"01" серпня 2007 р.
Справа № 15/201-07-4649А
10 год. 01 хв. м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Полілова С.П.;
від відповідача - Каравайцева О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігран» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси та Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання недійсними та скасування:
- податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0010832301/0 від 15.12.2006 р. та № 0010832310/1 від 07.03.2007 р.;
- рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги № 10613/10/25-007 від 10.05.2007 р. в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0010832301/0 від 15.12.2006 р. про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 15394 грн. та застосування штрафної санкції на суму 7667 грн. та залишення без змін у цій частині рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 9721/10/25-0012 від 07.03.2007 р.;
- рішення ДПА в Одеській області № 10613/10/25-007 від 10.05.2007 р. в частині зменшення ТОВ «Сігран» суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 10669 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 5335 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом неправомірно зменшено суму податкового кредиту позивача на 993,96 грн. за податковими накладними, виписаними ЗАТ «Цифровий стільниковий зв'язок України» та Телефонною компанією «ЕЛС». Також позивач зазначає, що податковим органом безпідставно зменшено суму податкового кредиту позивача за податковими накладними, виписаними ПП «Укрспецпроект», установчі документи якого визнано недійсними рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2004 р.; при цьому позивач зазначає, що на момент виписування податкових накладних ПП «Укрспецпроект» знаходився в ЄДРПОУ та був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 червня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/201-07-4649А та призначено попереднє засідання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 червня 2007 р. у справі № 15/201-07-4649А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0010832301/0 від 15.12.2006 р., № 0010832310/1 від 07.03.2007 р.; № 0012012310/0 від 10.05.2007 р., № 0012042310/0 від 10.05.2007 р. Так, у зв'язку з уточненням позивачем позовних вимог та відсутністю вимог до ДПА в Одеській області податкову адміністрацію було виключено зі складу відповідачів.
Відповідач -ДПІ у Приморському районі м. Одеси з позовом не згоден та вважає доводи позивача безпідставним та необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 4-7 т. 2), посилаючись при цьому на правомірність донарахування позивачу податку на додану вартість та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сігран».
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України 01 вересня 2005 р. господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
З 31.10.2006 р. по 27.11.2006 р. на підставі направлення № 001385/1067 від 27.10.2006 р., виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, працівниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПА в Одеській області згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігран» (код ЄДРПОУ 21039383) вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 01.07.2006 р.
За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси був складений акт № 6697/23-20/21039383 від 04.12.2006 р., на підставі якого 15.12.2006 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0010822301/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 103 350,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44 966,90 грн., на загальну суму 148 316,90 грн., за порушення позивачем п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- № 0010832301/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48 123,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 061,50 грн., на загальну суму 72 184,50 грн., за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- № 0010842310/0 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43 344,00 грн. за порушення п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 15.12.2006 р., позивач звернувся до відповідача зі скаргою вих. № 07 від 12.01.2007 р. про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 9721/10/25-0012 від 07.03.2007 р. про результати розгляду первинної скарги вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 15.12.2006 р. залишені без змін, а скаргу позивача -без задоволення. На підставі прийнятого рішення за результатами розгляду первинної скарги відповідачем 07.03.2007 р. прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0010822301/1 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 103 350,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44 966,90 грн., на загальну суму 148 316,90 грн., за порушення позивачем п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- № 0010832301/1 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48 123,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 061,50 грн., на загальну суму 72 184,50 грн., за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- № 0010842310/1 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43 344,00 грн. за порушення п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Також ТОВ «Сігран» звернулось до Державної податкової адміністрації в Одеській області з повторною скаргою (вих. № 28 від 21.03.2007 р.) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2006 р. № 0010822301/0, № 0010832301/0, № 0010842310/0 та доповненнями до неї про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.03.2007 р. № 0010822301/1, № 0010832301/1, № 0010842310/1. Рішенням ДПА в Одеській області від 10.05.2007 р. № 10613/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги скасовані:
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2006 р. № 0010822301/0 та у зазначеній частині рішення цієї ДПІ від 07.03.2007 р. № 9721/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2006 р. № 0010832301/0 в частині донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 729 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції на суму 16 394,50 грн. і у зазначеній частині рішення цієї ДПІ від 07.03.2007 р. № 9721/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, в решті частині податкове повідомлення-рішення та вказане рішення про результати розгляду первинної скарги залишені без змін;
- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2006 р. № 0010842310/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та у зазначеній частині рішення цієї ДПІ від 07.03.2007 р. № 9721/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги;
а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 10 669 грн. (у т.ч. січень 2004 р. -2038 грн., лютий 2004 р. -8582 грн., квітень 2004 р. -10 грн., липень 2004 р. -9 грн., червень 2005 р. -30 грн.) та донараховано штрафні (фінансові) санкції на суму у розмірі 5335 грн. Так, за результатами розгляду ДПА в Одеській області скарги позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.05.2007 р.:
- № 0012012310/0 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 394,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7667,00 грн., на загальну суму 23061,00 грн., за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- № 0012042310/0 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 669,00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5335,00 грн. за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Так, як з'ясовано судом, підставою для визначення відповідачем позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 394, 00 грн. (у тому числі: за березень 2004 р. -14 748 грн. (14717грн.+31грн.), за травень 2004 р. -27 грн., за червень 2004 р. -15 грн., за серпень 2004 р. -27 грн., за вересень 2004 р. -34 грн., за жовтень 2004 р. -41 грн., за листопад 2004 р. -17 грн., за грудень 2004 р. -30 грн., за січень 2005 р. -12 грн., за лютий 2005 р. -16 грн., за березень 2005 р. -41 грн., за квітень 2005 р. -33 грн., за травень 2005 р. -33 грн., за липень 2005 р. -84 грн., за серпень 2005 р. -70 грн., за жовтень 2005 р. -45 грн., за грудень 2005 р. -45 грн., за лютий 2006 р. -29 грн., за червень 2006 р. -47 грн.) і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7667,00 грн. та зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 669,00 грн. (у т.ч. січень 2004 р. -2038 грн., лютий 2004 р. -8582 грн., квітень 2004 р. -10 грн., липень 2004 р. -9 грн., червень 2005 р. -30 грн.) і визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5335,00 грн. згідно оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень № 0010832301/0 від 15.12.2006 р. (в частині, залишеній без змін за наслідками адміністративного оскарження), № 0010832310/1 від 07.03.2007 р. (в частині, залишеній без змін за наслідками адміністративного оскарження), № 0012012310/0 та № 0012042310/0 від 10.05.2007 р. стали наступні порушення.
Як зазначено в п. 3.1.5.3 акту перевірки від 04.12.2006 р., в порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 993,96 грн. по податковим накладним, виписаним з порушенням встановленого порядку, а саме: вказано невірне місцезнаходження ТОВ «Сігран» в податкових накладних ЗАТ «ЦСЗ» зазначена адреса: м. Одеса, вул. Комарова, 10, кв. 29, в податкових накладних Телефонної компанії «ЕЛС» зазначена адреса: м. Одеса, Французький бульвар, 33, хоча ТОВ «Сігран» за зазначеними адресами діяльність не веде.
Так, в силу підпункту «д» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити, зокрема, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових накладних, виписаних ЗАТ «Цифровий стільниковий зв'язок України» та Телефонною компанією «ЕЛС», за якими позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 993,96 грн., вказані податкові накладні оформлені у відповідності з положеннями п.п. п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість". Разом з тим, на думку суду, допущена продавцями послуг (зв'язку) -ЗАТ «Цифровий стільниковий зв'язок України» та Телефонною компанією «ЕЛС» помилка в адресі позивача не позбавляє дійсності таких накладних, оскільки інші обов'язкові реквізити продавця та покупця дозволяють правильно ідентифікувати їх. У зв'язку з цим вказані накладні є достатньою підставою для формування позивачем суми податкового кредиту по податку на додану вартість, сплаченого за такими податковими накладними. До того ж п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені підстави, за якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, зокрема: відсутність податкових накладних, що не має місце у випадку позивача.
У зв'язку з вищевикладеним, на думку суду, податковим органом безпідставно виключено зі складу податкового кредиту позивача суму податку на додану вартість в розмірі 993,96 грн.
Крім того, як вбачається з п. 3.1.5.5 акту перевірки від 04.12.2006 р., перевіркою встановлено, що позивачем за період січень -березень 2004 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 25 253 грн., сплаченого по придбаним роботам на загальну суму 151518 грн., за податковими накладними від 28.01.2004 р. № 172/1, від 05.02.2004 р. № 226, від 24.02.2004 р. № 300/02, від 01.03.2004 р. № 321, від 05.03.2004 р. № 349, отриманими від ПП «Укрспецпроект», державну реєстрацію якого скасовано, а також статутні документи якого визнані недійсними рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2004 р. (справа №2-529/2004 р.) з моменту його реєстрації.
Також у запереченнях на позов відповідач зазначає, що свідоцтво ПП "Укрспецпроект" як платника ПДВ з 29.11.2003 р. анульовано ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області згідно акту від 06.10.2004 р. № 87. При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У зв'язку з викладеним, на думку відповідача, ПП "Укрспецпроект" не мало права на складання податкових накладних, на підставі яких позивачем у податкових деклараціях з ПДВ віднесено до податкового кредиту у січні 2004 р. -2000 грн., у лютому 2004 р. -8536 грн., у березні 2004 р. -14 717 грн., тому позивачем завищено від'ємне значення (- ряд. 18 декларації) та залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (ряд.25 декларації), а саме: у січні 2004 р. -на 2000 грн., у лютому 2004 р. -на 8536 грн., а також занижено позитивне значення (+ряд.18 декларації) та суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд. 20 декларації), а саме: у березні 2004 р. -на 14717 грн.
Однак, суд не погоджується з такою позицією податкового органу, виходячи з наступного.
Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом..
Згідно п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент виписування ПП "Укрспецпроект" позивачу податкових накладних) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виписування ПП "Укрспецпроект" позивачу податкових накладних) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП "Укрспецпроект", є дати виписування позивачу таких податкових накладних.
Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виписування ПП "Укрспецпроект" позивачу податкових накладних) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляла платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Між тим факт наявності у позивача податкових накладних, за якими позивачем до складу податкового кредиту віднесено оспорювану сума податку на додану вартість, не оспорюється податковим органом.
Крім того, помилковим є висновок податкового органу про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання недійсними установчих документів ПП «Укрспецпроект» та свідоцтва про реєстрацію ПП «Укрспецпроект» як платника податку на додану вартість рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2004 р. вже після надання вказаним підприємством послуг позивачу та після виписування ним податкових накладних позивачу у зв'язку з оплатою позивачем вартості наданих йому послуг.
Разом з тим суд зазначає, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Також відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Укрспецпроект», за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість, ПП «Укрспецпроект» було в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а відтак і був платником податку на додану вартість і відповідно мав право на виписування податкових накладних позивачу.
Таким чином, ТОВ «Сігран» мало всі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, що були виписані ПП «Укрспецпроект».
Крім того, суд вважає безпідставним зазначення в оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях від 10.05.2007 р. в якості підстави для його прийняття порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Так, підпунктом п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено базу оподаткування. Пунктом 7.1 ст. 7 вказаного Закону визначено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Однак, чим саме позивач порушив наведені вище норми Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач суду не довів. У зв'язку з цим, на думку суду, відповідач необґрунтовано визначив вищевказані норми Закону підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи усе вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігран» цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігран» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0010832301/0 від 15.12.2006 р., № 0010832310/1 від 07.03.2007 р.; № 0012012310/0 від 10.05.2007 р., № 0012042310/0 від 10.05.2007 р. визнати недійсними та скасувати.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 14.08.2007 р.
Суддя