18 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 18/1732/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді -Кролевець О.А., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка"
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
(суддя - Мацко О.С.)
від 02.04.2020,
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пелипенко Н.М., судді - Бабашова С.В., Стойка О.В.)
від 23.06.2020,
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка"
на дії та бездіяльність Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчук Північно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка"
про стягнення 663 024, 00 грн,
10.12.2019 ТОВ "Фірма Берізка" звернулося до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Братчун О.О. при виконанні рішення у цій справі, в якій просило: визнати рішення Господарського суду Полтавської області таким, що виконано у незаконний спосіб через навмисну бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Братчун 0.0. по виконанню рішення у спосіб та порядку, встановлених виконавчими документами та законом; ухвалу від 29.01.2015 Господарського суду Полтавської області визнати такою, що постановлена під впливом обману суду головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О., яка не підлягає виконанню; скасувати постанову, винесену Братчун О.О. від 06.02.2015 року про передачу приміщень по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність стягувачам; визнати звіт від 13.05.2014 року про оцінку приміщень по АДРЕСА_1 таким, що втратив чинність 13.11.2014; зобов'язати начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області скасувати акт від 06.02.2015 про передачу приміщень по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , складений головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О.; постановити окрему ухвалу та надіслати правоохоронним та вищестоящим органам стосовно вчинення головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. при примусовому виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 правопорушень, які мають ознаки кримінальних злочинів, відповідальність за які встановлена ст.ст.206 (протидія господарській діяльності, 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), 219 (доведення до банкрутства, 384(введення суду в оману), 388 (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставного майна, яке описано чи підлягає конфіскації) КК України.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 у справі №18/1732/11 у задоволенні скарги відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Фірма Берізка" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2020 року у справі № 18/1732/11 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2020 року по справі № 18/1732/11 в частині відмови у задоволенні вимог скарги щодо: - визнання рішення Господарського суду Полтавської області таким, що виконано у незаконний спосіб через навмисну бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Братчун О.О. по виконанню рішення у спосіб та порядку, встановлених виконавчими документами та законом; - визнання ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.01.2015 такою, що постановлена під впливом обману суду головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О., яка не підлягає виконанню; - визнання звіту від 13.05.2014 про оцінку приміщень по вул. Свіштовській,3 м. Кременчука, Полтавської області таким, що втратив чинність 13.11.2014 скасовано та в цій частині закрито провадження у справі. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2020 року у справі № 18/1732/11 залишено без змін.
24.07.2020 ТОВ "Фірма Берізка" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №18/1732/11 до суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №18/1732/11, з огляду на таке.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, вимоги скаржника про визнання рішення Господарського суду Полтавської області таким, що виконано у незаконний спосіб через навмисну бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Братчун О.О. по виконанню рішення у спосіб та порядку, встановлених виконавчими документами та законом; визнання ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.01.2015 року такою, що постановлена під впливом обману суду головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О., яка не підлягає виконанню; визнання звіту від 13.05.2014 про оцінку приміщень по вул. Свіштовській,3 м. Кременчука, Полтавської області таким, що втратив чинність 13.11.2014 року за своєю суттю не є скаргою на дії державного виконавця, що підлягає розгляду у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в господарських судах України, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, що регулюють дії суду у випадку надходження від скаржника заяви з такими вимогами. При цьому, судові рішення можуть бути переглянуті виключно у порядку та спосіб, передбачений процесуальним законодавством, які не містять інституту визнання ухвали такою, що постановлена під впливом обману, а рішення господарського суду таким, що виконано у незаконний спосіб.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Звіт про оцінку приміщень від 13.05.2014 втратив чинність 13.11.2014 відповідно до чинного на той час законодавства, а тому вимоги щодо визнання його таким, що втратив чинність в судовому порядку необхідно вважати безпідставними.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи те, що вказані вимоги скарги боржника не можуть бути предметом розгляду у порядку господарського судочинства, судова суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо закриття провадження у справі щодо розгляду вказаних вимог.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно приписів вказаного Закону, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакціїї чинній на час здійснення виконавчих дій) передбачалось, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2014 державним виконавцем Автозаводського ВДВС м.Кременчук ГТУЮ у Полтавській області стягувачам направлено лист, в якому було запропоновано залишити не реалізоване майно, а саме нежитлове приміщення типографії, що знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 на підставі статті 62 Закону України "Про виконавче провадження"(чинній на час здійснення виконавчих дій).
14.01.2015 надійшли заяви стягувачів, відповідно до яких вони надали згоду на прийняття нежитлового приміщення, а саме: типографії ТОВ "Фірма "Берізка" (м. Кременчук, вул. Свіштовська,3) в рахунок погашення боргу. Також в спільній заяві стягувачі погодились внести разом різницю між сумою боргу та початковою вартістю майна і прийняти майно у спільну сумісну власність.
На підставі статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" постановою Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ №32189927 від 06.02.2015 нерухоме майно передано стягувачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у спільну сумісну власність в рахунок погашення заборгованості за вартістю, що дорівнює початковій вартості майна за якою воно передавалося на реалізацію, про що складено акт №32189927 від 06.02.2015 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджений в.о. начальника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Шамало Ю.В. 06.02.2015.
Отже, суди зазначили, що вимога скаржника щодо зобов'язання начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області скасувати акт від 06.02.2015 про передачу приміщень по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , складений головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О. є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки нормами ГПК України не передбачено розгляду вимог заявника щодо зобов'язання начальника ВДВС скасувати затверджений ним акт.
Також скаржник просив постановити окрему ухвалу та надіслати правоохоронним органам стосовно вчинення головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О при примусовому виконані рішення господарського суду Полавської області від 18.08.2011 порушень, які мають ознаки кримінальних злочинів.
Згідно з частинами 1, 3, статі 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, оскільки судом не встановлено фактів порушення державним виконавцем норм законодавства, які стали б підставою для притягнення державного виконавця до відповідальності за статтями кримінального кодексу України, на які посилається скаржник, чи будь-яких інших порушень, що стали б підставою для прийняття окремої ухвали суду.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №18/1732/11, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №18/1732/11 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Берізка" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №18/1732/11 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Кролевець
І. Ткач