СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4017/20
ун. № 759/13066/20
10 серпня 2020 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання представника АТ "Альфа-банк" ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного на майно-
встановив:
05.08.2020 року представник АТ "Альфа-Банк" ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного постановою слідчого Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, к/с 08-14396 від 01.12.2008 року.
Клопотання обгрунтовується тим, що 03.05.2018 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ПАТ "Украсоцбанк" (правонаступник АТ "Укрсоцбанк"). Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього майна, майнових прав та обов"язків є АТ "Альфа-Банк" з 15.10.2019 року. Оскільки порушено право власності заявника, представник просила скасувати арешт. Також у клопотанні зазначається, що 22.02.2010 року Святошинським райсудом м.Києва постановлено обвинувальний вирок по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
Представник АТ "Альфа-банк" ОСОБА_3 до суду не з"явилась.
Представник Святошинського УП ГУНП у м.Києві та заінтересована особа ОСОБА_4 до суду не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, заявити клопотання про скасування арешту законодавець дає право особі лише під час досудового розслідування, яке розглядає слідчий суддя, або під час судового провадження, яке розглядає суд.
Враховуючи, що 22.02.2010 року Святошинським райсудом м.Києва постановлено обвинувальний вирок по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, внаслідок чого питання про скасування арешту може розглянути лише суд, в порядку цивільного провадження.
ВП ВС вказує, що суд кримінальної юрисдикції компетентний розглядати цивільний позов лише разом з кримінальною справою, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, і лише у разі, якщо його заявляє особа, котра зазнала матеріальної шкоди від злочину і пред'являє вимогу про її відшкодування до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії (частина перша статті 28 КПК України 1960 року).
Особи пред'явили позов не у зв'язку з завданням їм матеріальної шкоди обвинуваченим, а з підстави необґрунтованого обмеження їхнього права власності постановою слідчого.
ВП ВС зауважила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/1247/18 (провадження № 12-99гс19) і підстав для відступлення від неї немає.
Тому ВП ВС вважає, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (постанова від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволені клопотання представника АТ "Альфа-банк" ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді скарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1