Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1979/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до НАЦІОНАЛЬНОГО АЕРОКОСМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М. Є. ЖУКОВСЬКОГО "ХАРКІВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
До Господарського суду Харківської області звернулося АТ НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" з позовом до НАЦІОНАЛЬНОГО АЕРОКОСМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М. Є. ЖУКОВСЬКОГО "ХАРКІВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ" та просить суд:
1. Прийняти позовну заяву та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
2. Стягнути з Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (61070 Харківська обл. м.Харків вул.Чкалова, 17; 02066769) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) борг у загальній сумі 4 024,28 грн., у тому числі: пеня у сумі 3 364,56 грн.; три проценти річних у сумі 659,72 грн;
3. Стягнути з Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (61070 Харківська обл. м.Харків вул.Чкалова, 17; 02066769) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; Код ЄДРПОУ: 20077720) судові витрати, а саме 2 102,00 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 4924/18-ТЕ(Т)-32 від 16.08.2018 р.
Ухвалою від 24.06.2020 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 14.07.2020 р. о 10:00.
09.07.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 15726), в якому відповідач вказує, що через рахунок ХАІ у ДКСУ здійснюється оплата за отримані товари, послуги, роботи, крім сплати через цей рахунок ХАІ не мав можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед НАК «Нафтогаз України». Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову або зменшити пеню на 95%. Наданий відзив судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.
Від позивача 09.07.2020 р. надійшло клопотання (вх. 15725) про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці представника АТ «НАК «Нафтогаз України».
У призначене на 14.07.2020 р. судове засідання сторони своїх представників не направили. Ухвалою від 14.07.2020 р. розгляд справи було відкладено на "10" серпня 2020 р. о 11:20.
У призначене на 10.08.2020 р. судове засідання сторони своїх представників не направили, з матеріалів справи вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи судом, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ «Укрпошта».
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» 16.08.2018 було укладено договір № 4924/18-ТЕ(Т)-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).
Згідно п. 3.1 Договору постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 243229,43 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу (а.с. 24).
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач вказував, що відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Відповідачем п. 6.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, позивачем було здійснено нарахування пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору в розмірі 3364,56 грн. Окрім того, Позивач вказував, що оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, він зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 659,72 грн., згідно розрахунку, здійсненого у додатку до позовної заяви.
З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з Національного аерокосмічного університету ім.М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеня у сумі 3364,56 грн. та три проценти річних у сумі 659,72 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що ХАІ є державною, бюджетною та неприбутковою установою, закладом вищої освіти, що повністю фінансується з Державного бюджету України, має рахунки для виконання своїх грошових зобов'язань у гривнях тільки у Державній казначейській службі України (ДКСУ). Виконання зобов'язань ХАІ щодо оплати за отриманий від НАК «Нафтогаз України» природний газ за Договором постачання природного газу, № 4924/18-ТЕ(Т)-32 від 16.08.2018 передбачає отримання від НАК «Нафтогаз України» акту приймання-передачі газу, у якому зазначається фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Через рахунок ХАІ у ДКСУ здійснюється оплата за отримані товари, послуги, роботи, крім сплати через цей рахунок ХАІ не мав можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед НАК «Нафтогаз України».
Згідно із абз. 2 п. 1.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, що затверджено наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та цьому Порядку. Відповідно до Переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань проведення платежів, що затверджено Наказом Державної казначейської служби України № 68 від 29.04.2013. при оплаті природного газу (оплата по факту постачання) бюджетна установа повинна надати до органу ДКСУ: договір, рахунок-фактуру, акт наданих послуг/виконаних робіт. ХАІ заперечувало проти задоволення позовних вимог НАК «Нафтогаз України», просило відмовити у задоволенні позову, у тому числі відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені (або зменшити її на 95%). ХАІ є навчальним закладом, основним напрямком діяльності якого є надання освітніх послуг. При цьому, ХАІ фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів, а причиною відсутності відповідних коштів було недофінансування з державного бюджет. Отже, заборгованість (прострочення платежу) виникла у цей період (серпень-жовтень 2018 року) через недостатність обігових коштів і була повністю погашена одразу після надходження коштів. Відповідач посилався на те, що Верховний Суд України у постанові від 06.03.2019 (справа 914/2252/18) зробив висновок за аналогічною справою (позов НАК «Нафтогаз» до закладу вищої освіти України про стягнення пені і 3 % річних) про зменшення розміру присудженої до стягнення пені на 50%.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 243229,43 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Однак, відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Відповідачем п. 6.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 659,72 грн 3% річних та 3364,56 грн пені, суд вважає їх обґрунтованими.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 95%, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення пені відповідач вказував, що ХАІ є навчальним закладом, основним напрямком діяльності якого є надання освітніх послуг. При цьому, ХАІ фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів, а причиною відсутності відповідних коштів було недофінансування з державного бюджет, заборгованість (прострочення платежу) виникла у період серпень-жовтень 2018 року через недостатність обігових коштів і була повністю погашена одразу після надходження коштів.
Суд, розглянувши доводи і заперечення учасників справи, враховуючи необхідність неухильного виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, особливості фінансування державних установ, негайне добровільне усунення винною стороною порушення, з метою дотримання прав сторін на захист своїх інтересів, задовольняє клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій частково.
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами Договору, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача частково з урахуванням зменшення пені на 50%.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 9 згаданої статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Частково задовольнити заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з НАЦІОНАЛЬНОГО АЕРОКОСМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М. Є. ЖУКОВСЬКОГО "ХАРКІВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ" (61070, Харківська обл., місто Харків, Київський район, ВУЛИЦЯ ЧКАЛОВА, будинок 17, ідентифікаційний код особи 02066769) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6, ідентифікаційний код особи 20077720) пеню у сумі 1682,28 грн, три проценти річних у сумі 659,72 грн та 2102,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.
Суддя Л.С. Лаврова