Справа №481/839/20
Провадж.№1-кп/481/136/2020
12 серпня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових за № 12020150270000203 від 21 травня 2020 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого, останній раз …. Новобузьким районним судом Миколаївської області за ст. 395, ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі,
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
з участю учасників судового провадження: сторін: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 , будучи особою, яка має не зняту та не погашену судимість, за умисні злочини майнового характеру, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, за наступних обставин.
Так, 21 травня 2020 року, близько 00:05 год., у ОСОБА_3 , який перебував за власним місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з домоволодіння ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .Для реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 направився до домоволодіння ОСОБА_5 , за вказаною вище адресою.21.05.2020 близько 00.10 год. ОСОБА_3 прийшов до домоволодіння ОСОБА_5 та реалізуючи свій злочинний. умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переконався, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан - металеву сітку, якою огороджено домоволодіння та перебуваючи у дворі за вказаною вище адресою, направився до приміщення сараю. Після чого, ОСОБА_3 перебуваючи біля сараю доклавши фізичних зусиль, руками вийняв раму з вікна та утворив отвір у вікні, через який проник у приміщення господарчої будівлі - сараю.Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 таємно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні господарчої будівлі - сараю, зняв з поверхні металевої бочки полімерній мішок білого кольору вартістю 4 грн. наповненого зерном кукурудзи урожаю за 2019 рік, загальною вагою 49.8 кг., вартістю за 1кг. - 4,50 грн., загальною вартістю 224,10 грн. та вийняв вказаний мішок з зерном кукурудзи через віконний отвір. Перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, таємно викрав металевий візок бувший у використанні, вартість якого станом на 21.05.2020 становить - 600 грн., який знаходився поблизу приміщення господарчої будівлі - сараю.Після чого викрадений полімерний мішок білого кольору наповненого зерном кукурудзи поклав на металевий візок, який належить ОСОБА_5 та вивіз через металеву хвіртку домоволодіння останнього, направився до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, а саме полімерний мішок з зерном кукурудзи, об'ємом 49,8 кг. продав ОСОБА_6 , а металевий візок залишив у чагарнику на відстані близько 200 метрів від території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 828,10 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, однак на підставі ст. 63 Конституції України, від дачі показань відмовився.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:
заявою ОСОБА_5 від 21 травня 2020 року начальнику Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, якою він просить притягнути до відповідальності невідому йому особу, яка в ніч на 21 травня 2020 року таємно проникла на територію його домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрала металевий візок та один мішок зерна кукурудзи врожаю 2019 року;
відповідно до витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості за заявою потерпілого ОСОБА_5 21 травня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за № 12020150270000203.
даними протоколу огляду місця події від 21 травня 2020 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області у присутності понятих та з участю власника домоволодіння ОСОБА_5 , та фото таблицею до нього, якими підтверджено факт проведення огляду домоволодіння, за добровільної згоди його власника ОСОБА_5 що знаходиться у АДРЕСА_2 , де знаходиться приміщення сараю, звідки було вчинено крадіжку металевого візка та мішка із кукурудзою;
заявою ОСОБА_7 від 21 травня 2020 року начальнику Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, якою вона добровільно видала працівникам поліції металевий візок, який знайшла 21 травня 2020 року у чагарнику на відстані 200 метрів від її домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 ;
даними протоколу огляду предмету від 21 травня 2020 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, у присутності понятих, та фото таблицею до нього підтверджено факт проведення огляду металевого візка, який видала гр. ОСОБА_7 ;
заявою ОСОБА_6 начальнику Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, якою він добровільно видав працівникам поліції один мішок кукурудзи, який придбав у гр. ОСОБА_3 21 травня 2020 року за 200 гривень;
даними протоколу огляду предмету від 21 травня 2020 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, у присутності понятих, та фото таблицею до нього підтверджено факт проведення огляду виданого гр. ОСОБА_6 мішка білого кольору із кукурудзою, вага якого склала 49,800 кг.;
висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 1727 від 03 червня 2020 року, яким встановлено, що вартість викраденого майна станом на 21 травня 2020 року: металевого візка, який був у використанні становить 600 гривень, та одного мішка наповненого зерном кукурудзи вагою 49,8 кг складає 228,10 гривень;
даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21 травня 2020 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області у присутності понятих та фото таблицею до нього, яким підтверджено факт проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_3 , під час якого ОСОБА_3 детально розповів та підтвердив усі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (крадіжки металевого візка та одного мішка кукурудзи) вчиненого ним 21 травня 2020 року із домоволодіння гр. ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Усі, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини визначені у ст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 своїми умисними діями з корисливих мотивів таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно з проникненням у приміщення, 21 травня 2020 року близько 00.10 години у АДРЕСА_2 викрав у потерпілого ОСОБА_5 металевий візок та один мішок кукурудзи, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 останній проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 , по місцю проживання характеризується негативно, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не знаходиться, раніше до кримінальної відповідальності притягувався, не працює, відбуває покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні є: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено;
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, при призначенні покарання ОСОБА_3 , дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке не є тяжким чи особливо тяжким злочином, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, яким істотної шкоди не заподіяно, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу винного, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, негативно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, судом встановлено, що вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповдіно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд не знаходить підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. При цьому, судом враховується та обставина, що обвинувачений, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, негативно характеризується за місцем проживання, а тому, з урахування вимог ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим, призначеним вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 травня 2020 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати із моменту його фактичного затримання при виконанні вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року.
У строк покарання ОСОБА_3 остаточно призначеного за даним вироком, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.05.2020 року.
Речові докази: металевий візок та один міщок кукурудзи, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити у його законному володінні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1