Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/310/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
12.08.2020 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2020 року, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на строк 60 днів, тобто з 17 год. 44 хв. 22 липня 2020 року до 17 год. 44 хв. 19 вересня 2020 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2020 року, задоволено клопотання старшого слідчого СВ Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 год. 44 хв. 22 липня 2020 року до 17 год. 44 хв. 19 вересня 2020 року, без визначення розміру застави.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а саме у тому, що що 21 липня 2020 року, близько 14.00 год., ОСОБА_8 , маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, взявши з собою пневматичний газобалонний пістолет «SAS Makarov», прийшов до домоволодіння, де проживає потерпілий ОСОБА_10 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_8 , тримаючи в правій руці вищевказаний пістолет, зайшов на подвір'я зазначеного домоволодіння та підійшов до ОСОБА_11 , який перебував в гостях в ОСОБА_10 та палив на порозі біля будинку. Після чого, ОСОБА_8 , притиснувши канал ствола пістолета до грудної клітини ОСОБА_11 запитав у останнього, де знаходиться чоловік на ім'я ОСОБА_12 , отримавши ВІДПОВІДЬ ОСОБА_13 , що господар будинку перебуває в середині, ОСОБА_8 , через незачинені двері зайшов до будинку потерпілого ОСОБА_10 .
Перебуваючи в кімнаті будинку, ОСОБА_8 , тримаючи пневматичний газобалонний пістолет «SAS Makarov» в правій руці підійшов до ОСОБА_10 , який сидів на дивані та притиснувши до його грудної клітини канал ствола пістолета, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, які потерпілий ОСОБА_10 сприйняв як реальну загрозу запитав у останнього, де знаходиться чоловік на ім'я ОСОБА_12 . В цей час, ОСОБА_11 , який зайшов до будинку за ОСОБА_8 почав вимагати, щоб останній припинив свої протиправні дії, на що ОСОБА_8 знову приставив канал ствола пістолета до грудної клітини ОСОБА_11 , погрожуючи при цьому застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, які ОСОБА_11 сприйняв як реальну загрозу. Далі, ОСОБА_8 , перебуваючи в кімнаті будинку, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, діючи відкрито стосовно ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_10 , заволодів належним останньому планшетним комп'ютером марки «Huawei MediaPad ТЗ 7», моделі «Bg2-U01», ІМЕГ86129043312712, вартістю 2 650 грн., який знаходився на телевізорі та вийшов з будинку. В цей час потерпілий ОСОБА_10 вийшов за ОСОБА_8 та почав вимагати, щоб останній припинив свої протиправні дії та повернув йому планшетний комп'ютер, на що ОСОБА_8 приставив канал ствола пістолета до живота потерпілого ОСОБА_10 та наказав не йти за ним, тим самим подолав опір потерпілого.
Після вчинення зазначених дій, ОСОБА_8 з незаконно здобутим планшетним комп'ютером з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що громадянин ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, обґрунтовано підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, поєднаний з проникненням у житло, із застосуванням газобалонного пістолета "SAS Makarov", що зовні схожий на бойовий пістолет системи Макарова та має достатню травматичну дію для ушкодження здоров'я людини.
Обгрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом огляду місця події від 22.07.2020 року - домоволодіння по АДРЕСА_2 , де вчинено розбійний напад; протоколом огляду місця події від 22.07.2020 року домоволодіння по АДРЕСА_1 , за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , відповідно якому виявлено і вилучено газобалонний пістолет марки «SAS Makarov» та планшетний комп'ютер марки «Huawei MediaPad T3 7», що належить потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 22.07.2020 року, відповідно якому потерпілий розповів про обставини розбійного нападу, який було вчинено 21 липня 2020 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2020 року, відповідно якому потерпілий ОСОБА_10 впізнав громадянина ОСОБА_8 як особу яка вчинила на нього розбійний напад; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.07.2020 року, який був очевидцем скоєного злочину; протоколом від 22.07.2020 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_11 , який упізнав підозрюваного ОСОБА_8 ; протоколами від 22.07.2020 року допиту свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які показали про те, що громадянин ОСОБА_16 приблизно за півтора тижні до скоєння злочину, перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, направляв пістолет на їх малолітню доньку та інших дітей; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 22.07.2020 року, відповідно якому в неї тимчасово на протязі останнього місяця проживає її онук ОСОБА_16 .
Підозрюваний ОСОБА_8 характеризується позитивно, але не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, наведені обставини дають достатні підстави вважати, що в наявності ризики, зокрема: перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого і свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає ухвалу суду першої інстанції не законною та необґрунтованою, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість підозри, обґрунтованість кваліфікації його дій за ч.3 ст.187 КК України. Також зазначає, що в суді першої інстанції було порушено його право на захист. Зазначив, що його захисник ОСОБА_18 на його прохання не заявляв клопотання про виклик до зали судового засідання потерпілого та свідка, для встановлення дійсних обставин, які мали місце 21.07.2002 року. Таким чином відмовив йому у наданні правової допомоги, не виконав вимоги ч.4 ст.194 КПК України. Окрім того відмовився оскаржити обраний йому запобіжний захід
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу підозрюваного, прокурора який просив відмовити в апеляційній скарзі, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
22.07.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом огляду місця події від 22.07.2020 року - домоволодіння по АДРЕСА_2 , де вчинено розбійний напад; протоколом огляду місця події від 22.07.2020 року домоволодіння по АДРЕСА_1 , за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , відповідно якому виявлено і вилучено газобалонний пістолет марки «SAS Makarov» та планшетний комп'ютер марки «Huawei MediaPad T3 7», що належить потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 22.07.2020 року, відповідно якому потерпілий розповів про обставини розбійного нападу, який було вчинено 21 липня 2020 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2020 року, відповідно якому потерпілий ОСОБА_10 впізнав громадянина ОСОБА_8 як особу яка вчинила на нього розбійний напад; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.07.2020 року, який був очевидцем скоєного злочину; протоколом від 22.07.2020 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_11 , який упізнав підозрюваного ОСОБА_8 ; протоколами від 22.07.2020 року допиту свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які показали про те, що громадянин ОСОБА_19 приблизно за півтора тижні до скоєння злочину, перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, направляв пістолет на їх малолітню доньку та інших дітей; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 22.07.2020 року, відповідно якому в неї тимчасово на протязі останнього місяця проживає її онук ОСОБА_20 .
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що з у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, суспільний інтерес, необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, захист інтересів потерпілого ОСОБА_10 , який є особою поважного віку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Окрім цього, слідчий суддя у даному випадку з урахуванням вимог п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, правильно не визначив підозрюваному ОСОБА_21 розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із погрозою застосування насильства із застосування зброї.
Доводи підозрюваного ОСОБА_8 викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість підозри, обґрунтованість кваліфікації його дій за ч.3 ст.187 КК України, висновки суду не відповідають дійсним фактичним обставинам справи є необгрунтованими та безпідставними, оскільки обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні в повній мірі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На переконання колегії суддів слідчий суддя розглянув справу повно, всебічно та неупереджено, висновки суду відповідають дійсним фактичним обставинам встановленим у судовому засіданні.
Крім того, наявність чи відсутність вини підозрюваного, а також правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 вирішуватиме суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, доводи викладені в апеляційній скарзі підозрюваного з приводу того, що в суді першої інстанції було порушено його право на захист, його захисник ОСОБА_18 на його прохання не заявляв клопотання про виклик до зали судового засідання потерпілого та свідка, для встановлення дійсних обставин, які мали місце 21.07.2002 року, таким чином відмовив йому у наданні правової допомоги, не виконав вимоги ч.4 ст.194 КПК України, окрім того відмовився оскаржити обраний йому запобіжний захід, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді є необґрунтованими та безпідставними. В підтвердження даних доводів ні підозрюваним ні його захисником ОСОБА_7 належних та обгрунтованих доказів в судовому засіданні апеляційної інстанції не надано. При цьому колегія суддів враховує, що як вбачається із матеріалів клопотання захисник - адвокат ОСОБА_18 , був призначений підозрюваному Регіональним центром безоплатної правової допомоги 22.07.2020, надавав підозрюваному правову допомогу по справі. Приймав участь при розгляді клопотання слідчим суддею у судовому засіданні при розгляді справи, заявляв в судовому засіданні в інтересах підозрюваного клопотання про взяття останнього на поруки, яке підозрюваний підтримав, приймав участь у досліджені матеріалів клопотання, виступав в судових дебатах. Також при цьому колегія суддів враховує, що будь-які перешкоди для підозрюваного, під час розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, для заявлення останнім клопотання про виклик і допит в судовому засіданні потерпілого та свідків були відсутні, що підтверджується журналом та аудіо відеозаписом судового засідання. Крім того, апеляційним судом було повністю забезпечено право підозрюваного на об'єктивний, всебічний та неупереджений розгляд його апеляційної скарги, за участю професійного захисника, у тому числі надавати пояснення, заперечення та докази, у підтвердження переконливості своїх доводів, без обмежень у часі.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення слідчого судді винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом. Крім того, колегія суддів, із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, які є в наявності, особи підозрюваного не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_8 та скасування ухвали суду першої інстанції та застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту.
За таких підстав, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 год. 44 хв. 22 липня 2020 року до 17 год. 44 хв. 19 вересня 2020 року, без визначення розміру застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4