11.08.2020 Справа № 914/791/20
Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка, розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Авто"
до відповідача-2 ОСОБА_1
про стягнення солідарно 62127,75 грн.
за участю представників:
від позивача не з?явився
від відповідачів не з?явилися
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/791/20 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Авто" та до відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення солідарно 62127,75 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.
Сторони явку представників в судове засідання 11.08.2020р. не забезпечили.
07.07.2020р. від відповідача-2 на адресу суду надійшли письмові пояснення (вх.№ 21272/20)
22.07.2020р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву (вх.№ 22303/20) про залишення позовної заяви без розгляду.
05.08.2020р. від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь (вх.№ 23455/20) на письмові пояснення.
06.08.2020р. представником відповідача-2 через канцелярію суду подано додаткові письмові пояснення (вх.№23552/20) та заяву про залишення позовної заяви без розгляду (вх.23551/20).
11.08.2020р. представником відповідача-2 через канцелярію суду подано заяву про стягнення з позивача витрат на правову допомогу (вх.№ 23813/20).
Розглянувши заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Як вбачається із матеріалів справи, судом призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання.
Частинами 1 та 3 статті 201 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Однак, враховуючи неявку сторін у судові засідання, ухвалами суду від 30.04.2020р., 09.06.2020р. та 02.07.2020р. розгляд справи по суті відкладався з підстав, визначених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подану позивачем заяву та перевіривши повноваження особи, яка її підписала, суд дійшов висновку задовольнити вказану заяву та залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що позов слід залишити без розгляду на підставі заяви позивача, судові витрати покладаються на позивача.
Розглянувши заяву відповідача-2 про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Подана заява обгрунтована тим, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2643/19 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна авто" та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Як встановлено судом, предметом спору у справі №914/2643/19 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є стягнення заборгованості за договором №б/н від 16.03.2011р., в розмірі 62127,75 грн., (а саме: 58171,01 грн. - заборгованості за кредитом; 3461,18 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 495,56 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом), що є також предметом спору у даній справі №914/791/20.
Однак, суд зазначає, що одним із принципів господарського судочинства, закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є принцип диспозитивності.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що диспозитивність господарського судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, тобто за заявою позивача.
Розглянувши заяву відповідача-2 про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В обґрунтування фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 22.04.2020р., додаток №1 до договору - акт приймання наданих послуг від 07.08.2020р., а також товарний чек №07082/20 від 07.08.2020р. на суму 2000,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правової допомоги (серія ВС №1022630) та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серія ЛВ №001103).
З огляду на викладене, враховуючи необґрунтовані дії позивача, які полягають у пред'явленні аналогічного позову, що й у справі №914/2643/19, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., які слід стягнути з позивача на користь відповідача, на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 123, 126, 130, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Позов у справі №914/791/20 залишити без розгляду.
3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.08.2020р.
Суддя М.М. Петрашко