"07" серпня 2007 р. Справа № 06/3139
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., секретаря судового засідання Мараксіна О.І.,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307.
за участю представників сторін
від позивача : Саблін В.Л. -директор, Рак О.А. -за довіреністю,
від відповідача: Задувайло М.В. -директор,
розглядає справу:
за позовом Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих
до Черкаського учбово - виробничого підприємства українського товариства сліпих
про стягнення 91 198 грн. 68 коп.
Заявлено вимогу про стягнення -91 198 грн. 68 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач прийняв товар згідно акту прийому-передачі № 115 від 06.05.2005р., № 138 від 20.05.2005р. на загальну суму 91 198 грн. 68 коп. Отриманий товар не оплачений.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просить стягнути кошти за отриманий товар.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та директор в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що в картках складського обліку матеріалів відсутні записи про отримання зазначених матеріалів на склад Черкаського УВП УТОС через відсутність первинних документів (товарно-транспортна накладна, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей) та відповідних матеріальних цінностей.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом. Без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна -вимога, товарно-транспортна накладна, які є дозволом для здійснення господарської операції з відпуском цінностей.
Згідно Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на держання цінностей, затвердженої наказом Мінфіном України від 16.06.1996р. № 99 та зареєстровано в Мінюсті України 12.06.1996р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, - бланки довіреностей є документ суворої звітності.
Приписом пункту 6 Інструкції передбачено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Судом встановлено, що довіреності на прізвище Липкань Н.Б. на отримання товарно-матеріальних цінностей від Нікопольського УВП УТОС, Черкаське УВП УТОС не видавало, наказ про відрядження відсутній (витяги: з книги реєстрації доручень, книги наказів).
Черкаське УВП УТОС листом № 103 від 06.08.2007р. повідомило, що:
- договори на перевезення вантажів у травні 2005р. ні з одним перевізником не
укладалися;
- товарно-транспортні накладні на отримання продукції від Нікопольського
УВП УТОС не значаться;
- згідно бухгалтерського обліку рахунок № 3771 «контрагенти, надання
послуг», оплата за транспортні послуги, на перевезення вантажів із
Нікопольського УПВП УТОС не проводилось (витяг додається).
В картках складського обліку матеріалів відсутні записи про отримання зазначених матеріалів на складі Черкаського УВП УТОС (відсутні первинні документи та відповідні матеріальні цінності).
Додані до позовної заяви акти прийому-передачі товару, згідно п. 6.3 наказу Державного казначейства України від 17.07.2000р. № 64 (зі змінами та доповненнями) застосовуються лише для прийняття-передачі основних засобів.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги. Позивач не довів наявність тих обставин, на підставі яких він просить позов задовольнити.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя І.А.Анісімов
Рішення підписано 07.08.2007р.