Справа № 420/4879/20
14 серпня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
До Одеського окружного адміністративного суду 09 червня 2020 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2020/000013/1 від 29.04.2020 року;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби України № UА 110150/2020/00072 від 29.04.2020 року.
Так, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він як покупець та продавець - «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria) не є пов'язаними особами, відповідно до критеріїв, що передбачені п.4 ст.15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У митного органу відсутні підстави вважати, що відносини між позивачем та продавцем, вплинули на ціну оцінюваних товарів, тому письмові вимоги відповідача про надання додаткових документів суперечать вимогам ч.4 ст.53 Митного кодексу України; відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 Митного кодексу України.
Ухвалою від 15 червня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (далі- ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ»), відкрито провадження у адміністративній справі/
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
Вказаною ухвали судом також зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчену копію митної декларації №UA110150/2020/006720 від 27.04.2020 року.
22.06.2020 року (вх.№23991/20) від позивача на виконання вимог ухвали суду від 15 червня 2020 року надійшли докази.
01.07.2020 року (вх.№ЕП/9861/20) та 06.07.2020 року (вх.№ 25834/20) від представника відповідача до суду надійшла клопотання про продовження строку для подання відзиву.
Ухвалою від 06 липня 2020 року продовжено Дніпровській митниці Держмитслужби строк для подання відзиву на позовну заяву до 22 липня 2020 року.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/10599/20, вх.№27764/20), в якому зазначив, що ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria) підпадають під критерії пов'язаності, передбачені п.4 ст.15 Угоди про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оскільки згідно відомостей компанії «ЕТІ SODA», що містяться в мережі Інтернет спеціалізованим дистриб'ютором з продажу соди кальцинованої (торговельної марки «ЕТІ SODA») на території України є група компаній GREENLINE CHEMICALS, в яку входять GREEN LINE KIMYA T/CARET VINAKLIYAT LTD STI (Turkey), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Ukraine), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), про те декларантом надано документи про договірні відносини з підприємством Туреччини CINER ІС VE DIS TICARET AN ON ІМ SIRKETI та витяг з Дистриб'юторського контракту між CINER ІС VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI та «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). Офіційний сайт групи компаній GREENLINE CHEMICALS містить перелік компаній групи, у тому числі, GREENLINE КІМ Y A TICARET VI NAKLIYAT LTD STI (Turkey), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Ukraine), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).
Документального спростування або підтвердження впливу взаємозалежності продавця та покупця на визначену митну вартість декларантом не надано.
Надана позивачем інформація не містить відомостей та/або посилань на вартість оцінюваного товару від виробника. Вартість оцінюваної партії товару сформована станом на 30.03.2020 року, проте договір добровільного страхування та інвойс датовані 07.04.2020 року, тобто не кореспондується за датами.
У попередньому повідомленні митницею зауважено, що Калькуляція собівартості лист вих. №210420 від 21.04.2020 року заявлена декларантом - ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" не відповідає поняттю калькуляції собівартості (calculation of cost) та не містить відомостей щодо вартості товару від виробника.
Враховуючи зазначене відповідач не застосував метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, провів консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за основу визначення митної вартості імпортованих товарів узяв вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну.
В свою чергу позивач надав суду відповідь на відзив (вх.№28126/20), в якій зазначив, що посилання на ту обставину, що вартість заявленого позивачем до митного оформлення товару є меншою від рівня митної вартості товарів, інформація яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС), є необґрунтованими, оскільки використання цінової бази ЄАІС допускається тільки при визначенні митної вартості за другорядними методами відповідно до положень статей 59, 60, 64 Митного кодексу України, на що у митного органу, не було законних підстав. Як вказано у відповіді на відзив, відповідачем не було надано належної оцінки документам, не було доведено наявність обґрунтованих сумнівів у митній вартості товарів, заявленій позивачем та підстав для витребування додаткових документів. Відповідачем не доведено, що навіть у разі існування зв'язку між позивачем та продавцем, такий зв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Надана комерційна пропозиція № 1 від 24.03.2020 року містила достовірні відомості щодо дійсної вартості товару, при цьому, декларант не повинен був надавати цей документ. Лист вих.№ 210420 від 21.04.2020 року містить вичерпні дані про складові собівартості товару, вказані складові є повністю документально підтвердженими. Не вбачає ніяких протиріч у тому, що ціна на товар сформована раніше, ніж товар був застрахований, оскільки продавець постійно здійснює страхування товару та добре знає про вартість послуг страхування. Позивач вказує, що у відповідача не було законних підстав для витребування додаткових документів і права вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Оскаржуване рішення є таким, що не відповідає приписам Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№ЕП/11804/20) в яких зазначив, що позивачем не спростовано відсутність взаємозв'язку між продавцем та покупцем не надано документів про собівартість товару від виробника, не спростовано невідповідність за датами договору добровільного страхування від 07.04.2020 року, інвойсу від 07.04.2020 року та документами, якими сформована вартість оцінюваного товару. Зазначав, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. У задоволенні позову просив відмовити.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, відповіддю на відзив та запереченнями, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.
ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» зареєстровано як юридична особа 19.06.2017 року про що внесено запис 15561020000062816 (код ЄДРПОУ 41404234), основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (а.с.61-62).
23.03.2020 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та GREENLINE CHEMICALS Ltd. (Болгарія) було укладено контракт № 23032020 (а.с.96-107).
Відповідно до п.1.1. зазначеного контракту № 23032020 від 23.03.2020 року продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність товар: бікарбонат натрію; карбонат натрію (сода кальцинована, щільна або в порошку). Виробником товару є: 1)«ЕТІ SODA» Uretim PazarlamaNakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler Trona Tesisleri No.:47/A 06730 Вeypazari-Ankara- Turkey; 2)KAZAN SODA, Mulk Kume Evleri 1 . Cadde No.: 122 Yenikent-Sincan- Ankara- Turkey.
Відповідно до додатку № 3 від 30.03.2020 року - специфікації до контракту, продавець поставляє, а покупець приймає і оплачує партію товару на умовах CIF Dnipro river port (CIF Дніпропетровський річковий порт).
Позивачем для митного оформлення вантажу було подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію від 29.04.2020 № UA110150/2020/006720 (а.с.156-157).
До зазначеної митної декларації, як зазначено у графі 44, було надано сертифікат якості № 20-2836 від 17.04.2020, пакувальний лист № CD02020000000980 від 30.03.2020, рахунок-фактуру (інвойс) № CD02020000000980 від 30.03.2020, коносамент № 01 від 16.04.2020, вантажна відомість від 16.04.2020, сертифікат про походження товару форми A №D0069589 від 31.03.2020, комерційну пропозицію №1 від 24.03.2020, страховий поліс №68213-2020 від 07.04.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23032020 від 23.03.2020, додаток № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.03.2020, додаток № 3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.03.2020, договір про надання послуг митного брокера № 382019 від 04.07.2019, банківський платіжний документ (SWIFT) що стосується товару б/н від 21.04.2020, банківський платіжний документ (SWIFT) що стосується оплати згідно до інвойсу № 5050 б/н від 21.04.2020, витяг з дистриб'юторського контракту від 24.03,2020, генеральний акт б/н від 26.04.2020, довідкову інформацію № 01/23 від 23.04.2020, інвойс № 5050 від 16.04.2020, що стосується послуг із перевезення, інвойс № 68213-2020 від 07.04.2020 що стосується послуг із страхування, інвойси з фабрики: інвойс № CD02020000000980 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000981 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000982 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000984 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000985 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000987 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000989 від 30.03.2020, інвойс № CD02020000000992 від 30.03.2020, калькуляцію собівартості № 210 від 21.04.2020, сертифікат здоров'я № 20-41-00 від 14.04.2020, копію митної декларації країни відправлення 20410300ЕХ033770 від 30.03.2020.
29.04.2020 року відповідачем було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110150/2020/000013/1 (а.с.63-69), відповідно до якого здійснено коригування митної вартості товару бікарбонат натрію та карбонат натрію та збільшена вартість товару з 15145,00 доларів США до 18720,00 доларів США.
У рішенні зазначено, що за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу за митною декларацією від 27.04.2020 року № UA 10150/2020/006720 згенеровано обов'язкові форми контролю: 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Підпунктом 3 пункту 1 ст.266 Митного кодексу України декларанта зобов'язано надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Крім того, у декларації митної вартості декларантом заявлено про відсутність взаємозв'язку між продавцем та покупцем. Проте, згідно відомостей компанії «ЕТІ SODA», що містяться в мережі Інтернет спеціалізованим дистриб'ютором з продажу соди кальцинованої (торговельної марки « ЕТІ SODA ») на території України є група компаній GREENLINE CHEMICALS, в яку входять GREENLINE КІМ Y A TICARET VI NAKLIYAT LTD STI (Turkey), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Ukraine), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), про те декларантом надано документи про договірні відносини з підприємством Туреччини CINER IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI та витяг з Дистриб'юторського контракту між CINER IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI та «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). Лист вих.№210420 від 21.04.2020 року не містить відомостей щодо загально-визначених статей витрат, включених до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої декларантом митної вартості та розгляд наданої інформації як об'єктивної з урахуванням положень статті 52 Кодексу. Довідкова інформація від 23.04.2020 року №01/23 не містить відомостей та/або посилань на вартість оцінюваного товару від виробника. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки CIF - Дніпро, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном CIF, Продавець поставляє товар на борт судна, зобов'язаний заключити договір і сплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення. Продавець укладає договір страхування за свій рахунок, що відповідає мінімальному покриттю. Декларантом надано Договір добровільного страхування від 07.04.2020 року та інвойс від 07.04.2020 року №68213-2020, про те вартість оцінюваної партії товару сформована на умовах CIF Дніпро (з урахуванням витрат на страхування) - 30.03.2020 року - зазначене не кореспондується за датами. Декларантом заявлено про відсутність взаємозв'язку між продавцем та покупцем. Офіційний сайт групи компаній GREENLINE CHEMICALS містить перелік компаній групи, у тому числі, GREENLINE КІМ Y A TICARET VI NAKLIYAT LTD STI (Turkey), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Ukraine), «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). Зазначене у відповідності до п.4 ст.53 Митного кодексу України, свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість. Документального спростування або підтвердження впливу взаємозалежності продавця та покупця на визначену митну вартість декларантом не надано. У попередньому повідомленні митницею зауважено, що калькуляція собівартості лист №210420 від 21.04.2020 року заявлена декларантом - ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" не відповідає поняттю калькуляції собівартості (calculation of cost ) та не містить відомостей щодо вартості товару від виробника.
Невідповідність за датами договору добровільного страхування від 07.04.2020 року, інвойсом від 07.04.2020 року №68213-2020 та документами, якими сформована вартість оцінюваного товару документально підтверджена. Документального спростування або підтвердження зазначеного декларантом не надано.
Враховуючи зазначені в повідомлені митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження сформованої вартості оцінюваного товару та повноти включення витрат відсутності документального підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 Митного кодексу України, п.6 ст.54 Митного кодексу України.
За результатом контролю співставлення встановлено наявність інформації про митні оформлення товару: «Бікарбонат натрію:-SODIUM BICARBONATE (FEED GRADE)/6iKap6oHaT натрію (кормовий сорт) - 800,00 мт хімічна формула NaHC03, CAS No 144-55-8, EINECS No 205- 633-8, Хімічний склад: NaHC03 -99,82 %, Na2C03 -0,10 %, Cl -121 mg/kg, S04 - 46 mg/kg. Використовується в тваринництві та птахівництві для збагачення кормового раціону тварин натрієм. Торговельна марка: ETI SODA, Країна виробництва: ТК. Виробник: ЕТІ SODA A.S.», випущеного у вільний обіг на умовах поставки CIF, за ЕМД від 27.12.2019 № UА 110150/2019/422253 на рівні - 288,00 доларів США за 1 тонну. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості.
За результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110150/2020/00072 (а.с.70-78).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст. 53 Митного кодексу України).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Як передбачено ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четверті статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням); належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів); роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Суд зазначає, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч.ч.12-14 ст. 58 Митного кодексу України).
Разом з тим, відповідно до частини сімнадцятої статті 58 Митного кодексу України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У свою чергу, згідно частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано суду доказів того, що позивач та продавець є пов'язаними особами, що вплинуло на ціну товару. Не підтвердженими є доводи відповідача, що можливо існуючий зв'язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену митну вартість.
Щодо твердження відповідача, що лист вих.№210420 від 21.04.2020 року (а.с.132-133) не містить відомостей щодо загально-визначених статей витрат, включених до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої декларантом митної вартості та розгляд наданої інформації як об'єктивної, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України лист визначення калькуляції собівартості не є документом, який підтверджує митну вартість товарів..
Щодо твердження відповідача, на невідповідність за датами договору добровільного страхування вантажів № 68213-2020 від 07.04.2020 року, інвойсу від 07.04.2020 року №68213-2020 на страхові послуги та документами, якими сформована вартість оцінюваного товару на умовах CIF Дніпро станом на 30.03.2020 року, суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати на страхування включаються до митної вартості з наданням підтверджуючих документів виключно у тих випадках, коли витрати на страхування несе декларант.
Відповідно до додатку від 30.03.2020 №3(Специфікація) до контракту N$23032020 від 22.03.2020 року, який є невід'ємною частиною контракту, ціна на товар розуміється на умовах CIF DNIPRO RIVER port (CIF Дніпропетровський річковий порт).
Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов'язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти A3, БЗ умов поставки CIF за Інкотермс 2010).
Отже, положеннями укладеного сторонами контракту, з посиланням на Правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010, передбачено, що страхування здійснює виключно продавець.
Таким чином, умовами поставки CIF витрати на страхування покладено на продавця, а отже у даному випадку витрати на страхування не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни, яку позивач не повинен доводити.
Ціна товару, в свою чергу, підтверджена об'єктивними та достовірними відомостями, що піддаються обчисленню та містяться у поданому до митного оформлення інвойсі та специфікації.
З урахуванням викладеного, зазначена обставина ніяким чином не впливала на визначення митної вартості товарів та не може бути покладена в обґрунтування рішення про коригування митної вартості.
При цьому, матеріалами справи встановлено, що декларантом позивача під час процедури консультацій надано до контролюючого органу документи, які на думку суду є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та дають підстави для її визначення за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Отже, у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави визначення митної вартості за другорядним методом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів митної вартості товарів № UА 110150/2020/000013/1 від 29.04.2020 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки на час прийняття картки відмови в прийняття митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110150/2020/00072 від 29.04.2020 року були відсутні підстави, передбачені статтею 54 Митного кодексу України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно платіжних доручень №1372 від 27.05.2020, № 1373 від 27.05.2020 за одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи задоволення двох вимог позивача суд дійшов висновку про стягнення з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судового збору у розмірі 4204,00 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2020/000013/1 від 29.04.2020 року;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби України № UА 110150/2020/00072 від 29.04.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір у розмірі 4204,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (вул. Успенська, буд.39/1, офіс 5, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 41404234).
Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби України (вул. Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935).
Суддя Корой С.М.
.