№ 33/824/2235/2020 Постанова винесена суддею Зубцем Ю.Г.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
03 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю захисника Карпенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 22 січня 2020 року близько 04 год. 20 хв. в м. Києві, по вул. Волоській, 27 керував транспортним засобом «Ssang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою алкотестера «Alcotest 6820», результат тесту склав 1.87 ‰.
В апеляційній скарзі захисник Карпенко В.Ю., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_1 22 січня 20120 року о 04 год. 20 хв. в м. Києві, по вул. Волоській, 27 транспортним засобом не керував, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився, а дії працівників поліції, в тому числі щодо застосування спеціальних засобів - кайданок та затримання ОСОБА_1 без складання окремого протоколу затримання, є неправомірними.
Що стосується процедури огляду на стан сп'яніння, то, як вважає захисник, поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, отже результати огляду відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсними, а протокол про адміністративне правопорушення, виписка з алкотестера, акт огляду та відеозапис з нагрудної відеокамери працівників поліції слід вважати недопустимими доказами. Зокрема, захисник звертає увагу на те, що з результатами огляду, проведеного на місці за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не погодився, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом, проте всупереч ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція), п.п. 5,6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), ОСОБА_1 не направлявся поліцейським для проведення огляду до закладу охорони здоров'я.
Захисник також звертає увагу на те, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час керування ОСОБА_1 автомобілем, а саме 04 год. 20 хв., не відповідає дійсності, оскільки суперечить відеозапису, згідно з яким вже о 03 год. 44 хв. поліцейські спілкувались з ОСОБА_1 ; у роздруківці з приладу «Драгер» зазначено час проходження огляду о 04 год. 56 хв., що також не узгоджується з відеозаписом, за змістом якого огляд проводився о 04 год. 28 хв., при цьому в роздруківці зазначена температура + 13 градусів, але згідно з відповіддю на адвокатський запит температура повітря о 05 годині 22 січня 2020 року становила 3,2 градуси. Крім того, в порушення п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, працівниками поліції відеозйомка обстановки та обставин подій правопорушення з початку виконання службових обов'язків безперервно до її завершення не велася, а до протоколу долучений відеозапис окремих фрагментів, за якими неможливо ідентифікувати учасників процесуальних дій, а саме свідків огляду на стан сп'яніння. При цьому пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не узгоджуються з доказами у справі, такі пояснення складені не власноручно свідками, а на бланках та одним почерком, тому не можуть братись до уваги, оскільки свідки не були допитані в судовому засіданні.
Звертає увагу захисник і на те, що матеріали справи не містять даних про тимчасове затримання транспортного засобу, водночас ОСОБА_1 після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП продовжив керувати транспортним засобом.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник Карпенко В.Ю. порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , копія оскаржуваної постанови йому не надсилалась, а захисником отримана в суді лише 15 травня 2020 року.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув,клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому його неявка, з огляду на положення ч. ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду.
Заслухавши пояснення захисника Карпенка В.Ю. на підтримку апеляційних вимог та клопотання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови судді захисником пропущений з поважних причин та підлягає поновленню, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а посилання захисника на отримання копії постанови 15 травня 2020 року узгоджуються з матеріалами справи, водночас апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 , не дотримав, а за результатами її апеляційного розгляду слід визнати обґрунтованими доводи захисника про те, що висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 2.9(а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому
ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку.
За положеннями ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, відповідно до Порядку, який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як слідує з матеріалів справи, суддя місцевого суду висновки про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) ПДР України в постанові обґрунтував, формально пославшись на протокол про адміністративне правопорушення, відеоматеріали та інші наявні в матеріалах справи докази. Але дотримання працівниками поліції положень ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів щодо порядку проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння не перевірив та залишив без належної оцінки ту обставину, що в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та акті огляду (а.с. 3) ОСОБА_1 вказав про незгоду з результатами огляду, який проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що поліцейський забезпечив проведення огляду водія ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я, а тому результати огляду, проведеного з використанням спеціального технічного засобу, з якими ОСОБА_1 не погодився, про що прямо вказав відразу ж після проведення огляду у відповідному акті, складеному поліцейським, в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсними.
Письмові пояснення свідків за вказаних обставин не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9(а) ПДР України, оскільки за змістом таких пояснень водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та результат тесту склав 1.87 ‰, але такі пояснення не містять даних про те, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, що могло би свідчити про відсутність у поліцейського обов'язку забезпечити проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, але зазначене в свою чергу спростовується даними акту огляду, де ОСОБА_1 вказав про незгоду з його результатами.
В той же час із даних відеозапису можливо лише зробити висновок про те, що на первинному етапі огляду водія на стан сп'яніння відповідна процедура була дотримана, оскільки огляд ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу був проведений поліцейським у присутності двох свідків і результат огляду становив 1,87 ‰.
Крім того, із цього ж запису слідує, що після проведення огляду на місці поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, але від такого огляду останній відмовився. Такі обставини за певних умов могли б утворювати склад адміністративного правопорушення, який передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте протокол про порушення вимог п. 2.5 ПДР України щодо ОСОБА_1 не складався, а результати його огляду, які свідчать про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є недійсними. Отже не можуть братися до уваги усі докази, долучені працівником поліції до протоколу на підтвердження обставин, викладених у ньому. Разом із цим, виключно дані протоколу щодо події правопорушення, які не ґрунтуються на інших доказах у справі, не можуть були покладені в основу висновку про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є недоведеним.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року, як така, що не ґрунтується на вимогах ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга захисника Карпенка В.Ю. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Поновити захиснику Карпенку В'ячеславу Юрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу захисника Карпенка В'ячеслава Юрійовича задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко