14 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2348/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, у якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.04.2020 із застосуванням обмеження нарахування у розмірі 47320,00 грн;
зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 30.04.2020 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 1 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду заяву про зупинення провадження у цій справі до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Верховного Суду від 29.05.2020 щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"; пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392; частин першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Розглянувши зазначену заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у пунктах 16, 17 постанови від 27.05.2020 у справі №П/811/4240/14 зазначив, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
У заяві про зупинення провадження у справі представник відповідача зазначив, що Пленум Верховного Суду 29.05.2020 звернувся до Конституційного суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності), крім іншого, положень частин першої та третьої статті 29 Закону України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Цими нормами визначено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки. Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні ... суддівської винагороди, ... суддям.
Представник відповідача зазначив, що ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за цим поданням та здійснюється підготовка до розгляду справи на пленарному засіданні Великої Палати Суду.
На цій підставі, заявник вважав, що питання щодо конституційності згаданих вище положень частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" мають важливе значення для вирішення цієї справи, а тому доцільно зупинити провадження у справі до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Верховного Суду від 29.05.2020.
Оцінюючи наведені доводи представника відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Отже, норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність не раніше, аніж з дня ухвалення Судом рішення про її неконституційність.
Предметом спору у цій справі є правомірність застосування згаданих вище положень частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" при нарахуванні позивачу суддівської винагороди за квітень 2020 року, тобто за минулий період.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд у пункті 31 постанови від 26.02.2020 у справі №823/739/16 зазначив, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, оскільки предмет конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду від 29.05.2020 в частині щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не стосується норм закону, якими урегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи, підстави для зупинення провадження у цій справі до прийняття Конституційним Судом України рішення у зазначеному провадженні відсутні.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 90, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти цієї ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя О.О. Кукоба