донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.08.2007 р. справа №12/60пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Волкова Р.В.
Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
від третьої особи 1:
від третьої особи 2:
Габова Ю.Ю. -дов. від 09.07.07.
Маркуц Г.В.- дов. від 19.03.07.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Пикник» м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
15.05.2007 року
по справі
№12/60пн
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Пикник» м. Донецьк
до
за участю третіх осіб
Дочірнього підприємства “Науково -дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект» Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» м. Донецьк
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
2. Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» м. Київ
про
зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди № 73-06 від 01.04.2006р. або укласти новий договір строком на п'ять років.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2007 року у справі №12/60пн відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Пикник» м. Донецьк до Дочірнього підприємства “Науково - дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект» Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» за участю третіх осіб: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк та Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» про зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди № 73-06 від 01.04.2006р. або укласти новий договір строком на п'ять років.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що сторони не надали суду документи, які підтверджують, що відповідач має намір передати приміщення в оренду.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Пикник», звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що у судовому засіданні першої інстанції було встановлено, що власником спірного приміщення є держава у особі Верховної Ради України. Саме тому, орендні відносини відносно цього приміщення регулюються у першу чергу законодавством України про оренду державного майна, і вже потім -статутними документами відповідача. Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення -щодо нерухомого майна, яке є державною власністю. Приміщення, розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 145А, є власністю держави, а саме тому, орендодавцем цього приміщення є держава у особі Фонду державного майна. Лише Фонд мав право розпоряджатися нерухомим майном, яке є предметом договору № 73-06 від 01.04.2006року. Крім того, вважає, що згідно з п. 4 листа Фонду державного майна № 10-16-1962 від 13.02.2004р., саме державні органи приватизації є єдиними орендодавцями нерухомого майна, площею до 200 кв.м., що є державною власністю. Звертає увагу на те, що позов подано до неналежного відповідача та у відповідності до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Але суд розглянув справу та ухвалив рішення по відношенню до неналежного відповідача, тобто до ДП «Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект», який взагалі не мав права надавати приміщення в оренду.
У судовому засіданні від 18.07.2007 року представник позивача надав копію рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2007р. у справі №9/120пд, яким частково задоволені позовні вимоги ТОВ “Пикник» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання права на оренду нежитлового приміщення загальною площею 189,9м2, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 145А, яке (право) виникло з договору оренди №146/97, укладеного 01.01.1997р. між ТОВ “Пікнік» та Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та зобов'язання Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України, м. Донецьк переглянути розмір орендної плати за користування приміщенням, розташованим за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 145А відповідно до вимог чинного законодавства з 01.09.2005р. до цього часу та направлення на адресу ТОВ “Пікнік» відповідного рахунку для сплати.
Цим рішенням визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю “Пикник» на оренду нежитлового приміщення загальною площею 189,9м2, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 145А, яке (право) виникло з договору оренди №146/97 від 01.01.1997р.
На думку позивача наведене є підставою для припинення провадження у даній справі, як це передбачено господарським процесуальним законодавством.
22.06.07р. до Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив №10/юр на апеляційну скаргу, в якому посилається на ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України вважає, що відповідач виконав всі вимоги щодо попередження орендаря про припинення договору оренди за місяць. На відповідача відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не покладено обов'язку доказування того, що він не буде використовувати спірне приміщення для власних потреб. Позивачем не надано доказів порушення відповідачем переважного права, передбаченого ст. 777 Цивільного кодексу України на укладення договору оренди на новий строк, а саме документів, що свідчать про намір відповідача укласти договір оренди на спірне приміщення з іншим орендарем. Відповідно до ст.ст. 527, 528 Цивільного кодекс України кожна з сторін повинна виконувати свої зобов'язання належним чином. Відповідачем зобов'язання за договором оренди виконані належним чином, приміщення передане в оренду, протягом терміну договору відповідач не перешкоджав в користуванні приміщенням позивачу. На думку відповідача позивач в своїй апеляційній скарзі не вказав, які саме були порушені та не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права господарським судом. Вважає, що при винесенні рішення господарським судом Донецької області були в повній мірі з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не було. Отже, згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Крім того, відповідачем були надані доповнення до відзиву на апеляційну скаргу від 16.07.2007р. та 19.07.2007р., в яких, зокрема, вказано, що відповідач, у відповідності до діючого законодавства про оренду, повідомив позивача як за один місяць до закінчення дії спірного договору, так і в продовж одного місяця після закінчення строку даного договору. Відповідач стверджує, що з моменту закінчення строку договору і по теперішній час позивачем не здійснюється оплата за орендоване майно, що є підтвердженням припинення договору оренди.
Дочірнє підприємство “Науково -дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект» Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» м. Донецьк наполягає на тому, що, у відповідності з діючим законодавством, воно мало повноваження на укладання спірного договору оренди.
Проти посилань заявника апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області у справі №9/120пд відповідач заперечує, вказуючи на те, що це рішення ніяким чином не може вплинути розгляд даної справи. Крім того, ним заявлено про касаційне оскарження цього рішення, однак доказів прийняття касаційною інстанцією скарги до провадження не надано.
Третя особа, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк, проти апеляційної скарги також заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню.
31.07.2007р. до суду надійшло клопотання №05/01-363 від третьої особи, Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд», в якому він клопоче про розгляд справи за відсутності представника компанії.
Представник заявника апеляційної скарги в дане судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника скарги та позивача судова колегія встановила наступне.
01.01.1997 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пикник» підписано договір оренди № 46, згідно якого товариство отримало в тимчасове платне користування нежитлові приміщення площею 189,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк вул. Артема,145а, і які знаходилися на балансі ДП “ПромбудНДІпроект». В подальшому ДП “ПромбудНДІпроект» було передано до статутного фонду державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд»( постанова КМ України від 13.07.2004 року за № 897). Листом від 20.01.2005 року за № 03/03-06 Державне акціонерне товариство “Будівельна компанія “Укрбуд» звернулось до Регіонального відділення з проханням передати діючи договори оренди. Враховуючи зазначені обставини, договір оренди №146/97 від 01.01.1997 р. був переданий за актом прийому-передачі від 16.08.2005 року, вказаному акціонерному товариству.
23.08.2005 року листом №06-6344 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило орендаря, Товариство з обмеженою відповідальністю “Пикник», про зміну власника орендованого майна та передачу новому власнику раніше укладеного договору оренди.
01.04.2006 року між Дочірнім підприємством “Донецький ПромбудНДІпроект державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пикник», підписано договір оренди нерухомого майна №73-06, згідно якого товариство прийняло у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 185,1 м2, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема,145а на першому поверсі. Строк договору оренди до 26.03.2007 року. Це було підтверджено актом прийому -передачі.
31.01.2007р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовження договору оренди.
16.02.2007 року листом відповідач відмовився у продовженні договору оренди в зв'язку з реконструкцією будівлі.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Крім того, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сторонами у даній справі не надано до матеріалів справи доказів в підтвердження наміру відповідача передати вказані приміщення в оренду іншим особам.
Таким чином, підстав для зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди не має, оскільки, як правомірно вказано судом першої інстанції, діючим законодавством встановлений місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що провадження в даній справі повинно бути припинено, оскільки є рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2007р. у справі №9/120пд про той же предмет, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Із змісту наданої до матеріалів справи копії рішення господарського суду від 27.06.2007р. у справі №9/120пд не вбачається тотожності сторін, цілком подібних предмету та підстав позову.
Крім того, як вбачається з абз.2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2007р. у справі №9/120пд за ТОВ “Пикник» визнано право на оренду спірного нежитлового приміщення саме на підставі договору оренди №146/97 від 01.01.1997р., строк дії якого закінчено, тобто з припиненням даного договору вказаним рішенням господарського суду Донецької області не встановлено будь-яких фактів, що мають значення для вирішення даного спору.
За таких обставин, господарський суд Донецької області правомірно відмовив у задоволенні позову.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 91, 92, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пикник» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2007 року у справі №12/60пн залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2007 року у справі №12/60пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом місяця.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Р.В. Волков
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 8 примірників:
1 -у справу; 2 -сторонам у справі;
2 -3-м особам;
2 -ДАГС; 1 -ГС Донецької обл.