12 серпня 2020 року
Київ
справа №480/1873/19
адміністративне провадження №К/9901/19422/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 480/1873/19 за позовом Фермерського господарства «Рідний край 2000» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення ,
06.08.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2019.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.11.2019 подано 10.03.2020 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 вперше подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційна скарга подана у встановлений законом строк та повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 30.06.2020 ГУ ДФП подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повторно апеляційну скаргу подано в найкоротші строки після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте на підставі статті 298 КАС України апеляційна скарга була повернута. Разом з тим, висновки суду апеляційної інстанцій щодо подання апеляційної скарги неналежним представником є помилковими, отже строк на апеляційне оскарження сплив не з вини відповідача. Зазначає, що повторне звернення з апеляційною скаргою та сплата судового збору свідчать про намір реалізувати право на апеляційне оскарження, що є підставою для поновлення пропущеного строку. Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення до суду, разом з тим вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Поряд з цим, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 480/1873/19 за позовом Фермерського господарства «Рідний край 2000» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак В.П. Юрченко