Справа 484/875/20
Провадження № 2-а/484/41/20
18.08.2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови серії ДП18 №684606 від 03.03.2020 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві позивач вказує, що постановою інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції, Бершацького О.С., серії ДП18 №684606 від 03.03.2020 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн. на користь держави, відповідно до якої він, начебто, 03.03.2020р. об 11.30 год., керував автомобілем марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Н-24 Благовіщенське - Миколаїв, який використовується для перевезення пасажирів на маршруті «Миколаїв - Первомайськ» та переобладнаний без погодження з підрозділом МВС, а саме: встановлено додаткове одне сидіння для пасажирів, згідно із записами в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількість сидячих місць 19 з місцем водія, а в наявності 20, чим порушив п. 31.1, 31.3 а) ПДР України, проте інспектор жодних належних доказів на підтвердження цього не надав, свідків не опитав, його зауваження не врахував. Він не погодився із постановою, вказуючи, що додаткове сидіння в його автобусі відсутнє. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_2 , виніс відносно нього постанову. Вважає, що постанова винесена не правомірно, оскільки правопорушення він не скоював.
Представник позивач, ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та справу слухати без його участі.
Представник відповідача, Палієнко Д.Т., в судове засідання не з'явилась, надала суду відзив, в якому просила в задоволенні позові відмовити вказуючи, що 03.03.2020р. під час патрулювання на 140км. а/д. Н-24 Благовіщенське - Миколаїв, екіпажем Корвет-0098 було отримано виклик з приводу порушення ПДР маршрутним транспортним засобом Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 таінспектором Бершацьким О.С. прийнято його до виконання. Близько 11.30год. даний транспортний засіб було зупинено останнім та виявлено порушення ПДР України, а саме: водій, яким виявився ОСОБА_1 , керував автомобілем марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 , який було переобладнано, тобто змінено параметри конструкції транспортного засобу, шляхом установки деталей кузова, а саме: встановлено додаткове одне сидіння для пасажирів, згідно із записами в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу кількість сидячих місць 19 з місцем водія, а в наявності 20 та, встановивши факт вчинення правопорушення, прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача. При цьому, останньому, роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, а також наслідки несплати штрафу. Згідно ст. 285 КУпАП ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом постанови та надано її копію. Зазначено, що факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується письмовим рапортом інспектора Бершацького О.С. та фотознімками. Просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 03.03.2020р. інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшим лейтенантом поліції, Бершацьким О.С., винесена постанова серії ДП18 №684606 від 03.03.2020 року, згідно якої позивач, 03.03.2020р. об 11.30 год., керував автомобілем марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 , на 140км. автодорозі Н-24 Благовіщенське - Миколаїв, який використовується для перевезення пасажирів на маршруті «Миколаїв - Первомайськ» та переобладнаний без погодження з підрозділом МВС, а саме: встановлено додаткове одне сидіння для пасажирів, згідно із записами в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 кількість сидячих місць 19 з місцем водія, а в наявності 20, чим порушив п. 31.1, 31.3 а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП, та його було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 680 грн. (а.с. 3)
Згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.3а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
Згідно п. 1.3. та п. 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Частина 2 ст. 121 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що позивач керував автомобілем марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 , який було переобладнано, тобто змінено параметри конструкції транспортного засобу, шляхом установки деталей кузова, а саме: встановлено додаткове одне сидіння для пасажирів, згідно із записами в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу кількість сидячих місць 19 з місцем водія, а в наявності 20, що підтверджується рапортом інспектора Бершацького О.С., який вона додала до відзиву та фотознімками.
Представник позивача надав суду заяву в якій зазначив, що відзив представника відповідача не може бути врахований судом при прийнятті рішення у справі, оскільки копія даного відзиву та доданих до нього документів не були направлені позивачу, та не надано документів, що підтверджують таке направлення, а також не надано будь - яких інших доказів, які б підтверджували факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Дане твердження представника позивача є слушним виходячи з наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на позов, наданого представником відповідача, не додано жодних документів, що підтверджують надіслання (надання) доданих до відзиву доказів, зокрема рапорту інспектора Бершацького О.С., позивачу. (а.с.60-68)
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд не може взяти до уваги, як доказ, рапорт інспектора Бершацького О.С., наданий представником відповідача до відзиву.
Крім того, представник відповідача у відзиві зазначала, що факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується фотознімками, однак жодних фотознімків представником відповідача надано не було.
При цьому, сама оскаржувана постанова не є беззаперечним та єдиним доказом винуватості позивача.
Також, згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01085-00002-20 від 20.01.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи, автомобіль марки Mercedes-Benz 311 CDI державний номер НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 02.07.2020 року.(а.с.7)
Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови, 03.03.2020 року, технічних несправностей автомобіль марки Mercedes-Benz 311 CDI державний номер НОМЕР_1 не мав.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б спростували твердження позивача та підтверджували вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення відповідачем та його представником не надано та матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення, складена відносно позивача є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 241, 242, 244 - 246, 250, 262 КАС України, суд
Постанову серії ДП18 №684606 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.03.2020 року, винесену інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшим лейтенантом поліції, Бершацьким Олександром Сергійовичем, про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до п'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко