13 серпня 2020 р. Справа № 480/4824/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4824/20 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач, Зарічний ВДВС), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). яка виявилась у неприпиненні арешту майна ОСОБА_1 та заборони на його відчуження у зв'язку із закінченням виконавчого провадження ВП №18072754 і відмова ухвалити рішення, яким припинити арешт майна;
- зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт з майна та заборони на відчуження, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 у виконавчому провадженні №18072754 Зарічний ВДВС СМУЮ реєстраційний номер обтяження 9634795, об'єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , зареєстрований 18.03.2010 реєстратором Сумською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься обтяження - арешт невизначеного майна, все нерухоме майно, підстава обтяження - постанова від 16.03.2010 б/н. На звернення до виконавчої служби відносно зняття арешту, позивач отримав лист, в якому зазначено, що згідно перевірки даних АСВП станом на 10.06.2020 року на виконанні у Зарічний ВДВС у м. Суми виконавче провадження № 18072754 не перебуває. Одночасно повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №18072754 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 65761,24 грн. на користь АТ "Укрсиббанк", так 30.08.2010 року державним виконавцем, у зв'язку з сплатою вищевказаного боргу, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено до Зарічного районного суду.
Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 вважає бездіяльність відповідача, яка виявилась у неприпиненні арешту майна та заборони на його відчуження у зв'язку із закінченням виконавчого провадження ВП №18072754, протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 03.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/4824/20, розгляд справи по суті призначений у відкритому судовому засіданні на 11.08.2020 о 11 год. 50 хв.
Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), станом на час розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, а відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.14,15) в судове засідання не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься обтяження - арешт невизначеного майна, все нерухоме майно, підстава обтяження - постанова від 16.03.2010 б/н. (а.с.8-9)
Позивач подав заяву про зняття арешту з майна, у відповідь на яку листом №3/69440 від 10.06.2020 (а.с.10) відповідач повідомив, що згідно перевірки даних АСВП станом на 10.06.2020 року на виконанні у Зарічний ВДВС у м. Суми виконавче провадження № 18072754 не перебуває. Одночасно повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №18072754 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 65761,24 грн. на користь АТ "Укрсиббанк", так 30.08.2010 року державним виконавцем, у зв'язку з сплатою вищевказаного боргу, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено до Зарічного районного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій), виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з листа Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 10.06.2020 №3/69440 (а.с.10) виконавче провадження відносно позивача було завершене на підставі пункту 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" 30.08.2010.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Таким чином, із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що державний виконавець разом із закінченням виконавчого провадження мав вирішити питання про зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , чого зроблено не було.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент розгляду даної справи), арешт, накладений на майно державним виконавцем, може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний арешт: реєстраційний номер обтяження 9634795, об'єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 (а.с.8-9).
Таким чином, наявність арешту майна позивача, враховуючи відсутність законних підстав для обмеження права власності позивача та обов'язок державного виконавця зняти арешт при закінченні виконавчого провадження, суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання частини 2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем надані належні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не вирішенні питання про зняття арешту з майна боржника не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). яка виявилась у неприпиненні арешту майна ОСОБА_1 та заборони на його відчуження у зв'язку із закінченням виконавчого провадження ВП №18072754 і відмова ухвалити рішення, яким припинити арешт майна.
Зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40021, м. Суми, вул. Гамалія, 31а, код ЄДРПОУ 40211137) зняти арешт з майна та заборони на відчуження, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 у виконавчому провадженні №18072754 Зарічний ВДВС СМУЮ реєстраційний номер обтяження 9634795, об'єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ), зареєстрований 18.03.2010 реєстратором Сумською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик