27 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановою суду першої інстанції визнано доведеним те, що 21.04.2019, о 02 год. 17 хв., під Індустріальним шляхопроводом в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16.07.2019 стосовно нього скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього у зв'язку з відсутністю у його діях складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що постанова суду не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи, оскільки сам протокол про вчинення адміністративного правопорушення ним- ОСОБА_1 серії ДПР № 306820 складено з порушенням вимог закону, бо у протоколі взагалі не вказані дані свідків, що унеможливлює встановити їх особи, а сам факт присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вперше зустрічається лише в постанові Солом'янського районного суду м. Києві № 760/12519/19. Також в графі протоколу про адміністративне правопорушення щодо пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - не вказано факту відмови або надання пояснень ОСОБА_1 , а також не відображено частину статті, за якою кваліфікуються дії апелянта, сам же протокол складено не за зразком, що передбачений Додатком 1 до Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15, що було повністю проігноровано судом першої інстанції, не встановлено фактичних даних на спростування його доводів та не доведено його вину, що, відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачиться на його користь.
Вперше ОСОБА_1 повідомлялось по телефону про призначення судового розгляду його апеляційної скарги на 13:30 21.08.2019, що підтверджується телефонограмою від 02.08.2019 (а.с. 25).
Про наступне судове засідання, яке призначено на 11:00 годин 18.09.2019, ОСОБА_1 був повідомлений судовою повісткою, що направлялася простою та рекомендованою кореспонденцією (а.с. 30, 31-32), проте в означений день він до суду апеляційної інстанції не з'явився.
Для забезпечення належного права на захист, судове засідання, вкотре, було перенесено на 10:20 16.10.2019, про що було повідомлено ОСОБА_1 телефоном та судовою повісткою (а.с. 33, 34, 35-36).
Крім того, простою та рекомендованою кореспонденцією ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи на 12:00 27.11.2019 (а.с. 37, 38-39), проте в чергове до суду апеляційної інстанції не з?явився, використовуючи свої права на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши апеляційну скаргу з додатками, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , переглянувши відеозапис зазначених подій за його участі, слід дійти наступних висновків.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені судом першої інстанції, за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, вимогами ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ДПР18 № 306820 від 21.04.2019, в цей день, о 02 год. 17 хв., під Індустріальним шляхопроводом в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
ОСОБА_1 були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому будь - яких зауважень чи пояснень ОСОБА_1 в протоколі не виклав.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечується і в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні підписи свідків-понятих та частина статті матеріального закону - є безґрунтовними, оскільки навіть з долученої до апеляційної скарги неякісної копії протоколу про адміністративне правопорушення видно про наявність підписів в графі свідків-понятих та в протоколі вказаний матеріальний закон, за яким складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення - ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 22).
Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає Додатку 1 до Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15 - свого підтвердження не знайшли.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення посвідчені підписами свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 1), що викладені і в письмових поясненнях свідків-понятих від 21.04.2019 (а.с. 2).
Водночас, з переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису досліджуваних подій від 21.04.2019 за участі ОСОБА_1 видно, що останній поводить себе агресивно, перебуває у стані, що не відповідає обстановці, зокрема висловлюється некоректно на адресу працівників поліції, у зв'язку з чим, у сукупності, до ОСОБА_1 і було застосовано спеціальні засоби - кайданки.
Під час досліджуваних подій на місці оформлення протоколу про адміністративне правопорушення увесь час перебувають свідки-поняті, особи яких встановлені та відповідають даним, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і в поясненнях.
Згідно відеозапису і транспортний засіб ОСОБА_1 затримувався у порядку ст. 265-4 КУпАП, але перед цим ОСОБА_1 і особі, яка перебувала поряд з ним, роз?яснювалася можливість викликати іншу особу, щоб передати їй транспортний засіб на зберігання, без його затримання.
Тут же роз?яснюється і можливість оскарження дій працівників поліції та порядок такого оскарження (а.с. 4).
Наведені вище докази спростовують доводи апеляційної скарги про те, що факт присутності свідків-понятих вперше зустрічається лише в оскаржуваній постанові суду першої інстанції.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не вказав, що він позбавлений був можливості ознайомитися з матеріалами справи, де, окрім анкетних даних свідків, зазначені і номери їх мобільних телефонів, за якими, у разі задоволення висунутого ним ґрунтовного клопотання, можна було б викликати свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При цьому, з апеляційної скарги ОСОБА_1 не видно, які саме питання, що передбачають виклик свідків, залишилися нез?ясованими в даній справі.
Крім того слід зауважити, що сам ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в поданій апеляційній скарзі не заперечував обставин того, що його під час керування автомобілем марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1 , 21.04.2019, о 02 год. 17 хв., під Індустріальним шляхопроводом в м. Києві зупинили працівники поліції, у ході спілкування з якими його повідомили, що у нього є ознаки алкогольного сп?яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер", на що він відмовився.
А тому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння за допомогою вимірювального пристрою, який був сумнівного походження, слід визнати такими, що на увагу не заслуговують, оскільки вони носять узагальнюючих характер, бо з них не видно у чому саме полягає неналежним зовнішній вигляд пристрою і якого саме, що саме в ньому було пошкоджено і за якою саме зовнішньою оцінкою, у який час ним- ОСОБА_1 була висунута вимога щодо надання йому сертифікатів оцінки відповідності пристрою.
Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо того, що йому працівники поліції не пропонували проїхати в медичну установу для проведення огляду на стан сп?яніння, то вони є непереконливими, оскільки нічим не підтверджується, та на противагу цим доводам, згідно письмових пояснень свідків-понятих від 21.04.2019 та відеозапису досліджуваних подій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку, у тому числі і в медичному закладі (а.с. 2).
Отже, дослідивши всі докази у провадженні, у тому числі доводи захисту ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Підстав для скасування постанови суду та закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - не вбачається.
Не можуть слугувати такими обставинами і посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не засвідченого факту відмови або надання пояснень ОСОБА_1 .
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно повідомлення заступника начальника УПП у місті Києві ДПП НП України за № 39002/41/11/4/02-2019 від 20.08.2019, стосовно ОСОБА_1 виносилась постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.06.2019 за порушення вимог, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, яке станом на 02.08.2019 не сплачений (а.с. 29).
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження такого огляду.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька