Справа № 573/694/20
Номер провадження 2/573/226/20
18 серпня 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру,
28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом, в якому вказує, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2015 року на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. Примусове стягнення не здійснювалося, але починаючи з січня 2019 року відповідач припинив свою участь в утриманні сина та його вихованні. Разом з цим зазначає, що з часу ухвалення рішення витрати на утирання сина збільшилися. Відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх дітей, працює неофіційно та має значний дохід.
Посилаючись на викладені обставини, просить змінити визначений рішенням суду спосіб стягнення з відповідача аліментів: замість відсоткової частки на тверду форму в розмірі 6000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
29 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позов: у частині стягнення аліментів не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Третьяков С.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Його представник - адвокат Латишева В.О. просила відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, а в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку заяву відповідача про часткове визнання позову підтримала.
Заслухавши позивачку, представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 20 жовтня 2015 року (а. с. 9).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі №682/3112/18 зазначено, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
З огляду на викладене, оскільки часткове визнання позову відповідачем суперечить закону, тому слід відмовити ОСОБА_2 в прийнятті визнання позову в частині стягнення аліментів не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206, 260-261 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_2 в прийнятті визнання позову в частині стягнення аліментів не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18 серпня 2020 року.
Суддя -