Провадження № 33/803/915/20 Справа № 204/3442/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
11 серпня 2020 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень, 00 копійок) на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
При обставинах встановлених місцевим судом 16 травня 2020 року, о 16.30 год., у м. Дніпрі, по вул. Леваневського, в районі будинку № 45, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 3302201, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру та допустив наїзд на автомобіль Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, за що ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2020 року і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що почавши рух пізніше, водій ОСОБА_2 проїхав заднім ходом до місця зіткнення на такій швидкості, що встиг проїхати до місця зіткнення близько чотирьох метрів. Вважає, що водій ОСОБА_2 навмисно підставив свій автомобіль під удар, порушивши при цьому п. 10.9, п. 11.4 ПДР.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив ряд помилок та неточностей, як щодо змісту наданих ним у судовому засіданні пояснень, пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і щодо фактичних обставин справи.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 не є власником автомобіля Honda accord та безпідставно визначив учасника та винувату особу ДТП ОСОБА_2 - потерпілим, що протирічить вимогам ч. 1 ст. 269 КУпАП.
Вказує на те, що 16.05.2020 року протокол про адміністративне правопорушення на нього не складався, а працівники поліції повідомили йому, що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення на водія ОСОБА_2 .
На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №416699 від 23.05.2020 не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП.
Вказує на те, що ним було подано клопотання до суду першої інстанції про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на дооформлення, однак суд не розглядав вказане клопотання.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та діюча в його інтересах адвокат Горенич Т.І. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 та діючий в його інтересах адвокат Грачев М.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Окрім того вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №416699 від 23.05.2020 року; рапортом працівника поліції; схемою місця ДТП від 16.05.2020 року; фототаблицею з місця ДТП; поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .
Перевіряючи протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що він складений з дотриманням статтей 254-256 КУпАП та Інструкції від 06 листопада 2015 року № 1376, в ньому були зазначені дані про особу, стосовно якої він складався, ОСОБА_1 роз'яснили права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, протокол був підписаний без будь-яких зауважень.
Як було встановлено судом першої інстанції з наявної в матеріалах справи схеми місця ДТП від 16 травня 2020 року та фототаблиці, вбачається, що зіткнення автомобілів відбулось біля будинку № 45 по вул. Леваневського у м. Дніпрі на колії для руху трамваїв, що рухаються в сторону вулиці Камчатської. Вказану схему місця ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 травня 2020 року підписали без зауважень, які також підтвердили місце зіткнення в судовому засіданні.
Крім цього відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Вимога цього пункту ПДР означає, що перед початком руху заднім ходом водій повинен переконатися, що позаду немає пішоходів або інших перешкод. В умовах обмеженої або недостатньої видимості слід виявляти особливу обережність, а при необхідності скористатися допомогою іншої особи. Перед цим потрібно проінструктувати цю особу та домовитися про сигнали, що оповіщають про зміну обстановки позаду транспортного засобу. Використання допомоги іншої особи під час руху заднім ходом не звільняє водія від відповідальності за дотримання безпеки дорожнього руху.
Проте, цих вимог правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 не дотримався оскільки здійснюючи рух заднім ходом водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.10.9 ПДР України, належним чином не впевнився, що своїм маневром він не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а тому його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Твердження апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не узгоджуються із матеріалами адміністративного провадження та наявними в них доказами.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, а також письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та правопорушника ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що саме водій ОСОБА_2 винний у скоєному правопорушенні апеляційний суд не приймає, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться в матеріалах справи в розумінні ст. 251, 252 КУпАП.
Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст 124 КУпАП та в трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у апеляційного суду не має.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу судом першої інстанції розглянуто із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2020 року - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко