Справа № 159/1226/20
Провадження № 2/159/592/20
18 серпня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Стислий виклад позиції позивача.
Вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 09 липня 2010 року перебувають в шлюбі. Шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 206. Від шлюбу у подружжя двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітні діти проживають з позивачем. Позивач просить розірвати шлюб між сторонами та стягувати з відповідача в його користь аліменти на дітей в сумі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і продовжуючи до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Заперечення відповідача.
Відповідач позов визнала частково. Не заперечує проти розірвання шлюбу та погоджується сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в сумі 1500 грн. щомісячно. Зазначила, що донька ОСОБА_4 виявила бажання проживати з нею та питання щодо місця проживання дитини вирішується службою у справах дітей Ковельської РДА. Вважає, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 є передчасним. Не заперечує проти стягнення в користь позивача половини понесених судових витрат. Просила врахувати вказані обставини та позов задовольнити частково.
Мотивувальна частина рішення.
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 09 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 206. Після одруження подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».
Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
З огляду на фактичні взаємини подружжя, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам їх обох.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про зміну імені.
Діти проживають з позивачем.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідач у відзиві на позов зазначила, що зараз нею вирішується питання визначення місця проживання молодшої доньки ОСОБА_4 , а тому стягнення аліментів на її утримання є передчасним.
Системний аналіз норм статей 180, 181, 184 СК України дає підстави дійти висновку про те, що право на стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей має той з батьків, з ким проживають діти, і право вибору способу виконання обов'язку щодо утримування дітей належить виключно останньому.
Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Тобто, права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Позивач не надала доказів того, що неповнолітня донька ОСОБА_4 проживає з нею. На сьогодні неповнолітня дитина проживає з позивачем, а тому саме він має право на стягнення аліментів на дитину.
Поряд з цим, позивач не довів спроможність відповідача сплачувати щомісячно 2000 грн. на кожну дитину.
Зокрема, не доведено, що відповідач має роботу, має інші доходи, цінне майно у власності, з якого можна мати дохід, те, що вона робила вартісні покупки.
Щодо розміру аліментів, то позивач не надав переконливих доказів того, що відповідач спроможна сплачувати аліменти з істотним відхиленням у бік збільшення від мінімально гарантованого розміру аліментів, який становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а саме по 2000 грн. щомісячно на кожну дитину.
З врахуванням наведених обставин суд вбачає підстави для стягнення з відповідача аліментів в сумі 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто дещо в меншій сумі, ніж просив позивач.
Аліменти в такому розмірі є пропорційним середньому доходу відповідача або реальній можливості його отримати.
Такий визначений судом розмір аліментів буде відповідати принципам справедливості і розумності, відповідно до загальних засад регулювання сімейних відносин, закріплених у ст. 7 СК України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.
Крім того, з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати у справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12-13, 19, 141, 258-259, 265, 430 ЦПК України, на підставі ч.9 ст.7, ч.1 ст.141, ст.ст. 110, 112 141, 157, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 206.
Від шлюбу двоє неповнолітніх дітей.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: ID-картка НОМЕР_1 , орган, що видав: 0717) в користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.03.2004 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) аліменти на неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: ID-картка НОМЕР_1 , орган, що видав: 0717) в дохід держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: ID-картка НОМЕР_1 , орган, що видав: 0717) в користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.03.2004 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) судові витрати у справі в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий:С. Л. Панасюк