. на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 28.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 500000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 32038,87 грн.
- виконавчим листом № 1-кп-678-7/17 від 20.12.2018 року, виданим Летичівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судових витрат на проведення судових експертиз на суму 14058,33 грн.
Усього за виконавчими документами, з урахуванням постанов про стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, заборгованість становить 2 914 825 грн. 22 коп.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, відмовивши в задоволенні подання, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що ухвала винесена з порушенням правил підсудності, всупереч ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України, оскільки виконавче провадження відкрито за місцем проживання ОСОБА_1 у Летичівському РВ ДВС Хмельницької області. Звертає увагу на те, що паспорт для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 було втрачено під час ДТП 01.08.2015 року, в зв'язку з чим він вважається недійсним та повідомлення про його втрату направлено до адміністрації Державної прикордонної служби України, а тому у боржника у будь-якому випадку відсутнє право для виїзду за кордон.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзду за кордон у випадках, якщо він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання. Державним виконавцем та судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 на момент винесення ухвали відбуває покарання в ДУ «Кагарлицька ВК-115» с. Зікрачі, Кагарлицький район, Київська область. Отже, на момент винесення судом ухвали вже існували обставини, які відповідно до закону обмежували та унеможливлювали виїзд ОСОБА_1 за кордон, оскільки він відбував покарання за вироком суду.
Зазначає, що задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Однак, подання державного виконавця обґрунтоване не ухиленням від виконання зобов'язання ОСОБА_1 , а тим, що сума коштів, які надходять з бухгалтерії ДУ «Кагарлицька ВК-115» є незначною, надходження забезпечено направленням постанови державного виконавця, будь-які самостійні зарахування коштів через представників за дорученням боржника не здійснювалось, проте надійшли заяви стягувачів за виконавчими документами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 .
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває під вартою з 2 серпня 2015 року до сьогоднішнього дня, все майно було вилучене в рахунок відшкодування цивільних позовів стягувачів, рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване, відкритих рахунків не має, джерела доходів з'явилися з квітня 2020 р., як пенсіонер на обліку не перебуває, згідно з довідкою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, боржник ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець на обліку не перебуває, у представника боржника була відсутня будь-яка можливість здійснювати будь-які платежі за виконавчими провадженнями в зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 доходів та майна.
Судом не взято до уваги п. 11 Розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802. Тому факт винесення постанови про стягнення коштів з засудженого та направлення її до установи виконання покарань не може свідчити про ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, оскільки є обов'язком виконавця та правовою підставою для здійснення відрахувань. Стверджує, що суд не врахував вимоги чинного законодавства щодо особливостей залучення засуджених до праці, нарахування їм заробітної плати, черговість та розмір відрахувань, на які ОСОБА_1 ніяким чином не може вплинути, а тому прийшов до помилкового висновку щодо незначної суми відрахувань.
Вважає, що судом не встановлено жодного факту навмисного ухилення від виконання зобов'язань за рішенням суду, зважаючи на обставини, що склалися. В умовах відбування покарання за вироком суду, за відсутності майна, грошових коштів та будь-яких доходів, він здійснював всі можливі від нього дії для відшкодування за виконавчими листами. За таких обставин висновок суду про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань та здійснення дій, спрямованих на виконання рішень вважає безпідставним.
В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 23.01.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за усіма наявними на виконанні у Летичівському РВ ДВС документами, постановами про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не сплачена. Суми коштів, надходження яких забезпечено направленням постанови державного виконавця, та які надходять з бухгалтерії ДУ «Кагарлицька ВК-115», є незначними. Будь-які самостійні зарахування коштів через представників за дорученням боржника не здійснювалось.
Також до Летичівського РВ ДВС надійшли заяви від стягувачів за виконавчими документами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 , який виконавчі документи добровільно не виконує, борг не сплачує. Факт невиконання виконавчого документа підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Тому суд дійшов висновку про те, що подання підлягає задоволенню, оскільки боржник ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, не здійснив, що свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань.
Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження особи у виїзді за межі України можливе у разі, якщо воно передбачено законом і є необхідним для захисту прав та свобод інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2017 року, який набрав законної сили 07 грудня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахується з моменту проголошення вироку, тобто з 30 червня 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 02 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 14058,33 грн.
Судом частково задоволено цивільні позови, заявлені до ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь :
- ОСОБА_9 3020,11 грн. матеріальної шкоди.,
- ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 500000 грн.,
- ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 32038,87 грн., моральну шкоду в сумі 500000 грн.,
- ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 500000 грн.,
- ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 500000 грн.,
- малолітнього ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 500000 грн.,
- малолітнього ОСОБА_3 91016,64 грн. на відшкодування завданої шкоди, пов'язаної із втратою годувальника - щомісячно рівними платежами по 594,88 грн. з моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь :
- ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 31950 грн., моральну шкоду в сумі 4872 грн.,
- ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 44978 грн., моральну шкоду в сумі 4872 грн.,
- ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 3654 грн.,
- ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 3654 грн.,
- малолітнього ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 3654 грн.
Як встановлено з матеріалів даної справи, на виконанні Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться зведене виконавче провадження №58064134, до складу якого входять виконавчі листи № 1-кп-678-7/17, видані 28 грудня 2018 року Летичівським районним судом Хмельницької області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 :
- шкоди пов'язаної з втратою годувальника в сумі 91016,64 грн. щомісячно рівними платежами по 594,88 грн. на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- на користь малолітнього ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4 ) моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 500000 грн.;
- на користь ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 500000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 32038,87 грн.
- на користь держави судових витрат на проведення судових експертиз на суму 14058,33 грн.
Усього за виконавчими документами, з урахуванням постанов про стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, заборгованість становить 2 914 825 грн. 22 коп.
Постановами головного державного виконавця Летичівського районного ВДВС від 11.01.2019 року та 14.04.2019 року відкрито виконавчі провадження за вищезазначеними виконавчими листами та накладено арешт на майно, що належить боржнику.
Державним виконавцем з метою виявлення відкритих рахунків боржника, джерел доходів, місця роботи, перебуванні на обліку як пенсіонера направлено запити до ДФС, ПФУ України, МВС - для встановлення наявності зареєстрованих транспортних засобів.
З отриманих відповідей встановлено, що рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване: транспортні засоби відсутні, земельні ділянки не зареєстровані, нерухоме майно не зареєстроване.
Згідно з інформацією ДФС та ПФУ встановлено, що боржник ОСОБА_1 відкритих рахунків не має, джерела доходів відсутні, не працює, як пенсіонер на обліку не перебуває. Відповідно до довідки Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, боржник ОСОБА_1 як фізична особі підприємець на обліку не перебуває.
За інформацією Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 рахується як втрачений.
З довідки ДУ «Кагарлицька ВК-115» від 14.06.2019 року вбачається, що боржник ОСОБА_1 , засуджений 30.06.2017 року Летичівським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст. 286 КК України до 9 років позбавлення волі, дійсно відбуває покарання в ДУ «Кагарлицька ВК-115» с. Зікрачі, Кагарлицький район, Київська область.
Міру покарання у виді позбавлення волі відбуває з 30.06.2017 року, а в колонії - з 21.02.2019 року по даний час. Ѕ строку покарання відбув 28.09.2016 року. Кінець строку покарання - 28 березня 2021 року.
Постановою державного виконавця від 25.04.2019 року звернено стягнення на дохід боржника.
З викладеного вбачається, що сума невиконаного зобов'язання за вироком суду є значною, на загальну суму 2 914 825 грн. 22 коп., судове рішення добровільно боржником не виконується, та враховуючи, що ОСОБА_1 до затримання його в порядку ст. 208 КПК України проживав за кордоном, в США, що встановлено з вироку суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця, оскільки обставини, що встановленні судом при розгляді подання, свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.
Доводи апеляційної скарги про порушення підсудності при розгляді зазначеного подання колегія суддів також відхиляє, оскільки статтею ст. 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглянув справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VІ ЦПК України.
Разом з тим, частиною 4 ст. 441 ЦПК України передбачено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив, що боржник ухиляється від виконання рішення суду колегія суддів до уваги не приймає, оскільки доказів про те, що боржник вживав будь-які заходи щодо виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, враховуючи обізнаність про його наявність, боржником не надано. Заходи примусового виконання рішення суду до стягнення коштів, визначених виконавчими листами, з боржника на користь стягувачів не призвели.
Посилання представника скаржника на те, що ОСОБА_1 виконує судове рішення, оскільки із його заробітної плати стягуються певні суми, які направляють на погашення боргів за виконавчими листами, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені відрахування проводяться у примусовому порядку, на підставі постанови державного виконавця від 25.04.2019 року про звернення стягнення на дохід боржника.
З довідки ДУ «Кагарлицька ВК-115» від 13.04.2020 року вбачається, що засудженому ОСОБА_1 за період перебування в установі нараховано заробітної плати за період з березня 2019 року по березень 2020 року 29 466 грн. 69 коп., з них відшкодовано по виконавчих документах лише 6481 грн. 95 грн., до видачі засудженому - 21 535 грн. 40 коп.
Крім того, посилання представника скаржника на те, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосовано лише у разі доведення факту умисного ухилення від виконання рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки частиною 1 ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Передбачені у Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» обмеження у праві виїзду за межі України є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Таким чином, доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та спростовуються матеріалами справи.
Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 17 серпня 2020 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Чобіток А.О.