Провадження № 22-ц/803/6572/20 Справа № 195/1151/18 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
11 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі, Зеленогайська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
У серпні 2018 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 05.05.2017 року за № 223-20/VІІ їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства терміном дії на два роки. Відповідно до схеми розташування земельної ділянки, в прив'язці до її присадибної ділянки, наданої їй спеціалістом-землевпорядником сільської ради Байдецькою А.А. вона звернулася до землевпорядної організації з питанням розроблення проекту землеустрою. Проте, представник землевпорядної організації, перевіривши розташування земельної ділянки, повідомив, що частина земельної ділянки передана вже у власність ОСОБА_1 .
Рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 05.05.2017 року за № 235-20/VІІ ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства терміном дії на два роки, при цьому в п.4 Рішення зазначено, що вимірювання земельної ділянки обов'язково в присутності представника Зеленогайської сільської ради спеціаліста-землевпорядника Байдецької А.А., а рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 07.09.2017 року за № 314-23/VІІ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Відділ Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області листом від 26.01.2018 року за вих. № 18/117-18 повідомив, що на земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розроблено проект землеустрою та присвоєно кадастровий номер 1225483200:02:001:0085, та надано відповідні ксерокопії технічних документів, з яких вбачається, що зазначена земельна ділянка накладається на земельну ділянку, на яку їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою за рішенням сесії сільської ради.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 22380049, за ОСОБА_1 14.09.2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225483200:02:001:0085.
Для з'ясування питання чому так вийшло, вона звернулася до спеціаліста-землевпорядника Байдецької А.А. , проте остання повідомила, що, в порушення вимог п. 4 Рішення сесії сільської ради, вимірювання зазначеної земельної ділянки проведено без її присутності і що визначення меж земельної ділянки ніхто з нею не погоджував.
Вважає наявний в технічній документації акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі складено з порушенням вимог двадцятої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 05.05.2017 року за № 235-20/VІІ, тобто вимірювання земельної ділянки проведено без обов'язкової присутності представника Зеленогайської сільської ради спеціаліста-землевпорядника Байдецької А.А. і також зазначений акт не містить дати складання, та в ньому навпроти її прізвища проставлено не її підпис, тому він не може за загальними вимогами діловодства бути належним та дійсним, а отже і підставою для виділення земельної ділянки.
На звернення до голови сільської ради чому він не виконав вимоги рішення сесії та підписав акт в порушення встановленого порядку, останній обґрунтованого пояснення не надав.
На сьогоднішній день вона не може реалізувати своє право, надане рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 05.05.2017 року за № 223-20/VІІ, яким їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства терміном дії на два роки, так як земельна ділянка, на яку їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, частково передана вже у власність ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, просила визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 22380049, за ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225483200:02:001:0085 та скасувати у Національній Кадастровій системі реєстрацію земельної ділянки, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225483200:02:001:0085.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 22380049, за ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225483200:02:001:0085 та скасовано у Національній Кадастровій системі реєстрацію земельної ділянки, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225483200:02:001:0085.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що до квітня 2018 року власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,14 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 , - син позивача, а тому ОСОБА_2 не є особою, права якої були порушені, так як, на час оформлення ОСОБА_1 своїх прав власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 не мала жодних законних підстав для здійснення належних дій в особі власника або користувача суміжної землі, а саме, звернення до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та підписання будь-яких документів.
Посилається на те, що оскаржуваним рішенням суду її було позбавлено права власності на земельну ділянку з підстав, не передбачених законом; що у позивача не було жодних підстав для звернення до суду з зазначеним позовом.
Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції посилався на те, що земельна ділянка відповідача накладається на земельну ділянку позивача внаслідок недосконалого розроблення технічної документації із землеустрою, чим порушуються права позивача на оформлення у власність земельної ділянки, тому прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Однак колегія суддів з такими висновками погодитись не може з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 05.05.2017 року за № 223-20/VІІ ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,10 га, для ведення особистого селянського господарства терміном дії на два роки (а.с.8).
Рішенням цієї ж сесії було надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,50 га (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до землевпорядної організації ПП "Томаківка" для виготовлення відповідного проекту (а.с.54).
Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 07.09.2017 року за № 314-23/VІІ ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, та передано у власність земельні ділянки із земель комунальної власності для особистого селянського господарства (а.с.78).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, кадастровий номер 1225483200:02:001:0085 площею 0.5 га, 14.09.2017 р. зареєстрована за ОСОБА_1 (а.с.15).
Ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу .
Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Оспорюване позивачем право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі рішення Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 07.09.2017 року за № 314-23/VІІ.
Таким чином, вирішення питання щодо правомірності державної реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку залежить від законності рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 07.09.2017 року за № 314-23/VІІ. Тому вимоги щодо визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку є похідними від визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого була здійснена така реєстрація.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 07.09.2017 року за № 314-23/VІІ було визнано недійсним або є нечинним на момент розгляду справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальними положеннями ЦПК України, на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
З огляду на зазначене, передбачених законом підстав для захисту прав позивача у визначений нею спосіб колегією суддів не встановлено, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 1 477,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі, Зеленогайська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 477,60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова