Справа № 826/14752/18
11 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Кузьмишиної О.М., Сорочка Є.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Київські області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позову до Київського обласного військового комісаріату.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Згідно поштового повідомлення про вручення відправлення, колегією суддів, встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 24 лютого 2020 року було отримано апелянтом 23 березня 2020 року.
На виконання вимог даної ухвали відповідачем подано до суду платіжне доручення від 14 лютого 2020 року № 402 про сплату судового збору на суму 1261,20 грн, чим було усунуто недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Крім того, відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано посиланням на норми чинного законодавства щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було встановлено в ухвалі від 24 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем 16 грудня 2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 12 лютого 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до відділення поштового зв'язку 12 лютого 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Посилання Київського ОВК на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 820/4420/18.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Київським ОВК строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, викладено у новій редакції п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Отже, останній день строку на усунення недоліків - 06 серпня 2020 року.
Водночас, станом на 11 серпня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги від апеллянта не надходило, а відтак, підстави для продовження такого строку на підставі пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 295, 299, 325, 328-329 КАС України, суд
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за скаргою скарги Київського обласного військового комісаріату на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: А.Б. Парінов
Судді: О.М. Кузьмишина
Є.О. Сорочко