Провадження № 33/803/964/20 Справа № 177/549/20 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
11 серпня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 , 30.04.2020 о 23 год. 31 хв., по вулиці Електрозаводська в с. Новомайське Криворізького району Дніпропетровської області, біля електроопори №44, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло), від проходження медичного огляду у медичному закладі КП «КБЛПД» ДОР, з метою встановлення наркотичного сп'яніння, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор АЕ 00210, ХІАОМІ.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити, через відсутність складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що ознаки сп'яніння, зазначені в протоколі, є безпідставними, він ніколи не вживав психотропні засоби, негативно відноситься до них.
Вказує, що він наполягав на місці на застосуванні до нього технічних засобів виявлення сп'яніння, на що працівники поліції відповіли, що вони його на разі при собі не мають, та пропонували йому відмовитися від проходження медичного огляду, та при цьому не роз'яснили наслідки такої відмови.
Наголошує, що на той час відмовився від проходження медичного огляду, в зв'язку з тим, що він знаходився в умовах крайньої необхідності, йому необхідно було терміново надати медичну допомогу його бабусі стан здоров'я якої погіршився.
Після того, як він передав бабусі ліки, сам звернувся до поліції, викликав патруль та розповів їм ситуацію що сталася, попросив їх доправити його та поїхати із ним до медичного закладу. Приїхали вчасно, в термін до 2-х годин, але у зв'язку з тим, що була черга він попав на прийом пізніше. Згідно висновку ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Зазначає, що клопотання його захисника про виклик свідків та патрульних поліції судом було проігноровано та не розглядалось, таким чином його було позбавлено права на захист.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. просив її задовольнити задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: поясненнями свідків, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно яких останній зазначив що дійсно відмовився від проходження медичного огляду, рапортом працівника поліції, безпосередньо протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 від 01 травня 2020 року, направленням на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників полції.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Покази свідків та працівника патрульної поліції повністю узгоджуються між собою, також підтверджуються відеозаписами з відеореєстраторів іспекторів поліції та сумнівів в апеляційному суді не викликають.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта про те, що він наполягав на місці на застосуванні до нього технічних засобів виявлення сп'яніння, на що працівники поліції відповіли, що вони його на разі при собі не мають, оскільки ОСОБА_1 підозрювали не у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння, а у перебуванні наркотичного сп'яніння, який згідно п. 12 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Що стосується того, що працівниками поліції не роз'яснено наслідків відмови від проходження медичного огляду, то апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 було власноруч підписано протокол про адміністративне правопорушення, чим останній зазначив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 К України, ст. 268 КУпАП, а тому дані доводи також не заслуговують на увагу.
Апеляційний суд ставиться критично до пояснення ОСОБА_1 про те, що на той час він відмовився від проходження медичного огляду, в зв'язку з тим, що він знаходився в умовах крайньої необхідності, йому необхідно було терміново надати медичну допомогу його бабусі стан здоров'я якої погіршився, оскільки документів на підтвердження даного факту до матеріалів справи не долучено.
Інші доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун