пр. № 2-ві/759/13/20
ун. № 759/7587/20
24 липня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Шпаковича С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» Цвєткової Катерини Володимирівни про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. у цивільній справі №759/7587/20 за позовними вимогами ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» про стягнення коштів,
у провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
У судовому засіданні представник відповідача подала заяву про відвід про відвід судді з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, посилаючись на наявність обставин, що викликають сумніви в об'єктивності розгляду даної справи суддею Шум Л.М., яка своєю ухвалою від 18.05.2020 відкрила провадження по справі, проте відповідачеві копії ухвали про відкриття провадження у вищезазначеній справі та копії позовної заяви та доданих до неї документів надіслано не було, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 43 ЦПК України, а тому заявляє відвід судді Шум Л.М., оскільки дані обставини, на її думку, є достатніми для відводу.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином.
Вивчивши клопотання та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві представника позивача, як підстави для відводу, не підтверджені належними доказами, не можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відтак, заява про відвід головуючому судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 40 ЦПК України,-
у задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» Цвєткової Катерини Володимирівни про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. у цивільній справі №759/7587/20 за позовними вимогами ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» про стягнення коштів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Ул'яновська