Справа № 135/183/18
Провадження № 2/135/117/20
іменем України
05.08.2020 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,
представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представників відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
13 лютого 2018 року представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності, яку 04.11.2019 уточнив.
Позов обґрунтований тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли та оформили в рівних частках кожний по Ѕ діти спадкодавця: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_6 у 2008 році спадщину у виді 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 прийняла та оформила його дружина ОСОБА_4 . Після смерті у 2009 році ОСОБА_7 відкрилася спадщина на іншу 1\2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , яку прийняла та оформила його донька ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.08.2011, видане Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 1-1219. Право власності на нерухоме майно зареєстроване КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 16.09.2011.
ОСОБА_4 право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 належить згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.02.2009, видане Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 2-94. Право власності на нерухоме майно зареєстроване КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 13.02.2009.
Таким чином на момент звернення до суду спірний житловий будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/2 частині кожній.
Згідно з технічним паспортом на даний житловий будинок, який виготовлено КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 31.07.2017, позначається літерою «А» та складається із наступних елементів, що позначаються в технічному паспорті цифрами: 1- кухня; 2 - кімната; 3 - кімната; 4 - кімната; 5 - веранда, а також біля будинку є господарські споруди, що позначаються згідно з технічним паспортом літерами «Б» - сарай та «Б1» - сарай; «Т» - убиральня; 1-3 огорожа.
Загальна площа житлового будинку становить - 58,5 м2, а житлова площа будинку становить 41,5 м2.
Згідно з технічними рішеннями на перепланування кімнат в житловому будинку АДРЕСА_1 технічно можливо здійснити перепланування будинку шляхом виділення їй у натурі кімнати 4, площею 10,3 м2 та кімнати 2, площею 12,4 м2 та кухню - 1, площею 7 м2, а ОСОБА_4 можливий виділ кімнати 3, площею 18,8 м2 та веранди - 5, площею 10 м2. Таким чином, загальна площа частки ОСОБА_3 буде становити 29,7 м2, а площа частки ОСОБА_4 буде становити 28,8 м2. У зв'язку із цим частка ОСОБА_3 в будинку буде лише на 0,45 м2 більше за ідеальну (арифметичну) половину будинку (58,5/2=29,25; 29,7-29,25=0,45), що максимально наближено до ідеальних часток обох співвласників.
А тому представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; виділити частку ОСОБА_3 , що становить 1\2 частину в житловому будинку АДРЕСА_1 , що позначається літерою «А» та складається із наступних елементів згідно з технічним паспортом від 31.07.2017: кімнати 4, площею 10,3 м2; кімнати 2, площею 12,4 м2; кухні 1, площею 7м2, загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди, що позначаються літерами «Б1» та «Б» - сараї та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку виділу на 1\2 частину житлового будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з наступних елементів «А» - житловий будинок, кімната 4 площею 10,3 м2; кімнати 2 площею 12,4 м2; кухні 1 площею 7 м2, загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» - сараї. А також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за відступ від принципу рівності часток.
04.11.2019 позивач ОСОБА_3 подала уточнену позовну заяву, відповідно до якої просила припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; виділити частку ОСОБА_3 , що становить 1/2 частину в житловому будинку АДРЕСА_1 , що позначається літерою та складається із наступних елементів згідно з технічним паспортом від 31.07.2017: кімнату 4, вартістю 28 518 грн 60 коп. площею 10,3 м2 ; кімнату 2 вартістю 34 333 грн 10 коп., площею 12,4 м2; кухню 1 вартістю 19 381 грн 60 коп., площею 7 м2, загалом частка в будинку, що позначається літерою «А» становить площу 29,7 м2, та убиральню, що позначається літерою «Т» вартістю 7 528 грн 10 коп. та 1/2 частину огорожі та воріт «1-3» вартістю 4 577 грн 90 коп. Всього майна на суму 94 336 грн 00 коп. та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку виділу на 1\2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається із наступних елементів згідно з технічним паспортом від 31.07.2017: кімнату 4, вартістю 28 518 грн 60 коп. площею 10,3 м2; кімнату 2 вартістю 34 333 грн 10 коп., площею 12,4 м2; кухню 1 вартістю 19 381 грн 60 коп., площею 7 м2, загалом частка в будинку, що позначається літерою «А» становить площу 29,7 м2 та убиральню, що позначається літерою «У» вартістю 7 528 грн 10 коп. та 1/2 частину огорожі та воріт «1-3» вартістю 4 577 грн 90 коп. всього майно на суму 94 336 грн 00 коп.
Також просить залишити у власності ОСОБА_4 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що позначається літерою «А» та складається із наступних елементів: кімнату 3, площею 18,8 м2, вартістю 52 053 грн 40 коп.; веранду 5, площею 10,0 м2, вартістю 20 959 грн 00 коп., загальною площею 28,8 м2 та ґанок - а2, вартістю 2 645 грн 00 коп.; сарай - «Б», вартістю 27464 грн 40 коп.; сарай - «Б1», вартістю 1 424 грн 20 коп.; 1/2 частину огорожі з ворогами № 1-3, вартістю 4 577 грн 90 коп., загальна вартість частки становить 109 126 грн 00 коп.
Просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за відхилення від частки в розмірі 7 395 грн 00 коп. Також, просить стягнути з відповідача по справі понесені по справі позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору, коштів на професійну правничу допомогу та коштів за виготовлення експертизи.
Відповідач ОСОБА_4 відзиву на позовну заяву не надала.
ІІ. Пояснення учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в уточненій позовній заяві, додатково наголосивши на тому, що для обґрунтування заявлених позовних вимог щодо виділу частки в спірному житловому будинку ОСОБА_3 заявлено клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи. Згідно з дослідницькою частиною висновку експерта № 034\18 від 29.03.2019 технічно можливо здійснити поділ житлового будинку із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу частки одному зі співвласників у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017, виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2, вартістю 28 518 грн 60 коп.; кімната 2, площею 12,4 м2, вартістю 34 333 грн 10 коп.; кухня площею 7 м2, вартістю 19 381 грн 60 коп. загальною площею 29,7 м2 та убиральню - «Т», вартістю 7528 грн 10 коп.; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3, вартістю 4 577 грн 90 коп., загальна вартість частки становить 94 336 грн 00 коп. іншому співвласнику: кімната 3, площею 18,8 м2, вартістю 52 053 грн 40 коп.; веранда 5, площею 10,0 м2, вартістю 20 959 грн 00 коп. загальною площею 28,8 м2 та ґанок - а2, вартістю 2 645 грн 00 коп.; сарай «Б», вартістю 27 464 грн 40 коп.; сарай - «Б1», вартістю 1 424 грн 20 коп.; 1\2 частину огорожі з воротами № 1-3, вартістю 4 577 грн 90 коп., загальна вартість часток становить 10 9126 грн 00 коп.
Таким чином згідно з розрахунком експерта вартість другого співвласника будинку на 7 395 грн 00 коп. більша за вартість першого співвласника, таким чином другий співвласник має сплатити першому співвласнику грошову компенсацію за відхилення від частки в розмірі 7 395 грн 00 коп.
Для ізольованого користування приміщеннями житлового будинку після поділу співвласниками необхідно виконати наступні будівельні роботи: замурувати дверний проріз між приміщеннями 4 та 5, 3 та 4; влаштувати вхідний проріз між приміщеннями 3 та 5, 2 та 4 .
Експертом у висновку визначено, що для виконання даних робіт необхідно розробити заходи щодо підсилення будівельних конструкцій, зокрема зовнішніх стін так перемичок над прорізами. Для цього необхідно звернутись в місцеві органи містобудування та архітектури та отримати дозвіл на такі роботи, оскільки передбачається втручання в зовнішні стіни житлового будинку.
Поряд з чим, представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що при виготовленні судової будівельно - технічної експертизи № 034/18 від 29.03.2019, експертом було допущено описку, зокрема у частині «висновки», у відповіді на перше запитання, експерт вказав, що першому співвласнику підлягають виділу кімната 1, 2, 4, сарай - «Б» та сарай - «Б1», однак в дослідницькій частині висновку та в додатках на план схемі 2 у додатку 2, експерт вказує, що першому співвласнику підлягає виділу кімнати в житловому будинку: 1, 2, 4; убиральня - «Т» та 1\2 огорожі з воротами № 1-3.
На адвокатський запит щодо причин розбіжностей судовий експерт листом щодо уточнення висновку № 346\19 від 29.10.2019 вказав на невідповідність, яка виникла внаслідок описки, тому уточнив, що зміст відповіді на запитання 1 у частині «висновки» відповідає дослідницькій частині, а саме: - першому співвласнику підлягають виділу приміщення 1, 2, 4, убиральня літера - «Т», 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3; другому співвласнику підлягають виділу кімната 3 та 5, ґанок «а2», сарай - «Б»; сарай - «Б1», 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні також позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в уточненій позовній заяві, повністю підтримавши позицію представника ОСОБА_2 .
Представник відповідача ОСОБА_9 заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що сторона позивача не довела належними та допустимими доказами свої позовні вимоги. Єдиний доказ на підтвердження своїх позовних вимог, на який посилається позивач це є висновок експерта і лист експерта ОСОБА_14, який фактично змінює висновок експерта. Даний висновок не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки експерт фактично не виконав ухвалу суду про призначення експертизи. Адже в ухвалі про призначення експертизи перед експертом чітко поставлене питання, дати висновок чи можливий поділ житлового будинку з господарськими спорудами шляхом виділу кімнати 4, кімнати 2 та кухні 1 загальною площею 29,7 м2 та господарських споруд, що позначаються літерами Б1 та Б. Водночас експерт дає висновок що ці господарські споруди виділити не позивачу, а саме відповідачу, тобто фактично експерт не надав жодної відповіді на поставлене питання, яке ставилося судом в ухвалі. Окрім того звертає увагу суду на те, що експерт у своєму висновку допустив ряд неточностей, ці неточності він усунув шляхом подачі листа на запит адвоката Бодачевського Р.В. 29.10.2019. В цьому листі він сам зазначає, що його свідоцтво на заняття експертною діяльністю чинне до 07.10.2019. Проте, якщо дивитися дату листа, яким він повідомляє суд про внесення змін у висновок, а це фактично внесення змін у висновок, то ці зміни вносилися 29.10.2019. На той час експерт вже не мав права на здійснення відповідних експертиз. З пояснень самого експерта, на той час він вже не працював у фірмі «Соломон», а працював в іншій експертній установі НДКЦ. Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтувалися на даному висновку, враховуючи недопустимість даного висновку як доказу, просить відмовити у задоволенні даного позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Поряд з чим звертає увагу на те, що висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 034/18 від 29.03.2019 скріплений печаткою відповідної установи, а лист наданий експертом від 29.10.2019 не скріплений навіть печаткою тієї експертної установи.
Представник відповідача ОСОБА_13 в судовому засіданні повністю підтримав позицію представника відповідача ОСОБА_9 та просив відмовити у задоволенні даного позову з тих же підстав.
Разом з тим, було допитано судового експерта ОСОБА_14, який надав висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №034/18 від 29.03.2019, який суду пояснив, що йому було поставлено запитання: «чи можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу частки ОСОБА_3 у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017, виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2; кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2 загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 , яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок. Його дослідження було побудоване наступним чином, оскільки житловий будинок являється головною річчю даного об'єкту нерухомого майна, то в першу чергу вирішувалося питання чи можливо виділити приміщення, які зазначені під № 1, 4 та 2. Другий момент із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки, яка складає Ѕ частину. От саме ці будівлі були ним запропоновані до виділу іншій стороні. Якби ці будівлі були б запропоновані до виділу ОСОБА_3 тоді б відхилення було б значним. При його розрахунках це відхилення складало б більше десяти відсотків. При проведенні подібних експертиз допускається відхилення до п'яти відсотків, тому його дослідження було побудоване на виділу ось цих господарських будівель. Також, ним у висновку було допущено описку, в результаті чого на адвокатський запит було надано пояснення щодо розбіжностей у дослідницькій частині і висновках і наведено уточнення. А саме, що висновком являється варіант виділу, який було надано у дослідницькій частині та додатку 1 чи 2 до висновку.
Поряд з чим підтвердив, що дійсно на момент надання відповіді на адвокатський запит 07.10.2019 у нього закінчився термін дії свідоцтва № 1627 на заняття експертною діяльністю, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за експертною кваліфікацією зі спеціальностей: 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.10 - «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів і споруд». Проте, на той йому вже було видано інше свідоцтво за тими самими експертними спеціальностями, але Міністерством внутрішніх справ. У липні 2018 року припинив роботу в фірмі «Соломон» та пішов у державну установу НДКЦ. 20.11.2018 було отримано свідоцтво щодо проведення будівельно-технічних експертиз, 05.06.2019 ним було отримано свідоцтво на проведення оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз. Також зазначив, що лист - уточнення до висновку від 29.03.2019 № 034/18 він надавав на запит адвоката, а не суду.
На запитання представника позивача ОСОБА_2 про те, як міг один експерт будівельно-технічної галузі надати висновок про неможливість здійснити поділ спірного будинку, а його висновок про можливість такого поділу, експерт пояснив, що він зробив висновок з посилання на державно-будівельні норми В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та інші нормативні акти та методики експертних досліджень, які зазначені у висновку експерта. Щодо площі, то при будівництві нових житлових будинків мінімальна площа однокімнатної квартири має бути не менше 30 м2. Оскільки поділ житлового будинку являється не новим будівництвом, це реконструкція і в ДБН зазначено, що при реконструкції житлових будинків і окремих квартир допускається при обґрунтуванні відхилення при зменшенні або збільшенні розмірів площ приміщень у квартирі, якщо при цьому не погіршуються санітарно-епідеміологічні вимоги, оскільки в цих квадратних метрах передбачені санвузли і комори. У даному спірному житловому будинку відсутні санвузли, про що зазначено у висновку, а тому вважає, що обґрунтував причини зменшення цієї площі. Своїм поділом він не погіршив ці санітарні вимоги. Також зазначив, що даний лист-роз'яснення (уточнення) висновку від 29.10.2019 не може вважатися висновком. Висновок судової будівельно-технічної експертизи №034/18 від 29.03.2019 на даний час не змінений, другий примірник знаходиться у фірмі «Соломон». Водночас зазначив, що розбіжності у дослідницькій частині і висновках виникли у зв'язку з опискою. Однак, вважає, що у такому випадку варіанти поділу спірного житлового будинку зазначені у дослідницькій частині висновку. Так першому співвласнику Ѕ частки пропонується до виділу кухня 1, кімната 2, 4 у будинку загальною площею 29,7 м2, вбиральня і Ѕ огорожі з воротами. Другий співвласник кімната 3, веранда 5, всього у будинку 28,8 м2, ґанок, сарай «Б», «Б1», Ѕ огорожі з воротами 1.3.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Суд установив, що позивачу ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_4 належить по 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дана обставина визнається сторонами та підтверджується наявними в справі письмовими доказами.
З копії витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Тульчинське МБТІ») від 13 лютого 2009 року № 21868714 відомо, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04 лютого 2009 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.08.2011 державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори вбачається, що спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель АДРЕСА_1 , який належав матері померлого - ОСОБА_5 , 1921 року народження на підставі свідоцтва про право особистої власності на даний будинок. ОСОБА_7 прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 58).
З копії витягу №31333342, виданого 16.09.2011 про державну реєстрацію прав комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.08.2011 (а.с. 59).
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 . Після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 57).
З копії рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 вересня 2015 року у справі № 135/1070/15-ц відомо, що в задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про виділення 1/2 частини будинку в натурі відмовлено. При цьому суд виходив, зокрема, з того, що позивачем не доведено того, що технічно можливо переобладнати будинок в ізольовані квартири і таке переобладнання відповідатиме будівельним нормам (а.с. 21-23).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17 січня 2017 року № 2793/2794/16-21 визначити технічно можливі варіанти порядку користування житловим будинком, який знаходиться в спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожним зі співвласників окремо один від одного, з урахуванням рівних часток у власності не вбачається за можливе. Визнано технічно можливим варіант порядку користування будинком відповідно до частин, близьких до рівних та з урахуванням приміщення веранди 1-1 та ґанку (в разі їх відновлення). Зокрема, згідно з додатком до висновку експертизи відомо, що одному співвласнику можливо виділити в користування: кімнату 1-3 площею 18,4 м2, кімнату 1-6 площею 10,2 м2; другому співвласнику - кімнату 1-2 площею 8,9 м2, кімнату 1-5 площею 9,6 м2 та добудувати кімнату 1-1 площею 7,6 м2. Кімнату 1-4 площею 8,6 м2 залишити в спільному користуванні (а.с. 39-56).
Згідно з копією технічного рішення № 10/17.2017-ПЗ на перепланування кімнат у житловому будинку, виготовленого ТОВ «Енергосервіс ЛТД», пропонується виділити ОСОБА_4 в натурі 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка складається з 1/2 частини житлового будинку «А» загальною площею 63,3 м2 згідно з технічним паспортом на будинок, а фактично загальною площею 67,62 м2, а саме: з веранди 1-6 площею 10,24 м2, кімнати 1-3 площею 18,66 м2 та частини кімнати 1-4 площею 5,57 м2, що разом становить 34,47 м2, зі сплатою на користь ОСОБА_3 компенсації за перевищення розміру ідеальної частки одного зі співвласників будинку в сумі 2 791,68 грн (а.с. 10-19).
З копії технічного паспорта на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що він був виготовлений на замовлення ОСОБА_4 31.07.2017. З копії останньої редакції технічного паспорта, вбачається, що до складу будинку, зазначеного літерою «А», входять: веранда «а1»; ганок «а2»; а також такі кімнати: кімната 1, площею 7 м2; кімната, 2 площею 12,4 м2, кімната 3, площею 18,8 м2; кімната 4, площею 10,3 м2; кімната 5, площею 10 м2. При цьому видно, що між кімнатами 2 та 4 встановлено перестінок, проходу з кімнат 1, 2 в інші кімнати немає. При цьому, кімната 1 зазначена як кухня, 5 - веранда. Загальна площа будинку складає 58,5 м2, житлова 41,5 м2 (а.с. 16-17).
Судами неодноразово встановлювалося та не заперечувалося сторонами, що технічний паспорт на будинок, виготовлений станом на 31 липня 2017 року, відображає дійсне на даний час планування кімнат та їх площу. Раніше з обох входів до будинку була веранда, однак на даний час її немає, вхід до кімнати 1 відбувається з двору.
З копії рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.10.2017 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим будинком та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки будинку вбачається, що позов було задоволено частково. Встановлено порядок користування житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_3 в користування кімнату 1, площею 7 м2 та кімнату 2 площею 12,4 м2, які позначені на плані технічного паспорта на будинок, виготовленого станом на 31.07.2017, а ОСОБА_4 в користування кімнату 3, площею 18,8 м2 та кімнату 5, площею 10 м2, які позначені на плані технічного паспорта на будинок, виготовленого станом на 31.07.2017. Залишено у спільному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кімнату 4, площею 10,3 м2. Зобов'язано ОСОБА_4 влаштувати дверний проріз із кімнати 2 в кімнату 4 з урахуванням Державних будівельних норм. Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановити дверний блок між кімнатами 2 та 4 з урахуванням Державних будівельних норм. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки будинку - відмовлено (а.с. 28-32).
З копії постанови Апеляційного суду Вінницької області від 20.12.2017 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим будинком та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки будинку, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.10.2017 апеляційну скаргу було задоволено частково. Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.10.2017 скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено право користування житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в користування ОСОБА_3 кімнату (кухню) площею 7,0 м2, кімнату площею 12,4 м2 позначені на технічному плані технічного паспорта від 31.07.2017 номерами 1 та 2, ОСОБА_4 кімнату площею 18,8 м2, кімнату площею 10,3 м2 веранду площею 10 м2, позначені на технічному плані технічного паспорта від 31.07.2017 номерами 3, 4 та 5. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 було відмовлено (а.с. 34-38).
Постановою Верховного Суду від 08.04.2020 постанову Апеляційного суду Вінницької області від 20.12.2017 залишено без змін.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.04.2018 клопотання представника позивачки - адвоката Бодачевського Р.В. задоволено. Призначено у даній справі судову будівельно - технічну експертизу. Виконання експертизи доручено експертам TОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТНО - ЮРИДИЧНА ФІРМА «СОЛОМОН»», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Олександра Довженка, 36, 21001. На вирішення експерта, який проводитиме судову будівельно - технічну експертизу, поставлено наступні питання:
а) чи можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017 виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2; кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2, загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок;
б) чи можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 , у виді елементів, що згідно технічного паспорта від 31.07.2017 виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2 загальною площею 19,4 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» - сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №034/18 від 29.03.2019 та додатків до даного висновку, проведеного судовим експертом ОСОБА_14, свідоцтво № 1627 від 07.10.2016, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (чинне до 07.10.2019) вбачається, що на підставі проведеного дослідження, з урахуванням матеріалів цивільної справи №135/183/18, інвентаризаційної справи №1577 та результатів натурного обстеження, визначено, що можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017, виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2; кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2, загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 , яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок. Результати дослідження див. у дослідницькій частині висновку та у додатку 2 до висновку.
На підставі проведеного дослідження, з урахуванням матеріалів цивільної справи №135/183/18, інвентаризаційної справи №1577 та результатів натурного обстеження, визначено, що неможливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017, виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро інвентаризації» позначаються: кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2, загальною площею 19,4 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 яка складає Ѕ частину в спільній частковій власності на будинок (а.с. 117-138).
Проте, в дослідницькій частині даного висновку експерта № 034\18 від 29.03.2019 зазначено, що технічно можливо здійснити поділ житлового будинку із господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу частки одному зі співвласників у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017 виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2, вартістю 28 518 грн 60 коп.; кімната 2, площею 12,4 м2, вартістю 34 333 грн 10 коп.; кухня площею 7 м2, вартістю 19 381 грн 60 коп. загальною площею 29,7 м2 та убиральню - «Т», вартістю 7 528 грн 10 коп.; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3, вартістю 4 577 грн 90 коп., загальна вартість частки становить 94 336 грн 00 коп. іншому співвласнику: кімната 3, площею 18,8 м2, вартістю 52 053 грн 40 коп.; веранда 5, площею 10,0 м2, вартістю 20 959 грн 00 коп. загальною площею 28,8 м2 та ґанок - а2 , вартістю 2 645 грн 00 коп.; сарай «Б», вартістю 27 464 грн 40 коп.; сарай - «Б1», вартістю 1 424 грн 20 коп.; 1\2 частину огорожі з воротами № 1-3, вартістю 4 577 грн 90 коп., загальна вартість часток становить 109 126 грн 00 коп.
Отже, при такому варіанті поділу житлового будинку з верандою та прибудовою, надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (відповідно таблиці 7) другий співвласник ОСОБА_4 має сплатити першому співвласнику ОСОБА_3 грошову компенсацію за відхилення від частки в розмірі 7 395 грн 00 коп.
Для ізольованого користування приміщеннями житлового будинку після поділу співвласниками необхідно виконати наступні будівельні роботи: замурувати дверний проріз між приміщеннями 4 та 5, 3 та 4; влаштувати вхідний проріз між приміщеннями 3 та 5, 2 та 4 .
Експертом у висновку визначено, що для виконання даних робіт необхідно розробити заходи щодо підсилення будівельних конструкцій, зокрема зовнішніх стін так перемичок над прорізами. Для цього необхідно звернутись в місцеві органи містобудування та архітектури та отримати дозвіл на такі роботи, оскільки передбачається втручання в зовнішні стіни житлового будинку.
По другому питанню, яке зазначено в ухвалі суду від 27.04.2018 про призначення експертизи експерт прийшов до висновку, що неможливий поділ спірного житлового будинку у запропонованому варіанті (а.с.128-129).
З адвокатського запиту ОСОБА_2 від 16.10.2019 вбачається, що адвокат звернувся до ТОВ «Експертно-юридичної фірми Соломон» із запитом, в якому просив надати будь-які уточнення чи додатки або виправити недоліки у будь - який інший спосіб у висновку експерта №034\18 від 29.03.2019 та визначити технічно можливий варіант виділу частки ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 , оскільки під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи було виявлено неточності у висновку експерта. Зокрема, в дослідницькій частині висновку експерта визначено варіант поділу згідно з яким кімнати - 1, 2, 4 та убиральня - «У»; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3 підлягає виділу одному співвласнику будинку, іншому співвласнику будинку підлягає виділу кімнати - 3, 5, ґанок «а2»; «Б- сарай»; «Б 1-сарай»; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3. Згідно з малюнком, що є додатком № 2 до висновку експерта синім кольором позначено частка яка підлягає виділу одному співвласнику - кімнати - 1, 2, 4 та убиральня - «У»; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3 та жовтим кольором позначено частка яка підлягає виділу другому співвласнику кімнати - 3, 5, ґанок «а2»; «Б- сарай»; «Б 1-сарай»; 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3. Однак, згідно з висновком експерта № 034\18 від 29.03.2019, експертом вказано єдиний можливий варіант виділу частки одного зі співвласників це кімнати - 1, 2, 4 та «Б- сарай»; «Б 1-сарай». У зв'язку із тим, що способи виділу (поділу) частки як в дослідницькій частині, малюнку та у самому висновку різняться залишається незрозумілим який остаточний технічно можливий спосіб виділу частки одного зі співвласників в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 207).
На адвокатський запит щодо причин розбіжностей судовий експерт листом щодо уточнення висновку № 346/19 від 29.10.2019 вказав, що складений ним висновок складається з трьох частин: вступ, дослідження та висновки. У дослідницькій частині у вирішенні першого питання було розраховано та запропоновано на розгляд варіант поділу, згідно з яким одному співвласнику підлягають виділу приміщення 1, 2, 4 та убиральня літ. «Т», 1/2 частина огорожі з воротами № 1-3; іншому співвласнику підлягають виділу кімнати 3 та 5, ґанок «а2», сарай літ. «Б», сарай літ. «Б 1», 1/2 частина огорожі з воротами № 1-3. На план-схемі 2 у додатку 2 до цього висновку відображено такий самий варіант поділу, але у частині «висновки» у відповіді на питання 1 наведено інший варіант поділу житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , який не відповідає розрахованому у дослідницькій частині варіанту поділу. Така невідповідність виникла внаслідок описки, тому уточнив, що зміст відповіді на запитання 1 у частині «висновки» відповідає дослідницькій частині, а саме:першому співвласнику підлягають виділу приміщення 1, 2, 4, убиральня літ. «Т», 1/2 частина огорожі з воротами № 1-3; другому співвласнику підлягають виділу кімнати 3 та 5, ґанок «а2», сарай літ. «Б», сарай літ. «Б1», 1/2 частина огорожі з воротами № 1-3 (а.с. 206).
ІV. Оцінка Суду.
Суд звертає увагу, що положеннями статей 21,24,41 Конституції України, статей 319, 358 Цивільного кодексу України (далі ЦК) гарантовано, що усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників.
Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
ОСОБА_3 учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Зокрема в даних правовідносинах частка кожної зі сторін становить по Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1 .
Водночас згідно із частиною першою статті 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
А частиною третьою статті 364 ЦК передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки з спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування законодавства, що регулює права власності громадян на житловий будинок», поділ права спільної власності на житловий будинок можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділена окрема частина будинку із самостійним виходом.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК, дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
При цьому, Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проєктних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі - Інструкція).
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Крім того, оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно до своєї частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частку житлового будинку та нежитлових приміщень, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану житлового будинку, перетворення в результаті переобладнання житлових приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як жилі через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження існування технічної можливості виділу належної йому частки в окремий об'єкт нерухомого майна надано висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №043/08 від 29.03.2019, який виконано судовим експертом ТОВ «Експертно-юридичної фірми Соломон» ОСОБА_14, свідоцтво № 1627 від 07.10.2016, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (чинне до 07.10.2019), стаж експертної роботи з 2013 року та який мав вищу будівельно-технічну освіту, експертну кваліфікацію зі спеціальностей: 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.10 - «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів і споруд», а також лист щодо уточнення висновку № 346/19 від 29.10.2019, наданий на адвокатський запит щодо причин розбіжностей, згідно з яким судовий експерт вказав на невідповідність, яка виникла внаслідок описки, тому уточнив, що зміст відповіді на запитання 1 у частині «висновки» відповідає дослідницькій частині, а саме: - першому співвласнику підлягають виділу приміщення 1, 2, 4, убиральня літера - «Т», 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3; другому співвласнику підлягають виділу кімната 3 та 5, ґанок «а2», сарай - «Б»; сарай - «Б1» , 1\2 частина огорожі з воротами № 1-3.
Разом з цим, вказаний вище висновок експерта не може бути взятий судом до уваги як допустимий доказ при вирішенні цього спору, оскільки вказаний висновок не містить повноту відповідей на порушені питання про можливі варіанти поділу спірного житлового будинку, а також не містить узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи.
Так, як зазначалося вище згідно з ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.04.2018 на вирішення експерта були поставлені наступні питання: а) чи можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017 виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 4, площею 10,3 м2; кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2, загальною площею 29,7 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок; б) чи можливий поділ житлового будинку із господарськими спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу частки ОСОБА_3 , у виді елементів, що згідно з технічним паспортом від 31.07.2017 виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позначаються: кімната 2, площею 12,4 м2; кухня 1, площею 7 м2, загальною площею 19,4 м2 та господарські споруди що позначаються літерами «Б1» та «Б» - сараї, із максимально наближеним відхиленням від ідеальної частки ОСОБА_3 яка складає 1/2 частину в спільній частковій власності на будинок.
Проте, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №034/18 від 29.03.2019 вбачається, що на підставі проведеного дослідження експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання згідно з рішенням суду та заявлених стороною позивача варіантів поділу, а надав відповідь на інший варіант поділу спірного житлового будинку, який стороною позивача перед судом не ставився. Більш того, суд звертає увагу на те, що господарські споруди, що позначаються літерами «Б1» та «Б» - сараї позивач просив виділи йому (згідно з позовними вимогами на час проведення експертизи), а не відповідачу.
Також, даний висновок експерта не містить узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи. Водночас, суд прийшов до висновку, що усунути дані розбіжності шляхом допиту експерта в судовому засіданні в порядку ч. 5 ст. 102 ЦПК України, а також листом щодо уточнення висновку № 346/19 від 29.10.2019не є можливим, оскільки зміни у передбаченому законом порядку до зазначеного вище висновку експерта не вносилися. Як зазначив в судовому засіданні експерт даний лист не є експертним висновком, а є лише роз'ясненням, зробленим на запит адвоката, підписаний ним після закінчення строку дії ліцензії, а також у той час коли експерт вже не працював у ТОВ «Експертно-юридичній фірмі Соломон», печаткою установи не скріплений.
Таким чином, відсутність доказу, який підтверджує наявність технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані кімнати без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі, дає підстави суду дійти висновку про те, що позивачем в ході розгляду справи не підтверджено наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Наведене узгоджується з приписами статті 113 ЦПК України.
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» за змістом додаткова експерти за призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому відповідно до пунктів 3 та 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Разом з цим, заяв чи клопотань щодо призначення у справі додаткової експертизи від осіб, які брали участь у справі, в ході розгляду справи не надходило.
Враховуючи викладене вище, та, взявши до уваги те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд дійшов висновку про те, що, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, суд, керуючись ст. 137, 141 ЦПК України, вважає необхідним судові витрати по справі покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 356, 358, 361, ч.1 ст. 364 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
- відповідач - ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя