Справа № 523/15367/19
Провадження № 2/947/1075/20
11.08.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Кирикової О.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини, в якій позивачка просить суд визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи, представник позивачки, в обґрунтування вимог посилається на те, що ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_2 у ОСОБА_5 , який чинить тиск на дитину, контролює усі дії сина, у тому числі і розмови з матір'ю ОСОБА_1 , що в свою чергу впливає на відношення дитини до батьків, висловлення необ'єктивної думки дитиною стосовно прихильності мешкання з одним із батьків, у зв'язку з чим представник заявив клопотання про допит неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості свідка, та зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити явку дитини до судового засідання.
З урахуванням того, що сторонами по справі було підтверджено, що ОСОБА_4 наразі проживає разом з батьком ОСОБА_2 у Сінгапурі, оскільки з 22 травня 2020 року в Україні діють карантинні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), ухвалою суду від 13.07.2020 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, з метою не піддавання загрози життю і здоров'ю дитини.
Представник позивачки в судовому засіданні, з посиланням на те, що в цій справі для повного, всебічного та об'єктивного розгляду, за необхідно врахувати думку дитини, просив суд забезпечити в Посольстві України в Сінгапурі провести бесіду з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поставити наступні питання:
- Чи подобається тобі жити з батьком в Сінгапурі і в чому перевага, на твою думку, проживання з батьком, а не з матір'ю?
- Чи сумуєш ти за матір'ю, братом ОСОБА_6 та за бабусею з дідусем (по лінії матері)?
- Якщо припустити можливість отримання тобою міжнародної освіти в Україні, чи хотів би ти жити з матір'ю і братом та навчатись в Україні?
- Чи достатньо, на твою думку, твій батько приділяє тобі уваги в будні та вихідні дні, і як він приділяє тобі увагу, тобто в чому саме це виражається?
- Чи хотів би ти жити з матір'ю та братом?
- До того часу, як твоя мати вимушена була поїхати з Сінгапуру і ти залишився з батьком, хто з батьків частіше знаходився з тобою та приділяв більше уваги тобі?
- Що саме тобі розповідає батько та бабуся з дідусем (по батьковій лінії) про життя в Україні з матір'ю та в цілому?
- Як ти вважаєш ти завжди відверто можеш говорити про власні думки і власні бажання в присутності батька?
- У 2018 році, коли ти був в Одесі та знаходився в квартирі бабусі з дідусем (по батьковій лінії), що саме розповідав тобі батько, коли не надавав можливості побачитись з мамою та братом?
- Чи тікав ти в аеропорту у 2018 році від батька, коли дізнався що летиш в Сінгапур, а не до мами?
Представник відповідача 11.08.2020 року також надав до суду клопотання, в якому висловив ряд запитань, з приводу яких вважає за необхідне врахувати думку дитини, а саме:
- З ким фактично ти наразі мешкаєш?
- З ким з батьків: батьком чи матір'ю ти бажаєш проживати та чому?
- Чи подобається тобі проживати та навчатись в навчальному закладі в Республіці Сінгапур?
- Чи бажаєш змінити місце проживання і переїхати до України?
- Чи чинить батько на тебе психологічний тиск?
У підготовчому судовому засіданні представники сторін по справі, підтримали вказані заяви та клопотання, та вважали за доцільне провести співбесіду з неповнолітнім, оскільки думки дитини буде мати важливе значення під час ухвалення судового рішення за наслідком розгляду цієї справи.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши надані до суду документи, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Суд зазначає, що зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей визначає Сімейний Кодекс України.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Отже в зазначеній справі стосовно визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім, стосовно якого батьки не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати, суд вважає за необхідне врахувати думку неповнолітнього та його особисту прихильність до кожного з них.
У той же час, судом враховується, що неповнолітній ОСОБА_3 на цей час мешкає разом з батьком в Республіці Сінгапур.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року за №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням внесених змін, відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України вирішено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), в Україні установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території зокрема Одеської області, але не обмежуючись, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, та продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Відповідно до зазначеної постанови, підставами для обсервації особи є зокрема перетин державного кордону особою, яка прибула з держави або є громадянином (підданим) держави із значним поширенням COVID-19.
У частині першій статті 3 цієї Конвенції закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З огляду на викладені обставини та те, що дитина сторін по справі перебуває за межами України, з 22 травня 2020 року в Україні діють карантинні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), суд вважає неможливим провести допит неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні, оскільки для таких дій за необхідне здійснити перетин державного кордону, на територію де введено проти епідемічні заходи у виді карантину, що може поставити під загрозу життя та здоров'я дитини.
Одночасно, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
При вищевикладених обставинах, враховуючи категорії справи, вищезазначені приписи законодавства, значення справи для сторін, суд вважає за необхідне отримати думку неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак з метою запобігання погрози здоров'ю дитини, суд вважає за доцільне доручити Посольству України в Республіці Сінгапур забезпечити проведення бесіди з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності психолога чи педагога, без присутності батька дитини - ОСОБА_2 , та поставити заявлені сторонами по справі питання.
Суд вважає, що доручення таких дій Посольству України, громадянами якої є батько та неповнолітній ОСОБА_3 , стосовно яких суд просить вчинити відповідні дії, в Республіці Сінгапур, де вони наразі мешкають, відповідає основним завданням Посольства України в Сінгапурі, одними з яких є захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Сингапуру та ОСОБА_7 .
Одночасно, суд вважає, що витребування таких доказів за необхідне в цій справі для захисту прав та інтересів неповнолітнього, оскільки рішення суду за наслідком розгляду цієї справи безпосередньо вплине на права дитини, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства у відповідності до статті 13 ЦПК України.
Відповідно до статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках зокрема звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З урахуванням того, що для витребування вищевказаних доказів за необхідно тривалий час, суд вважає за доцільне зупинити провадження в цій справі, до отримання з Посольства України в Республіці Сінгапур відповідних пояснень, отриманих за наслідком проведеної бесіди з неповнолітнім.
Керуючись ст. 1, 2,13, 76-81, 87, 252, 253, 261, 352, 354 ЦПК України, п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, п.п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,
Доручити уповноваженій особі Посольства України в Республіці Сінгапур забезпечити дії щодо проведення бесіди з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності самого неповнолітнього, психолога та педагога, без присутності батька дитини - ОСОБА_2 , та поставити наступні питання:
- Чи подобається тобі жити з батьком в Сінгапурі і в чому перевага, на твою думку, проживання з батьком, а не з матір'ю?
- Чи сумуєш ти за матір'ю, братом ОСОБА_6 та за бабусею з дідусем (по лінії матері)?
- Якщо припустити можливість отримання тобою міжнародної освіти в Україні, чи хотів би ти жити з матір'ю і братом та навчатись в Україні?
- Чи достатньо, на твою думку, твій батько приділяє тобі уваги в будні та вихідні дні, і як він приділяє тобі увагу, тобто в чому саме це виражається?
- Чи хотів би ти жити з матір'ю та братом?
- До того часу, як твоя мати вимушена була поїхати з Сінгапуру і ти залишився з батьком, хто з батьків частіше знаходився з тобою та приділяв більше уваги тобі?
- Що саме тобі розповідає батько та бабуся з дідусем (по батьковій лінії) про життя в Україні з матір'ю та в цілому?
- Як ти вважаєш ти завжди відверто можеш говорити про власні думки і власні бажання в присутності батька?
- У 2018 році, коли ти був в Одесі та знаходився в квартирі бабусі з дідусем (по батьковій лінії), що саме розповідав тобі батько, коли не надавав можливості побачитись з мамою та братом?
- Чи тікав ти в аеропорту у 2018 році від батька, коли дізнався що летиш в Сінгапур, а не до мами?
- З ким фактично ти наразі мешкаєш?
- З ким з батьків: батьком чи матір'ю ти бажаєш проживати та чому?
- Чи подобається тобі проживати та навчатись в навчальному закладі в Республіці Сінгапур?
- Чи бажаєш змінити місце проживання і переїхати до України?
- Чи чинить батько на тебе психологічний тиск?
Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити явку неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , педагога та психолога, до Посольства України в Республіці Сінгапур, у попередньо визначений з дипломатичним органом дату, час і місце.
Роз'яснити, що відібрані пояснення від неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинні бути належним чином завірені уповноваженою особою в Посольстві України в Республіці Сінгапур.
Отримані і складені документи за наслідком проведеної бесіди, просимо надіслати до Київського районного суду міста Одеси (місцезнаходження: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, 3-Б), для приєднання до матеріалів справи.
Провадження по цивільній справі №523/15367/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини- зупинити до надходження до суду запитуваної інформації та документів.
Копію ухвали суду направити для виконання Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) для скерування копії ухвали до Посольства України в Республіці Сінгапур.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Калініченко Л. В.