Провадження № 22-ц/803/6480/20 Справа № 210/6576/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
12 серпня 2020 року м.Кривий Ріг
Справа № 210/6576/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року, яке ухвалено суддею Сільченком В.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 07 травня 2020 року , -
У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення компенсації за моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.
Згодом, звернувся до суду першої інстанції з заявою від 10.02.2020 року про залишення без розгляду його позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення соціального страхування України в Дніпропетровській області про стягнення компенсації за моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим, висновком МСЕК від 27.04.2006 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % з 25 жовтня 2006 року, безстроково.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 90 000,00 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення компенсації за моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати у розмірі 768,40 грн.
В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач постійно відчуває утруднення дихання, періодичний біль в грудній клітині, задишку при незначному фізичному навантаженні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи,відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, мотивуючи це тим, що позивач працював 11 років 8 місяців у шкідливих умовах праці на підприємствах, правонаступником яких є відповідач, що становить 50% від загального профмаршруту, тому покладати обов'язок відшкодування шкоди у повному обсязі на одного роботодавця необґрунтовано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , у період з 02.08.1972 року по 01.08.1981 року, працював помічником машиніста екскаватора 6 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з 01.08.1981 року по 23.07.1982 року працював машиніста екскаватора 6 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з 07.12.1995 року по 01.11.1996 року працював слюсарем-ремонтником пульпонасосної дільниці хвостового господарства РЗФ 4 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.11.1996 року по 01.11.1997 року працював слюсарем-ремонтником пульпонасосної дільниці хвостового господарства РЗФ 4 розряду КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( а.с. 8-11).
29.04.2003 року позивач був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України (а.с. 11).
Відповідно до Акту № 12 розслідування хронічного професійного захворювання від 29 березня 2006 року, ОСОБА_1 , Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 09.03.2006 року встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність другого ступеня (а.с.12-13).
Відповідно до п. 16 Акту № 12 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29.03.2006 року зазначено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: ОСОБА_1 , працював з 11.1956-08.1986 року підземним бутчиком, з 08.1956-12.1956 підземним електрослюсарем, з 12.1956 року по 03.1957 року підземним гірником на Лутугінському ШУ; з 01.1961 року по 12.1962 року слюсарем копальні, з 12.1962 року по 02.1970 року електрослюсарем з ремонту гірничого устаткування 6 розряду копальні, з 02.1970 року по 02.1971 року слюсарем з ремонту гірничого устаткування 6 розряду, з 02.1971 року по 07.1972 року робітником з ремонту і настилу колії 5 розряду копальні ПівдГЗК, РУ; 02.08.1972 року по 01.08.1981 року, працював помічником машиніста екскаватора 6 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з 01.08.1981 року по 23.07.1982 року працював машиніста екскаватора 6 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з 07.12.1995 року по 01.11.1996 року працював слюсарем-ремонтником пульпонасосної дільниці хвостового господарства РЗФ 4 розряду Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату та в зазначений період стажу підпадав під шкідливу дію пилу, що перевищував ГДК через недосконалість робочих місць.
Відповідно до п. 17 Акту № 12 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29.03.2006 року, причинами виникнення професійного захворювання є пил, що перевищував ГДК ( а.с. 13).
Відповідно до п.19 Акту № 12 розслідування хронічного професійного захворювання від 29.03.2006 року професійне захворювання отримано позивачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку адміністрації Керівництва Лутугінського ШУ, ПівдГЗК, НКГЗК, КДГМК «Криворіжсталь», які порушили вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України (а.с.12-13-зворот).
Висновком МСЕК від 27.04.2006 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % з 25 жовтня 2006 року, безстроково ( а.с. 14).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
З Акту № 12 розслідування професійного захворювання від 29 березня 2006 року вбачається, що причиною професійного захворювання позивача, в тому числі, є тривалий стаж роботи (11 років 08 місяців) на підприємстві відповідача в умовах шкідливих виробничих факторів ( а.с. 12-13-зворот).
Отже, роботодавці НКГЗК, КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час роботи позивача допустили недосконалість технологічних процесів та механізмів, важкість та напруженість трудового процесу, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров'ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, що містяться в матеріалах справи, в яких зафіксований нестійкий стабілізаційний стан його здоров'я, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 20 %, безстроково. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він відчуває утруднення дихання, періодичний біль в грудній клітині, задишку при незначному фізичному навантаженні. Періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров'я не спостерігається.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, тривалості праці позивача в шкідливих умовах, що перевищували нормативи, виключно на НКГЗК, КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності, який встановлено позивачу безстроково, що свідчить про неможливість покращення стану його здоров'я в майбутньому, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 15 000,00 грн. до 50 000,00 грн.
Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на користь держави, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1152,60 грн. за подання позивачем апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року змінити, збільшити розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 з 15 000,00 гривень до 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання апеляційної скарги позивачем на користь держави судовий збір у розмірі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) гривень 60 копійок
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.
Головуючий:
Судді: