33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" серпня 2007 р. Справа № 15/253
Господарський суд Рівненської області у складі судді Коломис В. В. при секретарі судового засідання Михалевська Л.В. розглянув справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"
до відповідача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області (Рівненська облдержземінспекція)
про визнання нечинними приписів від 9 лютого 2007 р. та від 11 квітня 2007 р
Представники:
від позивача : Янкевич Л.Д. (дов. у справі), Яковчук В.А. (дов. у справі)
від відповідача : Бойко О.Ю. (дов у справі)
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
Позивач -ВАТ “Рівнегаз» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, відповідно з яким просить суд визнати нечинним та скасувати приписи Сарненського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області про зобов'язання виготовити правовстановлюючі документи, що посвідчють право власності чи право користування земельними ділянками під ГРП та ШРП від 09 лютого 2007 року та Управління з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області про зобов'язання виготовити проект землеустрою на земельні ділянки під ГРП та ШРП від 11 квітня 2007 року.
На думку позивача вищезазначені приписи видані з порушенням чинного законодавства та безпідставно. Як вказує позивач, дані приписи суперечать Закону України “Про трубопровідний транспорт», ст.ст.84, 116 Земельного Кодексу України та ряду інших нормативних актів, якими встановлена регламентація відносно земель трудопровідного транспорту. Враховуючи це, та зважаючи, що внаслідок прийняття відповідачем приписів від 09.02.07 р. та 11.04.07 р. було порушено право позивача, просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач -Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області (Рівненська облдержземінспекція) позовні вимоги не визнає в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
В обгрунтування законності своїх дій відповідач зазначив, що приписи, які оскаржуються прийняті відповідно до чинного законодавства, зокрема ст.796 ЦК України, яка передбачає, що одночасно з наймом будівлі чи іншої капітальної споруди наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вона знаходиться. А згідно з ст.125 Земельного Кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації на неї забороняється.
При цьому, документами, що посвідчують право на землю, як вказує відповідач є державні акти чи договори оренди як то передбачено ст.126 ЗК України.
Оскільки зазначене позивачем дотримано не було і, як наслідок вчинено земельне правопорушення у вигляді використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, на думку відповідача його дії є правомірними та законними. Просить в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому суд встановив та врахував таке.
09 лютого 2007 року головним спеціалістом Сарненського міжрайонного відділу з конитролю за використанням земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено Акт за № 20 (а.с. 17-18).
Як вбачається з даного Акту, Костопільським управліннням по експлуатації газового господарства ВАТ “Рівнегаз» по Костопільському районі використовуються земельні ділянки орінтованою площею 0,79 га для розміщення та обслуговування 14 ГРП та 58 ШРП без правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи право користування даними земельними ділянками, що є порушенням ст.125 Земельного Кодексу України.
Враховуючи це, 09 лютого 2007 року відповідачем було видано припис за № 000151 (а.с.19-20), відповідно з яким ВАТ “Рівнегаз» в 30-денний термін було зобов'язано замовити та виготовити правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності чи право користування даними земельними ділянками.
11 квітня 2007 року уповноваженим представником відповідача була проведена повторна перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено Акт за № 55 (а.с. 21-22).
Зокрема, перевіркою встановлено, що припис № 000151 від 09.02.07 р. ВАТ “Рівнегаз» виконало частково, а саме 12.03.07 р. останнім було укладено договір оренди на земельну ділянку площею 1,2937 га по вул.Хмизопільська, 1а.
Оскільки, як зазначено в Акті перевірки, земельні ділянки, які Костопільське управління по експлуатації газового господарства використовує для розміщення та обглуговування 14 ГРП та 58 ШРП, орієнтовною площею 0,40 га і надалі використовуються без правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи право користування цими земельними ділянками, 11 квітня 2007 року, відповідачем було видано припис за № 003779 (а.с. 23-24), відповідно з яким позивача було зобов'язано в 30-денний термін усунути порушення -виготовити проект землеустрою на земельні ділянки, орієнтовною площею 0,40 га.
Проте суд з такими діями і, власне, доводами відповідача погодитись не може з огляду на таке.
Як з'ясовано судом, ГРП та ШРП розташовані на газопроводах, які передані позивачу у тимчасове користування згідно з договором № 04/01-842 від 28.12.2001 року та додаткової угоди до нього № 2 від 27.12.2006 року (а.с. 5-12). Відповідно до п.1.1 додаткової угоди ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» передала позивачу у тимчасове користування державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення постачання та розподілу природного газу, яке набуло статусу державного під час дії даного договору, а саме: розподільчі газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення та інше державне майно, яке передане НАК “Нафтогаз України» у користування, згідно з постановою КМ України від 25.05.98 р. № 747 “Про утворення Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», згідно Додатку 1 (а.с.13), майно передано з метою забезпечення постачання та розподілу природного газу ( п.1.2 Договору).
Відповідно до ч.1 ст.796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досянення мети оренди.
При цьому, якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки (ч.3 ст.796 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного Кодексу України (далі ЗК України). земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язаний передати наймачеві земельну діляку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч.2 ст.792 ЦК України).
Такими законами, відповідно, є ЗК України та закон України “Про оренду землі».
При цьому, у випадку передачі деяких об'єктів з питань користування земельною ділянкою підлягають застосуванню і спеціальні норми, які в свою чергу встановлюють особливості користування, зокрема, щодо споруд трубопровідного транспорту -Закон України “Про трубопровідний транспорт» від 15.05.96 р. із змінами та доповненнями.
Відповідно до ст.11 цього Закону, до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і підземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Зазначене передбачено і ч.1 ст. 73 ЗК України, відповідно до якої, до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. за № 747 “Про утворення НАК “Нафтогаз України» розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення віднесені до державного майна, яке не підлягає приватизації.
Відповідно до п “б» ч.4 ст.84 ЗК України землі трубопровідного транспорту належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.
Відповідно доч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Викладене свідчить, що викладені у оскаржуваних приписах вимоги виготовити правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку є безпідставними і такими, що суперечать чинному законодаству.
Крім того, частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Однак майно, яке передано позивачу в користування, як зазначалось вище не підлягає приватизації.
Викладене відповідачем враховано та дотримано при винесенні оскаржуваних приписів не було.
Більше того, вказівки, викладені в приписі від 09.02.07 р. за № 000151 носять альтернативний характер, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, в адміністративних справах, в тому числі і про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість відповідач належним чином та відповідними доказами не довів правомірності своїх дій і, відповідно, прийнятих рішень.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, позов, як обгрунтований, підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158 ч.1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов задоволити.
2.Припис від 09.02.07 р. Сарненського міжрайонного відділу з контролю за вкиористанням та охороною земель у Рівненській області та припис від 11.04.07 р. Управління з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області -визнати нечинними та скасувати.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Коломис В. В.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "29" серпня 2007 р.