Ухвала
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 343/1679/19
провадження № 61-10556ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.М.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконним та скасувати пункт 6.5 наказу від 13 травня 2019 року № 43 Нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта») «Про вжиття заходів по акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» № 01/01/13/08/03-01/2/46 від 03 квітня 2019 року та акту службового розслідування від 02 травня 2019 року»(далі - наказ № 43) щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює водієм АТЗ Групи транспортних сервісів ДР НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта». 13 травня 2019 року відповідачем видано наказ № 43, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
Позивач зазначає, що висновки із акта перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» № 01/01/13/08/03-01/2/46 (далі - акт) від 03 квітня 2019 року, на підставі якого видано наказ № 43 та оголошено догану за те, що зазначені в шляхових листах показники одометра не відповідають даним про пробіг, що відображені в системі GPS-моніторингу, що призвело до безпідставного списання бензину, є безпідставними та незаконними.
Автобус у вказані дні не міг не виїжджати на маршрут, оскільки здійснював перевезення працівників та різних матеріалів по свердловинах. Ніхто з членів комісії, які складали акти, а також інші представники відповідача не ставили під сумнів факт справності приладів обліку пробігу автобуса, відсутні будь-які докази втручання у прилади обліку.
Моментом впровадження промислової експлуатації системи GPS-моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів є 01 січня 2019 року, а доступ до даних системи GPS-моніторингу було надано тільки з 20 січня 2019 року, що фактично унеможливлювало використання системи GPS-моніторингу в грудні 2018 року та в січні 2019 року.
Оспорюваний наказ № 43 не містить даних про сам факт порушення трудової дисципліни, у чому проявилось це порушення, форму вини працівника, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання виду стягнення, у зв'язку із чим наказ № 43 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним та підлягає скасуванню.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 6.5 наказу № 43 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення йому догани.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2020 року залишено без змін.
У липні 2020 рокуПАТ «Укрнафта» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року.
Положенням пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК Українизакріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Малозначна справа як справа незначної складності є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» посилається на те, що справа становить виняткове значення для нього.
Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також те, що особою, яка подала касаційну скаргу, об'єктивно не підтверджено виняткове значення справи, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для обов'язкового скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко