11 серпня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 757/9680/18-ц
Головуючий у першій інстанції - Батрин О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9920/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року цивільну справу за позовом АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення коштів передано до Приморського районного суду міста Маріуполя для розгляду по суті (т. 1 а.с. 161).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 28 січня 2020 року представник АТ «Українська залізниця» - Гурський Г.Ю. подав до суду апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 107-126).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року витребувано з Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області справу № 757/9680/18-ц за позовом АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення коштів для розгляду апеляційної скарги АТ «Українська залізниця»на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року (т. 2 а.с. 144-145).
29 липня 2020 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 10 серпня 2020 року передана судді доповідачу.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Безпосередньо в апеляційній скарзі представник АТ «Українська залізниця»- Гурський Г.Ю. порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначив, що 27 січня 2020 року апелянт дізнався про призначене судове засідання в Приморському районному суді міста Маріуполя Донецької області, а 28 січня 2020 року представником АТ «Українська залізниця» в ЄДРСР було знайдено повний текст ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року. На день подання апеляційної скарги повний текст оскаржуваної ухвали АТ «Українська залізниця» не отримувало (т. 2 а.с. 107-126).
Проте, за протоколом судового засідання від 04 квітня 2019 року, коли була постановлена оскаржувана ухвала, в судовому засіданні брала участь представник АТ «Українська залізниця» - Самаріна С.А., яка заперечувала проти передачі справи на розгляд іншого суду та була обізнана із проголошеним судовим рішенням районного суду з цього питання (т.1 а.с. 156-161).
В матеріалах справи міститься супровідний лист районного суду від 04 квітня 2019 року про направлення копії оскаржуваної ухвали сторонам по справі та письмова розписка за якою 04 квітня 2019 року представник АТ «Українська залізниця» - Самаріна С.А. отримала копію оскаржуваної ухвали від 04 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 160, 162).
Крім того, за письмовою розпискою від 15 квітня 2019 року представник АТ «Українська залізниця» - Гайдаєнко Т.В. був ознайомлений із вказаними матеріалами справи після постановлення оскаржуваної ухвали (т. 1 а.с. 161-164).
20 січня 2020 року представник АТ «Українська залізниця» - Пахомова В.А. подала до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (т. 1 а.с. 174-184).
Тому зазначені представником апелянта АТ «Українська залізниця» - Гурським Г.Ю. доводи щодо необізнаності із оскаржуваною ухвалою до 27 січня 2020 року не можуть бути визнані поважними. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апелянт не позбавлений можливості протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Як вбачається з апеляційної скарги представник АТ «Українська залізниця» - Гурський Г.Ю. просив відстрочити АТ «Українська залізниця» на 15 календарних днів сплату судового збору у сумі 1 921,00 грн. за подачу апеляційної скарги. На обґрунтування клопотання зазначив, що АТ «Укрзалізниця» знаходиться в процесі реорганізації, внаслідок чого майновий стан АТ «Укрзалізниця» не дозволяє оперативно вирішувати питання сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 ч. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду передбачена сплата судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. (2 102,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 х 1- ставка судового збору за подання юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду) на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець