справа №361/5518/19 головуючий у суді І інстанції: Сердинський В.С.
провадження №22-ц/824/7509/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
11 серпня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Спеней О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської областівід 07 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 03 травня 2018 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/3784/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі - по 3000 гривень на кожну дитину відповідного віку із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 30 січня 2018 року, щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.17 липня 2018 року постановою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року змінено, зменшено розмір аліментів на кожну дитину з 3000,00 грн. щомісячно до 2500,00 грн. щомісячно.
Після прийняття судами вищезгаданих рішень його матеріальних стан та стан здоров'я суттєво погіршились. На початку квітня 2019 року позивачем було травмовано ногу, у зв'язку з чим він звернувся до лікарів. 03 квітня 2019 року ортопедом-травматологом поставлено діагноз: розрив Ахіллового сухожилку правої гомілки. Даний діагноз підтверджується Консультативним висновком ортопеда-травматолога, Випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, записами в медичній книжці. Позивач несе значні витрати на відновлення від даної травми. Крім того, у зв'язку з травмою він не може повноцінно працювати, на даний момент його місячний оклад становить 6831,00 грн. (після сплати податків наручно отримує 5507,00 грн.), що підтверджується відповідною довідкою.
Враховуючи вищевикладене, сплата аліментів у загальному розмірі 5000,00 грн. щомісячно становить для нього значний тягар, позивач не може сплачувати обов'язкові платежі, оплачувати витрати на свою реабілітацію. Тому, просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року по справі №761/3784/18, зміненого постановою Апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2018 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, до 1000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задоволено частково. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року в справі №761/3784/18. Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з відповідною індексацією згідно закону, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття, на користь матері дітей - ОСОБА_1 . Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти стягуються за вирахуванням тієї суми, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено та не встановлено якими саме доказами підтверджується реальність погіршення стану здоров'я позивача та взагалі не досліджено реальність понесених витрат від отриманої травми, також судом не взято до уваги доводи відповідача. Зазначає, що зменшення рівня доходу позивача здійснюється штучно, шляхом зменшення норми відпрацьованих годин на місяць, що не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, і задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з урахуванням погіршення стану здоров'я позивача, розмір аліментів, що стягується з відповідача на користь позивача, з урахуванням норм чинного законодавства та того, що участь в утриманні дітей повинні брати двоє батьків, а також з розрахунку на двох дітей, підлягає зміні з 2500 грн. на 1109 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили й до повноліття дітей.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №333/247/19, підставою для зменшення розміру аліментів може бути таке погіршення майнового стану платника аліментів, яке унеможливлює сплату ним аліментів у попередньо визначеному розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналогічні висновки викладені у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до п. 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказав, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз'яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Встановлено, що позивач є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і, на підставі ст.180 Сімейного кодексу України, зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року, зміненого постановою Апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі по 2500 грн. на кожну дитину відповідного віку із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 30 січня 2018 року, щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку (а.с.7-10).
Відповідно до консультативного висновку ортопеда-травматолога та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3034389, 03 квітня 2019 року позивач ОСОБА_2 отримав розрив Ахіллового сухожилку правої гомілки, 07 квітня 2019 року проведена операція - шов правого Ахіллового сухожилка. Страхова компанія ПАТ «СК «Уніка», № полісу 35-9-03035 (а.с.11,12-15).
Відповідно до довідки №135 від 23 липня 2019 року, позивач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 176) на посаді експерта з 18 квітня 2011 року (Наказ №105-ОС від 18.04.2011 р.) по сьогоднішній день. Місячний оклад з 01 липня 2019 року становить 6841,00 грн. (а.с.16).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків №342/13/26-15-59-04 від 04.09.2019 р., за 1 квартал 2019 року позивач ОСОБА_2 отримував доходи з таких джерел: заробітна плата в розмірі 45664,22 грн., додаткове благо - 2408,34 грн., за 2 квартал 2019 року: заробітна плата в розмірі 22205,20 грн., додаткове благо - 2408,33 грн. (а.с.27,28).
Відповідно до листа ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» №0507/1 від 05.07.2018 р., у підприємства відсутня інформація про наявність професійних захворювань у ОСОБА_2 та з метою покращення умов праці в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» запроваджено добровільне медичне страхування працівників (а.с.37).
Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гевел О.О. від 27 вересня 2018 року ВП №56890253 при примусовому виконання виконавчого листа №761/3784/18, виданого 27 липня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, звернено стягнення на усі види заробітку, доходу, що належать до виплати боржнику після відрахування податків в розмірі 50% до повного стягнення заборгованості. Заборгованість станом на 01 вересня 2018 року становить 6095,78 грн. Після відрахування заборгованості, проводити стягнення аліментів у розмірі 5000 грн. із заробітної плати боржника, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Діти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).
Відповідно до вимоги державного виконавця №7654 від 21 лютого 2019 року, відрахування з усіх видів заробітку боржника проводити у розмірі 70% щомісяця, з яких: 5000,00 грн. у відповідності до вимог виконавчого документа та залишок від 70% до виплати заборгованості зі сплати аліментів, що станом на 21.02.2019 р. складає 10900,14 грн. (а.с.53-54)
Загальна заборгованість позивача ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 30 жовтня 2019 року становить 9701,23 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.10.2019 р. (а.с.40).
На підставі розпоряджень державного виконавця від 16 жовтня 2019 року та 11 листопада 2019 року, на користь відповідача ОСОБА_1 перераховано кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №761/3784/18, виданого 27.07.2018 р., в розмірі 5196 грн. та 5658,77 грн. відповідно (а.с.41,42).
Згідно квитанцій від 01 жовтня 2019 року та 10 жовтня 2019 року позивачем ОСОБА_2 на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в розмірі 5025,13 грн. та 3015,08 грн. відповідно, призначення платежу: надходження готівки за платіжними картками, аліменти на дітей згідно рішення суду (а.с.55).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною-інвалідом до 18 років (а.с.43).
Відповідно до довідки про доходи №87 від 18 листопада 2019 року, за період з 01 січня 2019 року по 31 жовтня 2019 року заробіток позивача ОСОБА_2 склав: нарахована заробітна плата - 90490,37 грн., утримано всього - 17635,01 грн., до видачі - 28929,58 грн., сплачені аліменти в розмірі 43858,37 грн.. (а.с.58).
Згідно довідки про доходи №02 від 13 січня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 працює в ТОВ «Томо Центр» з 02 серпня 2016 року на посаді менеджера зі збуту, дохід за період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року склав 32595,89 грн., до виплати - 26239,69 грн.. (а.с. 70)
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з тих підстав, що вказані позивачем обставини у своїй сукупності не свідчать про погіршення в цілому майнового стану позивача та його неспроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у визначеному судом розмірі.Адже майновий стан позивача не може складатись виключно з заробітної плати, до майнового стану позивача відноситься також наявність у нього рухомого та нерухомого майна, інших об'єктів цивільного права. Зменшення його заробітної плати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (отримання розриву Ахіллового сухожилку правої гомілки, проведення операції - шов правого Ахіллового сухожилка) не свідчить про погіршення матеріального стану позивача.
Апеляційний суд вважає, що зменшення розміру аліментів, який визначений рішенням суду першої інстанції, у зв'язку з погіршення стану здоров'я позивача, не відповідає вимогам сімейного законодавства, оскільки такий розлад здоров'я носить тимчасовий характер, роботодавець позивача застрахував його здоров'я, відповідно всі витрати щодо консультацій спеціалістів, операцію та лікування позивача оплатила страхова компанія відповідно до договору страхування здоров'я, адже позивач жодного доказу на підтвердження понесених ним особисто витрат на лікування не надав.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 181, 192 СК України.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «11» серпня 2020 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіІ.В. Іванова О.І. Сліпченко