Постанова від 17.08.2020 по справі 923/37/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/37/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Великоолександрівський автопарк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 (Поліщук Л.В., Будішевська Л.О., Таран С.В.) та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2020 (Закурін М.К.) у справі № 923/37/20

за заявою Фізичної особи-підприємця Дударєва Віктора Семеновича до Публічного акціонерного товариства "Великоолександрівський автопарк" про видачу судового наказу на стягнення заборгованості в сумі 90 000,00 грн

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. В січні 2020 року Фізична особа-підприємець Дударєв Віктор Семенович (далі - Стягувач) звернувся в Господарський суд Херсонської області із заявою до Публічного акціонерного товариства "Великоолександрівський автопарк" (ВАТ "Великоолександрівський АТП №16538") (далі - Боржник) про видачу судового наказу про стягнення з Боржника заборгованості в сумі 90 000,00 грн за договором №3 від 19.09.2019 про надання транспортних послуг.

2. Господарським судом Херсонської області 09.01.2020 видано судовий наказ про стягнення з Боржника - Публічного акціонерного товариства "Великоолександрівський АТП №16538" на користь Стягувача - Фізичної особи-підприємця Дударєва Віктора Семеновича заборгованості в сумі 90 000,00 грн.

3. Боржник звернувся в Господарський суд Херсонської області із заявою про скасування судового наказу від 09.01.2020.

4. В обґрунтування заяви Боржник послався на те, що не погоджується із заявленими вимогами про стягнення заборгованості, оскільки вважає, що договір №3 від 19.09.2019 укладений з порушенням вимог частини 5 статті 203 ЦК України, а тому просить скасувати судовий наказ від 09.01.2020 про стягнення з Боржника заборгованості за договором.

Короткий зміст оскарженої ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2020 заяву повернуто на підставі частини 6 статті 157 ГПК України.

6. Ухвала мотивована тим, що заява про скасування судового наказу подана від імені Боржника неуповноваженою особою.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2020 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Боржника

8. Боржник подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи Боржника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Суди не врахували, що на час подання заяви про скасування судового наказу довіреність від 03.09.2019, на підставі якої представником було подану заяву, була дійсною за терміном дії та не була скасована у встановленому порядку.

10. При встановленні недійсності довіреності, виданої Боржником представнику Москаленку О.Ф., судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статті 248, 249 ЦК України.

11. Судами в порушення норм процесуального права вирішено справу по суті на підставі недопустимого доказу - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

12. Стягувач відзив на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Боржник 24.01.2020 звернувся в Господарський суд Херсонської області із заявою про скасування судового наказу від 09.01.2020. Заява підписана представником Боржника Москаленком О.Ф. на підставі доданої до заяви довіреності від 03.09.2019, виданої директором Приватного акціонерного товариства "Великоолександрівський автопарк" Москаленком О.О. строком дії по 31.03.2020.

13.1. Однак, як зазначають суди, стороною договору №3 від 19.09.2019 та Боржником за судовим наказом від 09.01.2020 є Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський АТП №16538", а тому, з метою оцінки відповідності назви Боржника, яка зазначена в договорі, заяві про видачу наказу та у судовому наказі, судом першої інстанції 28.01.2020 отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з ідентифікаційним кодом 03119138, за змістом якого під таким кодом зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський АТП №16538" з організаційно-правовою формою - Публічне акціонерне товариство, а його керівником (як тимчасово виконуючий обов'язки) вказаний Дударєв Володимир Вікторович.

13.2. При цьому, суди зазначають, що згідно із зазначеним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.10.2015 була проведена державна реєстрації змін до установчих документів №14841050030000062, яка пов'язана зі зміною найменування юридичної особи, проте така дія була скасована 18.09.2019 за №14849990032000062.

13.3. Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час ухвалення судових рішень правильною назвою Боржника є Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський АТП №16538", а його керівником - Дударєв Володимир Вікторович, у зв'язку з чим, фактично, заява про скасування судового наказу подана від імені Боржника неуповноваженою особою, оскільки Москаленко О.Ф. діє за довіреністю неіснуючої юридичної особи.

14. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору №3 від 19.09.2019 стороною договору є Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський автопарк" (ВАТ "Великоолександрівський АТП №16538"). Відповідно до наявних в матеріалах справи двох витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.09.2019 та 28.01.2020, повне найменування Боржника станом на 19.09.2019 та 28.01.2020 - Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський автопарк", а ВАТ "Великоолександрівський АТП №16538" - його скорочене найменування.

14.1. Проте, судами в оскаржуваних судових рішеннях зазначено стороною (Боржником) - Публічне акціонерне товариство "Великоолександрівський АТП №16538", що не відповідає матеріалам справи щодо повного найменування Боржника.

15. Частиною 1 статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частини 2 статті 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Згідно зі статтею 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Статтею 249 ЦК України визначено наслідки скасування довіреності.

15.1. Отже, дія довіреності припиняється у випадках, визначених статтями 248, 249 ЦК України.

16. Відповідно до частини 2 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 11 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

17. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановлено випадків, визначених статтями 248, 249 ЦК України, наслідком наявності яких є припинення дії довіреності від 03.09.2019.

18. В свою чергу, зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.

19. Крім того, є помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що оскільки 19.05.2015 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Боржника, яка пов'язана зі зміною найменування юридичної особи, проте ця дія скасована 18.09.2019, а тому заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника особою за довіреністю від 03.09.2019, є такою, що подана неуповноваженою особою, оскільки Москаленко О.Ф. діяв за довіреністю неіснуючої юридичної особи.

19.1. Колегія суддів зазначає, що скасування запису про перейменування юридичної особи не може свідчити про припинення юридичної особи та висновку про "неіснуючу юридичну особу". Зміна найменування юридичної особи, в тому числі й скасування запису про її перейменування, не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування. Цивільний кодекс України також не пов'язує припинення довіреності зі зміною найменування юридичної особи. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань носять інформаційний характер.

19.2. При цьому, суди не врахували, що довіреність від 03.09.2019 було видано юридичною особою до моменту скасування 18.09.2019 запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів щодо найменування юридичної особи.

20. Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника представником Москаленком О.Ф. на підставі довіреності від 03.09.2019, подана неуповноваженою особою, є таким, що зроблений без врахування наведених вище положень чинного законодавства України.

21. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 9, 10, 11 постанови, є обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Відповідно до частин 3 та 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

23. З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлення судом касаційної інстанції порушення господарськими судами обох інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

24. Оскільки Суд задовольняє касаційну скаргу Боржника та направляє справу на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, сплаченого Боржником за подання касаційної скарги, здійснює суд першої інстанції з урахуванням результатів розгляду, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Справу розглянуто Судом в розумний строк з урахуванням конкретних обставин, зокрема, положень законодавчих актів щодо запобіганню поширення захворюваності на COVID-19 та щорічної планової відпустки суддів.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Великоолександрівський автопарк" задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2020 у справі №923/37/20 скасувати.

3. Справу №923/37/20 передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.

Попередній документ
91017013
Наступний документ
91017015
Інформація про рішення:
№ рішення: 91017014
№ справи: 923/37/20
Дата рішення: 17.08.2020
Дата публікації: 19.08.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.08.2020)
Дата надходження: 13.08.2020
Предмет позову: заява про видачу судового наказу