17 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11364/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (Корсак В.А., Владимиренко С.В., Попікова О.В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 (Маринченко Я.В.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар'яни Степанівни
у справі №910/11364/17
за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Національний банк України (далі - Позивач) звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі - Відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - Третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Третьою особою не виконано належним чином умови укладених із Позивачем кредитних договорів №61/09 від 29.12.2009 та №12/09/5 від 13.05.2014 в частині повернення наданих кредитних коштів, у зв'язку з чим у Третьої особи утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів, що станом на 16.05.2017 становить 3 013 577 808,21 грн. На підставі іпотечного договору від 29.12.2009 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за кредитними договорами, проте, оскільки заборгованість погашена не була, Позивач просить звернути стягнення на передане Відповідачем в іпотеку майно, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 1 415 900,00 грн для подальшої реалізації предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження.
Попередні судові рішення у справі
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості Третьої особи в сумі 3 013 577 808,21 грн, з яких: 800 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 77 654 794,51 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та 2 000 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 135 863 013,70 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, звернуто стягнення на користь Позивача на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить Відповідачу, а саме: гуртово-роздрібна база, загальною площею 563,0 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: адміністративний будинок (літера А1) площею - 209,5 м2, холодильне відділення (літера А2) площею - 112,7 м2, будинок товарознавців (літера АЗ) площею - 41,7 м2, магазин (літера А4) площею - 102,9 м2, склад (літера А5) площею - 91,8 м2, прохідна (літера Б) площею - 4,4 м2, ворота (№1) площею - 11,0 м2, огорожа (№3) площею - 27,9 м2, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 залишено без змін.
5. Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 910/11364/17 залишено без змін.
Короткий зміст вимог скарги Відповідача
6. Відповідач звернувся в Господарський суд міста Києва зі скаргою на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар'яни Степанівни (далі - орган ДВС), в якій просив визнати дії органу ДВС неправомірними, які виразились у складанні постанови про опис та арешт майна боржника та акту опису майна від 17.10.2019, винесені в межах виконавчого провадження ВП №58975635 від 24.04.2019, відкритого на підставі судового наказу Господарського суду міста Києва №910/11364/17 від 22.02.2019 та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.10.2019 та акт про опис та арешт майна боржника від 17.10.2019, винесені під час вчинення дій в межах виконавчого провадження ВП №58975635 від 24.04.2019, відкритого на підставі судового наказу Господарського суду міста Києва №910/11364/17 від 22.02.2019.
7. Обґрунтовуючи заяву, Відповідач послався на порушення органом ДВС статей 22, 53, пункту 1 частини 5 статті 56, статті 58 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідач зазначив, що державний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, склав акт про арешт майна, не маючи доступу до приміщення. При цьому, виконавець не повідомив боржника про проведення зазначених виконавчих дій, а тому державним виконавцем неналежним чином вчинялись виконавчі дії щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника і акту опису майна від 17.10.2019.
Короткий зміст оскарженої ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 відмовлено у задоволенні скарги Відповідача на дії органу ДВС.
9. Ухвала суду мотивована тим, що при вчиненні виконавчих дій щодо складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника та акту опису майна боржника органом ДВС дотримано вимоги статті 56 Закону України "Про виконавче провадження". Судом також відмовлено і в задоволенні скарги в частині зупинення виконавчого провадження, оскільки ці дії не належать до його компетенції (стаття 343 ГПК України).
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
11. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та постановити ухвалу, якою його заяву задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
12. Судами невірно застосовано частину 1 статті 19 та пункт 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" та не враховано, що державним виконавцем було позбавлено боржника прав на участь у провадженні виконавчих дій, оскільки не було повідомлено, що 17.10.2019 в межах виконавчого провадження будуть проводитися виконавчі дії.
13. Оскільки доказів надсилання боржнику оскаржуваної постанови про опис та арешт майна боржника та відповідного акту органом ДВС до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали від 05.11.2019 не надано, тому місцевий господарський суд мав встановити факт відсутності надсилання цих документів боржнику та встановити, у зв'язку з цим, порушення органом ДВС вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", а неврахування вказаного свідчить про порушення судом першої інстанції частини 1 статті 13 та частини 2 статті 74 ГПК України.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
14. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій без змін з тих підстав, що органом ДВС під час вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту майна боржника не було допущено порушень і протиправних дій, які б впливали на права боржника.
15. Третя особа та орган ДВС відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 (яке набрало законної сили) позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості Третьої особи в сумі 3 013 577 808,21 грн, з яких: 800 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 77 654 794,51 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та 2 000 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 135 863 013,70 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, звернуто стягнення на користь Позивача на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить Відповідачу, а саме: гуртово-роздрібна база, загальною площею 563,0 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: адміністративний будинок (літера А1) площею - 209,5 м2, холодильне відділення (літера А2) площею - 112,7 м2, будинок товарознавців (літера АЗ) площею - 41,7 м2, магазин (літера А4) площею - 102,9 м2, склад (літера А5) площею - 91,8 м2, прохідна (літера Б) площею - 4,4 м2, ворота (№1) площею - 11,0 м2, огорожа (№3) площею - 27,9 м2, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
16.1. На виконання рішення суду 22.02.2019 видано відповідний наказ і постановою органу ДВС від 17.10.2019 в межах виконавчого провадження ВП №58975635 відповідно до виконавчого документа накладено арешт на майно боржника (Відповідач).
17. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
18. Таким чином, рішення суду обов'язкові до виконання та державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону "Про виконавче провадження" присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при складанні оскаржуваної постанови органом ДВС дотримано вимоги статті 56 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, зі змісту постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.10.2019 вбачається, що під час вчинення виконавчої дії представник боржника був відсутній, проте, згідно з вимогами статей 22, 53 Закону України "Про виконавче провадження" були присутні двоє понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки та які в постанові своїм підписом засвідчили факт вчинення виконавчих дій, під час проведення яких вони були присутні.
21. Водночас, як вірно звертають увагу суди, у випадку, якщо боржник вважає, що опис майна здійснено неповно, він не позбавлений права подати відповідне клопотання державному виконавцю про усунення цих неточностей, яке підлягає розгляду відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
22. Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, а також, враховуючи наведені вище норми права, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для визнання неправомірними дій органу ДВС щодо складання оскаржуваної постанови про опис та арешт майна боржника та акту опису майна від 17.10.2019 і, як наслідок, скасування вказаної постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.10.2019 та акту про опис та арешт майна боржника від 17.10.2019.
23. З огляду на вказане, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 12 постанови, Судом відхиляються.
24. При цьому, частиною 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження брати участь у вчиненні виконавчих дій. Проте, відсутні підстави вважати, що державним виконавцем було позбавлено Відповідача прав на участь у здійсненні 17.10.2019 виконавчих дій з підстав його не повідомлення про проведення 17.10.2019 таких дій в межах виконавчого провадження.
24.1. Слід звернути увагу на те, що нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа (наказ суду). Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження і Відповідачу було відомо про відкриття виконавчого провадження ВП №58975635, про що встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується в касаційній скарзі, а тому Відповідач не був позбавлений можливості участі у проведенні виконавчих дій 17.10.2019.
25. Також, помилковим є посилання скаржника, наведене в пункті 13 постанови, оскільки документи, що підтверджують направлення боржнику спірних постанови від 17.10.2019 та акту опису майна боржника не є тими документами, які, на думку скаржника, підтверджують неправомірність дій органу ДВС, які виразились у складанні постанови про опис та арешт майна боржника та акту опису майна від 17.10.2019 винесені в межах виконавчого провадження ВП №58975635 від 24.04.2019, відкритого на підставі судового наказу Господарського суду міста Києва №910/11364/17 від 22.02.2019. До того ж, обставини щодо доказів направлення боржнику постанови про опис та арешт майна боржника та акту опису майна від 17.10.2019 не були підставою скарги Відповідача на дії органу ДВС.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 ГПК України).
27. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
28. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувані ухвалу та постанову прийнято із додержанням норм процесуального права, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Щодо судових витрат
29. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Справу розглянуто Судом в розумний строк з урахуванням конкретних обставин, зокрема, положень законодавчих актів щодо запобіганню поширення захворюваності на COVID-19 та щорічної планової відпустки суддів.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі №910/11364/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.