вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
14.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2480/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер", с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Петриківська районна державна адміністрація, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області
про визнання договору оренди землі від 13.09.2007 №б/н поновленим, а додаткову угоду про поновлення договору укладеною
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: Євтушенко О.В., довіреність від 20.05.2020, заступник директора
Від відповідача: Полішко І.О., довіреність №-4-0.62-244/62-19 від 28.12.2019, головний спеціаліст юридичного відділу
Від третьої особи: Левечко О.А., довіреність № 01-22-1077/0/342-20 від 10.08.2020, представник
Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просить визнати договір оренди земельних ділянок кадастрові номери 1223781400:03:057:0001, 1223781400:03:057:0002, 1223781400:03:057:0003 загальною площею 70,0020 га, який був зареєстрований, згідно з вимогами діючого на момент укладення договору законодавства, 25.09.2007 про що вчинений запис в Державному реєстрі земель за №040702300904-040702300906, поновленим на тих самих умовах на наступні 10 років, строком до 31.12.2026 року, а додаткову угоду про поновлення договору укладеною в доданій до позову редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач продовжив користуватися даними земельними ділянками та сплачує орендну плату, про що не заперечувалося орендодавцем. Листом від 02.12.2019 за вих. №01/623 позивач звернувся до відповідача, в якому просив укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 13.09.2007 про поновлення договору оренди на той самий строку - 10 років, на тих самих умовах. Проте, 19.02.2020 позивач отримав наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 за №4-1771/15-20-СГ про відмову в поновленні договору оренди землі від 13.09.2007, вказавши підставою такої відмови припинення договору оренди землі 21.12.2016.
Відповідач (згідно відзиву на позов, який надійшов електронною поштою) проти позову заперечує, вважає що договір оренди земельних ділянок припинив свою дію 31.12.2016. Відповідач зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 за №4-1771/15-20-СГ позивачу відмовлено у поновленні договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії. За поясненнями відповідача позивач міг би скористатися переважним правом оренди даних земельних ділянок у випадку нової передачі земельної ділянки в оренду. Крім того, відповідач зауважує, що позивачем до листа про продовження строку дії договору не надано доказів на підтвердження належного виконання обов'язків за договором.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що по-перше, позивачем не додано до листа про продовження строку дії договору доказів на підтвердження належного виконання договору. По-друге, строк дії договору закінчився 31.12.2016, проте позивач до закінчення строку дії договору до відповідача не звертався.
Позивачем подано пояснення на заперечення на відповідь на відзив, у яких зауважу про належне виконання умов договору на протязі дії договору та після закінчення строку його дії, оскільки не отримував жодних претензій з приводу неналежного виконання договору. Також позивач зазначає, що не повинен до закінчення строку дії договору звертатися з листом про продовження строку його дії, оскільки після закінчення строку його дії за відсутності заперечень орендодавця продовжує користуватися орендованим майном, а не реалізує переважне право, як про це вказує відповідач.
Враховуючи предмет та підстави позову, у судовому засіданні постало питання про необхідність зупинення провадження у справі до прийняття рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18.
Так, судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справи № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18.
Так, за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №378/596/16-ц будуть з'ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішення Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також наданий правовий висновок щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ним питання поновлення договорів оренди землі, належного способу захисту порушеного права орендаря.
В ухвалі від 03 червня 2020 року у справі 313/350/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначив, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" під час розгляду аналогічних справ, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від наведеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносинах та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17.
Відповідно до ухвали від 11 червня 2020 року у справі №159/5756/18 зазначено про те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі №320/5724/17 (провадження №61-38117св18) справа з аналогічних підстав була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №320/5724/17 (провадження №14-385цс19), дійшовши висновку про закриття провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції, вважала, що питання застосування статті 33 Закону №161-ХIV, як і питання відступу від висновку, викладеного у постанові Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17, не можуть бути вирішені в межах справи №320/5724/17.
Представники сторін та третьої особи проти зупинення провадження у справі до сформування єдиної практики з цих питань, а саме до прийняття рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18 не заперечували.
Відповідно до частин 5,6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верхового Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи, що справи № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18 у подібних до даної справи правовідносинах (щодо застосування норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі") перебувають на розгляді Великої Палати Верховного Суду, та з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справах № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18 матиме суттєве значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження в справі № 908/1259/18 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідних рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18.
У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Такої ж правової позиції дійшов і Верховний Суд у складі колегії суді Касаційного господарського суду у постановах від 23.07.2020 №905/2268/19, від 23.07.2020 №914/236/18, від 27.07.2020 №918/829/19, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.08.2020 у справі №389/983/17 (провадження № 61-43018св18), Центральний апеляційний господарський суд у постановах від 04.08.2020 у справі №908/1065/19, від 04.08.2020 у справі №912/766/19, Східний апеляційний господарський суд від 03.08.2020 у справі №905/2447/19
Суд враховує зазначені позиції Верховного Суду та апеляційних судів та не вбачає підстав для іншої позиції.
Керуючись ст. ст.227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Зупинити провадження у справі №904/2480/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Петриківської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі від 13.09.2007 №б/н поновленим, а додаткову угоду про поновлення договору укладеною до прийняття судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах №378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений - 14.08.2020
Суддя О.М. Крижний