вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.08.2020м. ДніпроСправа № 904/4407/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Колотило Станіслава Володимировича, с. Сенькове, Куп'янський район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми - Цукор", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором з надання послуг по перевезенню вантажу у сумі 264 777,91 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
без участі представників
Фізична особа-підприємець Колотило Станіслав Володимирович звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми - Цукор" в якому просить стягнення заборгованості за договором з надання послуг по перевезенню вантажу у сумі 264 777,91 грн.
Ухвалою від 14.08.2020 позовну заяву залишено без руху.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить в забезпечення позовних вимог накласти арешт на грошові кошти та майно, що знаходиться у володінні ТОВ "Суми - Цукор".
Зазначена заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що відповідач навмисно змінив адресу знаходження ТОВ "Суми-Цукор", ухиляється від отримання претензії за новою адресою та навмисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо оплати за виконані роботи, що може слугувати підставою для ускладнення, а то і неможливості виконання рішення.
Розглянувши заяву Позивача, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Дослідивши заяву Позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що Позивачем не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить він, істотно ускладнить та/або унеможливить виконання рішення суду у цій справі у випадку ухвалення такого рішення на користь Позивача.
Таким чином, Позивач не надав суду належних обґрунтувань та підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів та пояснень, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, а викладені обставини у заяві є лише припущенням позивача.
З огляду на вищенаведене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ФОП Колотило Станіслава Володимировича про забезпечення позову.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви ФОП Колотило Станіслава Володимировича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.08.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Назаренко