Рішення від 17.08.2020 по справі 916/1602/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"17" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1602/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Серган А.П.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1602/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

до відповідача Приватного Підприємства "ТАУ-ПОДІЛЛЯ"

про стягнення 62 276,41 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного Підприємства "ТАУ-ПОДІЛЛЯ" суми страхового відшкодування у розмірі 62 276,41 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані можливістю Страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, відповідно до пп. "г" пп. 38.1.1. п.38 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

30.06.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання 27.07.2020р.

Позивач у судове засідання 20.07.2020р. не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за вх.№18979/20 від 20.07.2020р.

Відповідач також у судове засідання 20.07.2020р. не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов не надав.

При цьому, ухвала суду від 30.06.2020р., яка направлена відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 27.07.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до проколу судового засідання, та якою у судовому засіданні оголошено перерву до 17.08.2020р. із повідомленням учасників справи про судове засідання.

Учасника справи в порядку ст.120 ГПК України направлено відповідну ухвалу від 27.07.2020р.

Позивач у судове засідання 17.08.2020р. не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача за вх. № 21280/20 від 11.08.2020р.

Відповідач також у судове засідання не з'явився та відзив на позов до суду не надав.

При цьому, ухвала суду від 27.07.20120р., яка направлена відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Тим більш, що 06.08.2020р. закінчився 20-ти денний строк, який встановлений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р. №731-ІХ, та згідно з яким процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 17.08.2020р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

11.03.2016р. між ПрАТ "Страхова компанія "Перша" (Страховик, позивач) та ПП "ТАУ-Поділля" (Страхувальник, відповідач) укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) (поліс № №АІ/9454838) згідно з яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 , із строком дії з 11.03.2016р. до 10.03.2017р.

Відповідно до п. 4 Поліса страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.

Відповідно до п. 5 Полісу розмір франшизи складає 1 000 грн.

23.12.2016р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Мерседес Бенз 416, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Мерседес Бенз 416, державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

26.12.2016р. ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Перша" із повідомленням (потерпілого) про настання страхового випадку за договором страхування цивільної відповідальності (ЦВ).

Власником транспортного засобу КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 08.05.2015р.

Власником транспортного засобу Мерседес Бенз 416, державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 25.02.2015р.

27.12.2016р. ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Перша" із заявою на виплату страхового відшкодування (за пошкоджений транспортний засіб).

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 13.02.2017р. у справі №140/6/17 ОСОБА_1 який працює водієм ПП "ТАУ-ПОДІЛЛЯ" визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 340 грн., із встановленням при цьому що 23.12.2016р. на автодорозі Немирів - Ямпіль км.23 водій ОСОБА_1 керував автомобілем камаз д/н НОМЕР_3 та у зв'язку з технічними неполадками відпало заднє колесу та допустило зіткнення з автомобілем марки Мерседес Бенз 416, яким керував водій ОСОБА_2 .

06.01.2017р. ПрАТ "Страхова компанія "Перша" складений акт огляду транспортного засобу.

24.05.2017р. складена ремонтна калькуляція, згідно якої загальна сума запчастин на транспортний засіб Мерседес Бенз 416, державний номер НОМЕР_2 VIN-код НОМЕР_4 складає 130 051,84 грн., вартість ремонту з ПДВ складає - 167 732,99 грн.

26.05.2017р. ПрАТ "Страхова компанія "Перша" складений рахунок суми страхового відшкодування справа № ЦВ0212488, відповідно до якого розмір страхового відшкодування складає 62 276,41 грн.

26.05.2017р. ПрАТ "Страхова компанія "Перша" складено страховий акт №ЦВ0212488.

06.06.2017р. ПрАТ "Страхова компанія "Перша" здійснено виплату страхового відшкодування згідно Акту № ЦВ0212488 від 26.05.2017р. у розмірі 62 276,41 грн. ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 47763.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Згідно з п.2.1. ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з п.22.1. ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вище встановлено господарським судом, 11.03.2016р. між ПрАТ "Страхова компанія "Перша" та ПП "ТАУ-Поділля" укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) (Поліс №АІ/9454838), згідно з яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 .

Після дорожньо-транспортної пригоди 23.12.2016р., на підставі відповідного повідомлення про настання страхового випадку від 26.12.2016р. та заяви на виплату страхового відшкодування від 27.12.2017р., позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі у розмірі 62 276,41 грн.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа-особа відшкодовує шкоду задану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пп. г) пп. 38.1.1. п.38 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

У постанові Немирівського районного суду Винницької області від 13.02.2017р. у справі №140/6/17 встановлені обставини, які свідчать, що аварія 23.12.2016р. на автодорозі Немирів - Ямпіль км.23 за участю водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем камаз д/н НОМЕР_3 сталася у зв'язку з технічними неполадками - відпало заднє колесу та допустило зіткнення з автомобілем марки Мерседес Бенз 416, яким керував водій ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність жодних заперечень відповідача щодо позову, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, ст.ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задовольнити.

2.Стягнути з Приватного Підприємства "ТАУ-ПОДІЛЛЯ" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 45, код ЄДРПОУ 33088705) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, р/р НОМЕР_5 , в АТ КБ «ПриватБанк», м. Київ, МФО 380775, код ЄДРПОУ 31681672) суму страхового відшкодування у розмірі 62 276 (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 41 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено17 серпня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець

Попередній документ
91016342
Наступний документ
91016344
Інформація про рішення:
№ рішення: 91016343
№ справи: 916/1602/20
Дата рішення: 17.08.2020
Дата публікації: 19.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.06.2020)
Дата надходження: 04.06.2020
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
27.07.2020 14:30 Господарський суд Одеської області
17.08.2020 17:30 Господарський суд Одеської області