Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
09.02.2010 р. Справа № 2а - 6194/09/1470
м.Миколаїв
15:10
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В., при секретарi судового засідання Богзі Н.А.,
за участю представників:
позивача: Железогло М.П. -дов. №10-3206/08/0/18-09 від 28.12.2009,
відповідача: не з'явився
прокуратури: Паніч Т.В. -посв. №166 від 20.05.2009,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПрокурор Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400
в інтересах держави в особіБерезанський районний центр зайнятості, вул. Леніна, 52,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400
доОСОБА_5, АДРЕСА_1
простягнення 660,71 грн.,
Березанський прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі Березанського районного центру зайнятості в Миколаївській області з позовом про стягнення з ОСОБА_5 безпідставно отриманого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) в сумі 660,71 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем була прихована інформація про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, якою є інформація про працевлаштування.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 10.11.2009, не надав, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Під час розгляду справи, прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 09.02.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
У відповідності з ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803-XII громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.
Згідно припису ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Одним з обов'язків Державної служби зайнятості є надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання та перенавчання; надання послуг по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню (ст.19 вказаного Закону).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
18.12.2007 до Березанського районного центру зайнятості в пошуках роботи звернулася громадянка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с.Лимани Березанського району з заявою про надання статусу безробітної (арк.спр.8).
Згідно з наказом Березанського РЦЗ №НТ071218 від 18.12.2007 (арк.спр.9) ОСОБА_5 з 18.12.2007 був наданий статус безробітної, призначена допомога по безробіттю на підставі п. 1, 2, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Працівниками позивача при перевірки бази даних встановлено, що громадянка ОСОБА_5, на підставі наказу №111 «К»/5 від 05.09.2008, була прийнята тимчасово, з 08.09.2008 на період збору врожаю винограду, з відрядною оплатою праці, на посаду робітника цеху багаторічних насаджень на ВАТ «Березанський», а 21.10.2008 була звільнена, про що свідчить наказ за №131 «К»/2 та довідка ВАТ «Березанський» (арк.спр.13, 19, 20). Тобто, у період з вересня по жовтень 2008 року відповідач була працевлаштована і в той же час була зареєстрована як безробітна, і отримувала матеріальне забезпечення та соціальні послуги від служби зайнятості, що передбачені ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: допомогу по безробіттю, тому, згідно з ст.36. зазначеного Закону, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства праці та соціального захисту населення №307 від 20.11.2000 (п.5.5, 6.14), не мала права на зазначене матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
Між тим, відповідач отримала матеріальне забезпечення та соціальні послуги від позивача на суму 660,71 грн., що складається з допомоги по безробіттю, про що свідчить довідка позивача №145709246 від 12.06.2009 (арк.спр.10).
У відповідності з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності з зазначеною нормою, позивачем видано наказ від 22.06.2009 за №12 «Про повернення допомоги по безробіттю»на підставі якого відповідачу був направлений лист від 23.06.2009 за №02-822 з вимогою повернути безпідставно отримані кошти в сумі 660,71 грн. протягом 15 календарних днів (арк.спр.11, 12). Між тим, відповідач кошти не сплатив.
Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед Березанським районним центром зайнятості склала 660,71 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості, станом на час розгляду справи, не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_5 АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Березанського районного центру зайнятості в Миколаївській області, вул.Леніна, 52, смт.Березанка, Миколаївська область, 57400 (р/р 37170002000474 в ГУДКУ в Миколаївській обл.., МФО 826013, код ЄДРПОУ 23627055) 660,71 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва