"14" серпня 2007 р.
Справа № 31/197-07-3316
За позовом ВАТ «Укртелеком» до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області про стягнення 410 грн. 40 коп.
Суддя Господарського суду
Одеської області Лєсогоров В.М.
В засіданні приймали участь:
від позивача: Ропатан Р.О. (12.06.2007 року були присутні Каланжов В.В., Чумак О.В.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: остаточно позивач вимагає стягнення з відповідача пені в сумі 158 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 252 грн. 33 коп. а всього на загальну суму 410 грн. 40 коп. в зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг з телефонного зв'язку.
З відзиву на позов убачається, що відповідач позов не визнає в зв'язку із відсутністю грошових коштів.
Представник позивача позов підтримав.
Матеріалами справи встановлено:
За первинною позовною вимогою позивач вимагав стягнення з відповідача крім пені в сумі 158 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 252 грн. 33 коп. також 7 763 грн. 87 коп. заборгованості за послуги телефонного зв'язку на підставі договорів від 18.10.2000 року № 7-18-199 та від 01.10.2006 року № 7/23 з 01.01.2006 року по 01.02.2007 року (13 місяців).
Під час розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України остаточно заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 158 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 252 грн. 33 коп. а всього на загальну суму 410 грн. 40 коп. вказавши, що сума основної заборгованості 7 763 грн. 87 коп. відповідачем сплачена.
Дослідженням доказів у справі суд встановив наступне.
18.10.2000 року за № 7-18-199 УДПЕ «Укртелеком» правонаступником якого є позивач та відповідач уклали договір на надання позивачем за плату послуг телефонного зв'язку по тарифам встановленим законодавством. Відповідач зобов'язався оплачувати вказані послуги які надаються у кредит щомісячно протягом 10 днів з дня одержання рахунка але не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1%. Договір діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не повідомила про його припинення, договір вважається дійсним на той же строк.
01.10.2006 року за № 7/23 позивач та відповідач уклали договір на надання позивачем за плату послуг телефонного зв'язку по тарифам встановленим законодавством. Відповідач зобов'язався оплачувати вказані послуги які надаються у кредит щомісячно протягом 10 днів з дня одержання рахунка але не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню згідно з чинним законодавством. Договір діє 5 років. Після підписання договору раніше діючий договір втрачає силу.
З приводу вказаних договорів слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 604 ЦК України - зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
В даному випадку номера телефонів зазначені у договорі від 18.10.2000 року за № 7-18-199 в повному обсязі відповідають номерам телефонів зазначених у договорі від 01.10.2006 року за № 7/23. Це означає, що умова договору від 01.10.2006 року за № 7/23 про те, що раніше діючий договір втрачає силу стосується договору від 18.10.2000 року за № 7-18-199 і цей договір з 01.10.2006 року є припиненим за домовленістю сторін.
Відповідно у періоді 01.01.2006 року по 01.02.2007 року (був заявлений позивачем як період виникнення основної заборгованості) договір від 18.10.2000 року за № 7-18-199 діяв з 01.01.2006 року по 01.10.2006 року, а договір від 01.10.2006 року за № 7/23 діяв з 01.10.2006 року по січень 2007 року включно.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач по договорам від 18.10.2000 року за № 7-18-199 та від 01.10.2006 року за № 7/23 за період з 01.01.2006 року по 01.02.2007 року мав заборгованість за послуги телефонного зв'язку в сумі 7 763 грн. 87 коп. Ця сума підтверджена розрахунками які засвідчують відомості про користування відповідачем телефонним зв'язком з засобів обліку (т. 1 а.с. 15 -18, 53 -56, т. 2 а.с. 128 - 131), довідками про надані послуги телефонного зв'язку (т. 1 а.с. 59 -220, т. 2 а.с. 1 -70, 120 - 127).
Суму 7 763 грн. 87 коп. відповідач повністю сплатив наступними платежами: 01.02.2007 року -200 грн., 07.02.2007 року -300 грн., 08.02.2007 року -200 грн., 09.02.2007 року -1000 грн., 12.02.2007 року -100 грн., 02.03.2007 року -100 грн., 08.03.2007 року -400 грн., 14.03.2007 року -1000 грн., 05.04.2007 року -1100 грн., 21.04.2007 року -1000 грн., 23.04.2007 року -500 грн., 26.04.2007 року -1000 грн., 04.05.2007 року -863 грн. 87 коп., що підтверджено квитанціями (т. 2 а.с. 132 -135).
З приводу вказаних платежів слід звернути увагу на наступне. Позов позивачем поданий до суду через пошту 12.04.2007 року, що підтверджено поштовим конвертом.
З указаних платежів, платежі на суму 4 400 грн. сплачені відповідачем ще до звернення позивача до суду і відповідно в задоволенні цієї суми було б відмовлено. Відповідно на суму 3 363 грн. 87 коп. позов був би задоволений в зв'язку з обгрунтованість цієї суми яка була сплачена відповідачем під час розгляду справи.
В зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 158 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 252 грн. 33 коп. а всього на загальну суму 410 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації» - у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В задоволенні позову в частині пені в сумі 158 грн. 07 коп. слід відмовити оскільки у справі відсутній розрахунок пені. Ухвалами від 17.04.2007 року та від 15.05.2007 року господарський суд витребував у позивача обгрунтований розрахунок ціни позову, однак вказані ухвали в цієї частині позивач не виконав.
Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005 року № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» -в разі відсутності розрахунку суми штрафних санкцій господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.
В даному випадку суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині пені без застосування приписів п. 5 ст. 81 ГПК України оскільки за змістом позову позивач наполягає на вирішенні спору в частині пені по суті.
В задоволенні позову в частині 3% річних в сумі 252 грн. 33 коп. слід відмовити з наступних підстав.
3% річних нараховані позивачем за 13 місяців. Період часу який складає ці 13 місяців позивачем не визначений, що дає підстави для висновку про те, що вказані 13 місяців розраховані з 01.01.2006 року по 01.02.2007 року (цей період вказаний позивачем в позові як період заборгованості).
Об'єктом нарахування визначена сума 7 763 грн. 87 коп.
Сума 7 763 грн. 87 коп. виникла лише в січні 2007 року і в попередніх місяцях цієї суми не існувало, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за послуги зв'язку формувалася поступово (нарастаючим підсумком).
З цього виходить, що позивач необгрунтовано нарахував відповідачу 3% річних на суму 7 763 грн. 87 коп. за 13 місяців.
Зі свого боку господарський суд не має права і не зобов'язаний виходити за межі позовної вимоги і визначати замість позивача інший об'єкт для нарахування 3% річних.
На підставі викладеного в задоволенні позову слід відмовити.
Господарський суд відхиляє посилання позивача на договір від 14.01.2002 року № 7.20.16 оскільки цей договір позивач уклав не з відповідачем а з іншою особою.
Господарський суд відхиляє правові позиції позивача тією мірою якою вони не відповідають висновкам суду, в зв'язку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.
Витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу, слід розподілити між сторонами наступним чином.
Позивач сплатив 102 грн. по держмиту та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.
З суми основної заборгованості 7 763 грн. 87 коп. яка була повністю сплачена відповідачем, платежі на суму 4 400 грн. сплачені відповідачем ще до звернення позивача до суду і відповідно в задоволенні цієї суми було б відмовлено, в зв'язку із чим в частині суми 4 400 грн. яка по первинній позовній вимозі була необгрунтовано заявлена позивачем до стягнення судові витрати покладаються на позивача. На суму 3 363 грн. 87 коп. позов був би задоволений в зв'язку з обгрунтованість цієї суми яка була сплачена відповідачем під час розгляду справи, в зв'язку із чим в частині суми 3 363 грн. 87 коп. судові витрати покладаються на відповідача. В частині суми 410 грн. 40 коп. яка складає остаточну позовну вимогу у справі (пеня, 3% річних) судові витрати покладаються на позивача в зв'язку з відмовою в задоволенні позову. Відповідно судові витрати у справі які покладаються на відповідача обраховуються від суми 3 363 грн. 87 коп. і судові витрати у справі які покладаються на позивача обраховуються від суми 4 810 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
В задоволенні позову -відмовити.
Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області код 24523033 (м. Одеса, вул. А. Корольова, 5) на користь ВАТ «Укртелеком» (м. Київ, пр-т. Т. Шевченка, 18) -71 грн. 32 коп. по держмиту, 82 грн. 51 коп. за ІТЗ судового процесу.
Покласти на ВАТ «Укртелеком» судові витрати у справі по держмиту в сумі 30 грн. 68 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 35 грн. 49 коп.
Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 15.08.2007 року.
Рішення набуває законної сили з 28.08.2007 р.
Суддя