Справа № 826/15703/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
11 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Горяйнова А.М.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2018 з урахуванням підвищення посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 45% та без врахування існуючих надбавок за роботу з таємними виробами, носіями, документами, що становила 15%, за особливо важливі завдання, що становила 90%, та премії, що становила 10%;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити з 01.01.2018 йому пенсію без обмеження граничного розміру, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням підвищення посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 45% та існуючих надбавок за роботу з таємними виробами, носіями, документами, що становить 15%, за особливо важливі завдання, що становить 90%, та премії, що становить 10%.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язано було врахувати всі складові грошового забезпечення, визначені частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які позивач отримував на момент звільнення з військової служби та виходу на пенсію. На думку позивача, неврахування всіх складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії є порушенням частини четвертої статті 63 вказаного Закону.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається зокрема на те, що погоджуючись з позицією відповідача суд проігнорував положення ч. 3 ст. 43, ч. 3 ст. 51, ч. 4 ст. 63 ЗУ № 2262-ХІІ, а також положення ч. 1 ст. 9 ЗУ № 2011-ХІІ. Разом з цим, на переконання позивача, судом першої інстанції не було враховано, що застосовувати норми Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 до пенсіонерів, які вийшли на пенсію до прийняття нових норм не можна, оскільки закон не має зворотньої сили, а призначення пенсії та її перерахунок не є тотожними поняттями. Вважає, що суд першої інстанції помилково застосував при вирішенні даного спору практику Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні зазначеного спору застосував нормативно-правову базу, що стосується виключно колишніх працівників ОВС та не врахував різниці між грошовим забезпеченням поліцейських та військовослужбовців. Натомість, судом безпідставно не було правховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.02.2019 № 522/2738/17 та від 16.10.2019 № 240/5401/18.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору було неправильно застосовано норми матеріального права, не повно встановлено обставини справи та не надано належної правової оцінки всім його доводам позовної заяви. Також, позивач вважає, що судом першої інстанції не забезпечено захисту його порушених прав у звязку з чим, прийняте судом рішення не відповідає завданню адміністративного судочинства.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 р. та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - ЗУ №2262-XII ).
З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА122355 для ОСОБА_1 , станом на 01 грудня 2017 року пенсія позивача була перерахована з наступних сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 1455,00 грн.,
- оклад за військове звання - 130,00 грн.,
- процентна надбавка за вислугу років 35% - 554,75 грн.,
- робота з таємн.виробами, носіями, док 15% - 218,25 грн.
- надбавка за особливо важливі завдання 90% - 1925,78 грн.,
- премія 10% - 145,50 грн.
Всього 4429,28 грн. Основний розмір пенсії визначено з урахуванням вислуги років у сумі 53% від грошового забезпечення, що складає 2347,52 грн. Після підвищення за постановою КМУ № 355 та з урахуванням надбавки до пенсії розмір пенсії позивача склав 2964,44 грн. (а.с. 22).
Разом з тим, у подальшому було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі п. 1 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” .
Згідно з даними наявного у матеріалах розрахунку пенсії за вислугу років вбачається, що після проведення зазначеного перерахунку 01 березня 2018 року, пенсія позивача була призначена (обчислена) з таких сум грошового забезпечення (а.с.25):
- посадовий оклад - 8180,00 грн.,
- оклад за військове звання - 1410,00 грн.,
- процентна надбавка за вислугу років 45% - 4315,50 грн.
Всього 13905,50 грн. Основний розмір пенсії: 53 % грошового забезпечення (вислуга років 21), що складає 7369,92 грн.
Разом з цим, у вказаному розрахунку зазначено, що підсумок пенсії з надбавками (7369,92 грн.) та з урахуванням підвищення (2202,74 грн., (50% від 4405,48)) становить 5167,18 грн. Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 підвищення складає 4405,48 грн. З них виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 2202,74 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 3304,11 грн., з 01.01.2020 100% від підвищення - 4405,48 грн.
16.07.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про видачу довідки про грошове забезпечення з включенням додаткових видів грошового забезпечення (а.с. 18).
Листом № ВСЗ/1777 від 23.07.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив про те, що довідка про розмір грошового забезпечення складенна за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій з урахуванням розміру окладу за посадою,ж військовим (спеціальним) званням, відстоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною поспадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначенні станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Інші складові не передбачені зазначеною постановою для включення до грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 19).
Як вбачається з наявного у матеріалах справи листа Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 67038/02/ч-5199, №ч-3982/1 від 28.08.2018 року, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 16.07.2018, яка зареєстрована в ГУ 30.07.2018 за № Ч-5199, та електронне звернення від 15.08.2018 за № Ч-3982/1 відносно пенсійного забезпечення позивача, відповідачем було повідомлено заявника, що управлінням здійснено перерахунок його пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 та на підставі даних довідки наданої Київським міським військовим комісаріатом про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018 (а.с. 24).
Вважаючи, що пенсійним органом було неправильно здійснено перерахунок його пенсії, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для перерахунку пенсії органом Пенсійного фонду України є довідка відповідного органу, в якій визначені складові для врахування під час перерахунку пенсії. З огляду на зазначене та враховуючи, що під час перерахунку пенсії відповідачем враховано всі складові, зазначені у довідці Київського міського військового комісаріату про розмір грошового забезпечення за березень 2018 року № ФА122355, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказаною постановою було підвищено військовослужбовцям: посадові оклади; оклади за військовим званням; набавку за вислугу років.
Водночас, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до п.7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, судова колегія зауважує, що у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року за результатом вирішення зразкової справи № 160/8324/19, яке набрало законної сили 24 червня 2020 року.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду від 07.02.2012 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Разом з цим, як правильно було зазначено судом першої інстанції та узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 17 грудня 2019 року за результатом розгляду зразкової справи № 160/8324/19, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, приписами ч. 5 ст. 242 КАС України регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А відповідно до положень ч. 3 ст. 291 КАС України регламентовано, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Також, колегія суддів наголошує, що встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, був обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, а відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Отже, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог чинного законодавства, а саме абз. 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування існуючих надбавок за роботу з таємними виробами, носіями, документами, що становила 15%, за особливо важливі завдання, що становила 90%, та премії, що становила 10% станом на час виникнення спірних правовідносин були правомірними.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/19.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач здійснюючи виплату перерахованої відповідно до п. 1 Постанови № 103 підвищеної пенсії поетапно діяв у межах повноважень та у спосіб встановлений приписами чинного законодавства.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також щодо поетапності виплати перерахованої відповідно до п. 1 Постанови № 103 підвищеної пенсії були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення виникли з 05.03.2019, а тому саме з цієї дати у позивача виникло право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте, алгоритм дій, який повинні вчинити, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд за результатом розгляду зразкової справи № 240/6263/19.
Отже, оскільки, право у позивача на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ виникло лише з 05.03.2019 та враховуючи після вказаної дати позивач до уповноваженого органу з відповідною заявою про надання нової довідки не звертався та такої довідки до відповідача або до суду не надав, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання ГУ ПФУ у м.Києві провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням існуючих надбавок за роботу з таємними виробами, носіями, документами, що становила 15% та за особливо важливі завдання, що становила 90%, а також премії, що становила 10% .
За наведених обставин у їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що встановлені вимогами чинного законодавства.
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю досліджено обставини справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність дій суб'єкта владних повноважень та наявність правових підстав для зобов'язання останнього вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: А.М. Горяйнов
О.М. Кузьмишина